Державний архів Закарпатської області розпочав масштабне оцифрування документів

У Держаному архіві Закарпатської області, за підтримки Державної архівної служби України та у співпраці з корпорацією FamilySearch International (США), стартувало масштабне оцифрування архівних документів.

Проєктом передбачено виготовлення кольорових зображень з приблизно 2,5 млн аркушів документів метричних книг, які зберігаються в містах Ужгород і Берегове. Окрім метричних книг буде оцифровано фільтраційні, окружні страхові, тематичні та іменні картотеки (100 тис. карток).

– У нашому архіві знаходяться понад 1,5 млн унікальних історичних документів. Тож ми почали процедуру оцифрування нашого архіву і тепер ці документи будуть зберігатися не тільки в паперовому вигляді, але й у цифровому. На цей час вже 200 тис. документів є оцифрованими і будемо продовжувати цю роботу. Це важливо, тому що в нашому Закарпатському архіві ми зберігаємо історію декількох держав, – зазначив Олександр Пацкан, заступник голови Закарпатської ОВА.

За словами директора Державного архіву Закарпатської області Михайла Місюка, одним із важливих напрямків роботи архіву – це зберігання та оцифрування документів, які зберігаються в Ужгороді (це близько 750 тис. справ) та в Берегові (900 тис. справ). 

– Щоб оцифрувати ці документи, на це потрібно дуже багато сил та часу. 2 червня 2020 року Голова Укрдержархіву Анатолій Хромов підписав Меморандум про співробітництво між Державною архівною службою України та корпорацією FamilySearch International (США), метою якого є оцифрування документів Національного архівного фонду України генеалогічного характеру та створення фонду користування на такі документи. Державним архівом Закарпатської області підписано договір про співробітництво з корпорацією 23 жовтня 2023 року. Цей проєкт буде продовжуватися протягом кількох років. Наразі у нас є 4 сканери, по два в містах Ужгороді та Берегове, аби оцифровувати документи. Ще два знаходяться в архіві Закарпатської ОВА. Розпочали роботу ми з генеалогії – найбільш запитуваного напрямку. Адже ми розуміємо, що документи люблять тишину і не витримують великих навантажень. До прикладу, у фонді у нас є церковна книга із метричними записами, яка датується 1715 – 1796 років, тож звісно зайвий раз не бажано, щоб її торкалися. В майбутньому плануємо, щоб вся інформація була у відкритому доступі на сайті Держархіву. Ми будемо висвітлювати хід реалізації проєкту. Запрошуємо стежити за офіційними сторінкою у фейсбук та вебсайтом Держархіву Закарпатської області, – розповів Михайло Місюк.

Варто зазначити, що в Держархіві Закарпатської області документи зберігаються на 5-ти мовах: латині, угорською, чехословацькою, румунською, польською тощо. Найстаріші документи датуються 13 століттям. 

Христина БІКЛЯН