В Ужгороді відбувся унікальний фестиваль, присвячений єврейській культурі

Багато шуму, гаму, нестримних веселощів і погано прихованого смутку… Упродовж трьох днів Ужгород поринув в атмосферу багатої єврейської культури.

Фестиваль «Heymish Ungvar» став ювілейним, оскільки проходить у місті вже вдесяте. Щоправда, таку красномовну назву отримав тільки цьогоріч.

Слово «heymish» на ідиш означає затишний, домашній, теплий. Тож «Heymish Ungvar» – це спроба відродити частину історії Ужгорода.

Перші відомості про євреїв у місті належать до ХVI ст. Як пише Йосип Кобаль у своїй книзі «Ужгород відомий та невідомий», уже в 1677 році міські протоколи згадують «будинок євреїв», а в 1718-му тут уже існувала єврейська релігійна община, засновником якої вважається Вайнбергер. У міжвоєнний період євреї становили одну з найбільших національних і релігійних общин. Згідно з переписом населення 1930 року, в Ужгороді проживало 5897 мешканців єврейської національності, а 7357 – сповідували юдаїзм. Євреї мали чотири синагоги, багато молитовних домів, гімназію, школи, власну театральну трупу, благодійні товариства.

У 1904 році в Ужгороді було зведено найкрасивішу єврейську синагогу Закарпаття. Та після поголовного винищення ужгородського єврейства в 1944-му стіни синагоги осиротіли, а в середині 1950-х років її перетворили на філармонію.

Сміх крізь сльози

Офіційне відкриття фестивалю відбулося 7 жовтня в історико-культурному комплексі «Cовине гніздо». На урочистості завітали: міський голова Богдан Андріїв, консул Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Ласло Віда, голова обласного благодійного фонду «Хесед Шпіра» Михайло Галін та голова Закарпатського осередку Спілки художників України Борис Кузьма.

«Heymish Ungvar» – саме так, тепло і затишно, ми бачимо свою країну, своє місто, – зазначив під час відкриття фестивалю Михайло Галін. – На Закарпатті до війни кожна третя людина розмовляла мовою ідиш. На жаль, зараз і культура цієї мови і самі її носії втрачені. Єврейська спільнота зазнала непоправних втрат. Та незважаючи на це, нитка єврейства ніколи не вривалася. Вона тоншала, але завжди залишалася. Цей фестиваль – це не тільки веселощі, не тільки можливість показати, як живе єврейська спільнота Закарпаття, але й згадка про невинно вбитих і закатованих».

У свою чергу, консул Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Ласло Віда наголосив на тому, що фестиваль єврейської культури дуже важливий, оскільки нагадує нам, що Закарпаття – це багатонаціональний край, осередком якого споконвіку були євреї.

«У ці дні ми згадуємо найбільшу трагедію ХХ ст., згадуємо про цих людей. Узагалі фестиваль «Heymish Ungvar» – привід збагнути те, що Закарпаття є справжнім скарбом, де мирно живуть люди різних національностей та конфесій, – сказав Ласло Віда. – Думаю, це важливо, це справжня перевага, особливо зважаючи на те, що Україна інтегрується в Європу. А справжнім мотором цього поступу має бути Закарпаття».

У просторих приміщеннях винного льоху урочисто репрезентували неймовірні картини ізраїльської художниці Малки Ценципер. Кілька десятків яскравих живописних полотен розповідали відвідувачам про єврейський побут, фантазію та непереможний гумор цього народу. Як каже сама авторка про свої роботи, це просто «сміх крізь сльози».

Цього ж дня учасники та гості фестивалю мали можливість побачити низку цікавих фотовиставок, а також завітати в Закарпатську обласну філармонію, де зa підтримки Генерального консульства Угорщини в Ужгороді відбувся урочистий концерт за участю легендарного ансамблю «Юність Закарпаття» обласного будинку культури профспілок, а також колективу «Budapest Klezmer Band» (Угорщина).

Окрім того, у програмі фестивалю була відкрита екскурсія «єврейським» Ужгородом, концерти, день відкритих дверей в обласному благодійному фонді «Хесед Шпіра», майстер-класи з графіті, творчі майстерні єврейських митців.

Зірки, що тягнуться до неба

Завершився фестиваль відкриттям пам’ятника жертвам Голокосту біля Закарпатської обласної філармонії, розташованої в приміщенні колишньої синагоги. Місце обрали невипадково, адже саме звідси в роки Другої світової вивезли на страту 15 тис. євреїв. Загалом жертвами Голокосту в області стали 100 тис. людей.

У центрі композиції розміщена колона, яка побудована рівно по центру західного фасаду філармонії та складається з великої кількості Зірок Давида, створених вручну. Вони символізують кожного із загиблих під час Голокосту. Цей стовп із зірок тягнеться до неба.

«Колона виготовлена з заліза, яке з часом буде іржавіти й таким чином передавати увесь трагізм долі єврейського народу», – зазначили автори пам’ятника скульптор Михайло Колодко та архітектор Петро Сарваш.

Спорудження пам’ятника відбулося за підтримки уряду Угорщини.

За словами заступника Держсекретаря уряду Угорщини Чобо Латорцея, серед вивезених на страту були й угорські євреї: «Наш уряд вважає своїм обов’язком згадувати жертв цієї трагедії незалежно від національності. Через цей пам’ятний знак ми хочемо всім нагадати, що таке більше ніколи не повинно повторитися».

Відкриття пам’ятника завершилося молитвою мовою ідиш та символічним запаленням свічок і покладанням камінців до пам’ятника.

Загалом фестиваль єврейської культури пройшов на ура, і залишив по собі післясмак родинного тепла і затишку.

Христина БІКЛЯН

Фото автора