Закарпатці орють, сіють, садять. У скільки обходиться засадити город

На Закарпатті триває сезон польових робіт. Краяни активно обробляють присадибні ділянки, поля, городи. Працювати на землі у області почали ще з кінця лютого, оскільки була доволі тепла погода, але зараз за сапи взялася більшість закарпатців. Люди обробляють землю і засаджують її овочевими культурами.

Тож скільки коштує у області поорати ділянку? У яку ціну обходиться її засадити? І у скільки обходиться робота найманих працівників? Це і з’ясовував «Карпатський об’єктив».

Оранка – від 50 гривень

Почнемо з головного – з оранки. Якщо в попередні роки декому ще орали ділянку кіньми, то зараз це – велика рідкість. Найчастіше наші земляки користуються послугами автоматизованої техніки – тракторів та мотоблоків – на важкодоступних угіддях.

У середньому оранка мотоблоком на території області коштує 100 гривень за сотину.

«У мене невеликий городець. Сама аршувати сил не маю, немолода вже. Люди, які цим займаються, за працю попросили 600 гривень. Як на мене, дорогувато. Попросила знайомого зорати мотоблоком. Результатом дуже задоволена. Взяв за всю роботу 400 гривень. Земля пухка, як вата, засадила її дуже легко і швидко», – розповідає «Карпатському об’єктиву» Вікторія Русин із Іршави.

Трактором орють переважно ті, у кого ділянка на відкритій території. І таких у нашому краї – більшість. Утім ціни дуже різняться. Для прикладу, на Мукачівщині сотка обходиться у 50 гривень, на Хустщині – 65, на Тячівщині дехто просить навіть 75. Стільки ж приблизно вартує дискування, тобто розпушування ґрунту під посадку овочів, бобових та злаків.

«Мені поорати і поборонувати ділянку обійшлося в тисячу гривень. Полюс ще 400 гривень віддала за добрива. Ямки на картоплю та кукурудзу робили з сім’єю вручну. Засадили швидко, годин за дві. Вважаю, що зараз такі часи, коли землю потрібно використовувати, не давати їй пустувати, продукти дорогі. Звісно, витрати ще будуть, адже городину слід обробляти від шкідників, але не вважаю вкладення захмарними», – ділиться думками Тамара Нодь із Вербовця, що на Берегівщині.

Якщо ж вдаватися до послуг інших із висаджування дарів землі, доведеться розраховувати ще на додаткові кошти. За таку роботу наймані працівники просять різні суми і вони можуть різнитися не лише в межах певного району, але й у одному населеному пункті. Хтось просить 150-200 гривень за годину, а хтось 500, або навіть 1000 – за цілий день. Також косять траву на не засаджених ділянках у середньому по 200 гривень за сотину.

Що посієш – те й пожнеш

Що закопаєш у землю – те й вибереш, – кажуть закарпатці. Справді, аби засадити угіддя, якщо немає власного посадкового матеріалу, потрібно за нього викласти чималу суму.

Скажімо, посадкова картопля у цьому сезоні досить дорога і може коштувати до 15 гривень за кілограм. Найдешевше «другий хліб» вдалося знайти на центральному овочевому ринку в Хусті.

«Продаю картоплю по 3 гривні за кілограм. Вона дрібненька, але більшу й сама ніколи не висаджую. Плодоносить рясно, дуже смачна і гарно вариться. Звісно, дехто просить дорожче, має більш елітні сорти, але покупцям і дешева не завжди по кишені», – зізнається продавчиня Марія Антонь із Виноградова.

Неподалік жінка продає різне насіння кукурудзи. Золотаві зернинки акуратно розфасовані у 50-грамові стаканчики. За один пенсіонерка просить 20 гривень. Каже, що це – солодкі угорські сорти. Півлітрову банку звичайної кукурудзи готова віддати за 50 гривень. Переконує, що для тих, у кого є худоба – кращої й не треба.

«Угорська кукрудза підходить навіть для попкорну, а наша – дуже добра як варити, так і для борошна, я з такої готую нам токан. І свиням варю, і курям даю. Одним словом, еліксир довголіття раджу вживати всім. Колись навіть хліб тільки з кукурудзяного борошна пекли і всі були здоровими, рідко хворіли», – стверджує вона.

А от ціни на «сіянки» цибулі взагалі дивують. Вони стартують від 50 гривень за банку і можуть бути навіть 100. Усе залежить від сорту і розміру цибулин. Часник хоч більшість краян висаджують з осені, зараз також дехто не проти зробити додаткові 2-3 грядки. Тож коштує він 70-80 гривень за кілограм.

Також на ринках краю з’явилася і перша розсада. Її поки небагато, вибір невеликий, але охочих купити її вистачає.

«Я з Іршавщини, зараз це вже Хустщина – зізнається молодиця, яка називається Дариною. Біля неї акуратно у купки розставлена зелень зі світлинами, які демонструють, який вигляд приблизно матиме майбутній врожай. – Розсаду даю недорого, хоч вона й перша, – додає жінка. – Прошу за все по 3-4 гривні. Наприклад, помідори, перець – по 4 за штуку, капуста, кольрабі – по 3. Аби виростити зеленину, потрібно мати теплицю, обслуговування якої теж коштує чималих витрат. Це і добрива, і полив, і підігрів, і сама робота з ранку до ночі».

Загалом закарпатці – люди дуже працьовиті і звикли у будь-якій ситуації найбільше сподіватися тільки самі на себе. Тому в цьому році з’явилося набагато більше охочих, ніж у минулі роки виростити для себе та родини власний врожай. На низькі ціни на осінь мало хто сподівається, адже в державі війна, з прибутками скрута. Крім того, багато з тих, хто має у володінні пай, переконані, що земля має не пустувати, заростати чагарниками та травою, вона повинна годувати людей, радувати господарів своїми дарами. Тому навіть ті, хто ще не взявся за сапу планує це зробити найближчим часом.

Марина АЛДОН