Парламентарі пропонують тотальне стеження за українцями. Що думають закарпатці

Доволі дивний законопроект, який з’явився днями на сайті Кабінету Міністрів України і авторами якого є Сергій Кузьміних та Максим Бужанський, викликав у суспільстві чималий резонанс. Називається він «Про єдину систему відеомоніторингу стану публічної безпеки» і його зареєстровано під номером 11031.

Автори пропонують запровадити на території усієї держави єдину систему відеоспостереження за громадянами, яка, на їхню думку, повинна поліпшити національну безпеку та публічний правопорядок у місцях проживання та перебування людей.

Утім законопроєкт містить у собі і деякі «підводні камені», які частково порушують право українців та особистий простір та приватне життя. Тож що з цього приводу думають наші краяни? Про це дізнавався «Карпатський об’єктив».

Про законопроєкт

Спочатку з’ясуємо, де саме за нами планують стежити нардепи і для чого їм це. Для цього заглянемо в пояснювальну записку документу.

Отже, про мету та напрямки стеження там виділено декілька окремих пунктів. А саме: «здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчиненню правопорушень; виявлення правопорушень та їх припинення; встановлення та розшук прихованих осіб; створення умов для запобігання та подолання дитячої безпритульності; безпеки на транспорті, включаючи регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням правил дорожнього руху; здійснення прикордонного контролю та пропуску через державний кордон; забезпечення безпеки дітей, учнів, студентів тощо». Тобто, мова йде, як стверджують ініціатори новацій, передусім про те, аби система тотального нагляду працювала «на національну безпеку та публічний правопорядок у місцях проживання та перебування громадян».

Де ж мають на меті проводити відеонагляд? Мова, зокрема, йде про: інформаційні об’єкти, до яких належать фізичні особи, транспорті засоби, публічні місця, території загального користування, території й будівлі закладів освіти, охорони здоров’я тощо.

Але й це ще не все. Головним у проекті закону є те, що його автори заявляють про необхідність ідентифікації всіх без винятку громадян на основі певного набору біометричних даних.

Тож що для цього вони пропонують? Мати у розпорядженні розлогу інформацію про кожного з нас, у тому числі «дані про особу, як ім’я, дату народження, відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування), оцифрований образ особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків». Тобто… фактично детальний звіт про кожну людину, включаючи її персональні дані та фото.

А чи не є це порушенням прав громадян? Тим більше, в умовах війни, коли навіть на автомобілі заборонено встановлювати відео реєстратор… А тут такий тотальний контроль у обгортці «публічної безпеки»…

Нічого нового

Юрист Андрій Козак із Ужгорода переконаний, що права громадян не порушуються, бо стеження планується запроваджувати у місцях громадського доступу, а не на приватній території, тобто не в когось вдома.

«Сам по собі законопроєкт доволі цікавий, якщо йдеться дійсно про виявлення правопорушень, а також публічної безпеки. Але… по-перше, аби його реалізувати, потрібно величезні кошти, а в нас їх у бюджеті катастрофічно бракує, по-друге, в епоху цифрових технологій немає гарантії, що хакери не зламають доступ і дані не потраплять у руки тих, із ким ми воюємо. А там можуть бути зафіксовані дані не тільки про цивільні об’єкти. Із «Дією» маємо вже не один випадок, коли за стосунок «просідав»», – ділиться думками з «Карпатським об’єктивом» правник.

У пояснювальній записці, яка й викликала хвилю обурення зазначається, що система здійснюватиме відеомоніторинг, а також володітиме персональними даними про людину. Що мається на увазі?

«Біометричні дані – це особиста інформація про людину, тобто персональні дані, отримані в результаті технічного опрацювання. Це може бути зображення обличчя, голос та інші ознаки, які ідентифікують особу. Фактично при відкритті рахунку в банку ми також надаємо певні дані, при отриманні паспорту нас і фотографують і знімають відбитки пальців, тож трагедії в цьому не бачу ніякої. Щодо відео моніторингу, то це – безперервний автоматичний збір та обробіток інформації. Ми ж бачили камери на дорогах, у супермаркетах і нічого. Якщо вони будуть у маршрутках, лиха теж не трапиться. Тобто фактично нічого нового у законопроекті, як на мене, немає, просто передбачається встановлення більшої кількості камер та більш централізований збір інформації», – запевняє він.

А до кого ж потраплятимуть дані?

«Передбачається, що користувачами системи будуть уповноважені особи сил безпеки та сил оборони, органів державного самоврядування та державної влади, яким відповідно буде надано доступ до інформації. Звісно ж, у разі виявлення правопорушення, записи передаватимуться правоохоронцям. Власне й головною метою законопроєкту автори називають здійснення профілактичної роботи та виявлення протиправних дій, встановлення та розшук осіб, які переховуються від відповідальності після скоєння злочинів, безпеку у транспорті, контроль на пунктах перетину кордону, запобігання безпеки дітей та учнів, запобігання дитячій безпритульності та злочинності серед неповнолітніх», – наголошує Андрій Козак.

Мій дім – більше не моя фортеця?

А якої думки самі краяни про зміни, які в наше життя планують привнести парламентарі? Більшість закарпатців не приховують невдоволення.

«Нас хочуть тотально контролювати, – переконана хустянка Дарина Браєр. – Виходить, що мій дім – більше не моя фортеця? Для чого все це стеження? Невже немає куди саме зараз гроші подіти? У бюджетах усіх рівнів одні «дірки». Нам же не подарують камери європейці, американці, їх треба буде самим закупити, навчити закріплених за ними осіб користуватися. Та й що то за повна ідентифікація особи? Як на мене, це порушення моєї свободи. Спочатку ідентифікаційні номери, потім ID-картки, відтак – «Дія», а тепер ще щось нове. Може й чіпи, як Ілон Маск, скоро під шкіру захочуть вживити? Мені такі експерименти не подобаються. Хочуть шукати злочинців, хай працюють. Я закони не порушую, живу чесно і за мною не потрібен ніякий контроль!»

Такої ж думки і Валентина Рішко з Тячева.

«Дивна логіка. У перший рік війни ніби всі камери відключили, а зараз ними намагаються «набити» все, що тільки можливо. Невже у нашій державі стільки правопорушників, що потрібно на кожному кроці встановлювати цілі системи спостереження. Може ще й вдома людей зобов’яжуть камери розміщувати? Куди цей світ котиться? Не розумію. Крім того, де гарантія, що під «соусом» добрих намірів нам не пропонують не зовсім хороші речі. І ще одне питання. Хто стежитиме за нами? Чи дійсно чесні та відповідальні люди? Якщо так, то я нічого не маю проти. Якщо виявлятимуть хабарників, не даватимуть чиновникам «проштовхувати» корупційні схеми, – будь ласка. Але ж нагляд планується передусім за простими пересічними людьми!» – ділиться враженнями жінка.

Мукачівець Василь Дудко не проти стеження, але не впевнений, що на вулицях та в транспорті стане більш безпечно.

«На дорогах, пригадую, коли вперше в нас встановили камери для стеження, було багато паніки. Але ж нічого страшного не трапилося. Ми живемо, як і жили і на наше життя в загальному це не вплинуло. Чи стало від цього дорожньо-транспортних пригод менше? На жаль, ні. Частково, можливо навіть іноді більше. Чи перестали п’яні водії сідати за кермо, коли підвищили штрафи? Ні. Тому дуже сумніваюся, що у плані профілактики злочинності відео чи будь-який інший моніторинг та навіть найбільш сучасні системи нагляду дадуть очікуваний ефект. Спробувати варто, але, на жаль, такі експерименти влітають у серйозну «копійочку», а зайвих грошей у нас у державі немає. Тому не думаю, що цей проєкт у найближчі роки має реальний шанс стати законом», – переконаний чоловік.

Загалом, з одного боку, справді хочеться, аби злочинів було менше і щоб кожен із нас почувався будь-де у безпеці. Але чи допоможе цьому саме те, що пропонують парламентарі… невідомо.

Марина АЛДОН