Актуальне інтерв’ю з начальницею Перечинського відділу ДРАЦС Олесею Попович: як державна установа працює в умовах воєнного стану

Кореспондентка «Карпатського об’єктива» зустрілася з начальницею Перечинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Ужгородському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Олесею Попович і взяла в неї інтерв’ю. Під час розмови торкнулися та обговорили актуальні питання. Говорили про роботу державної установити в умовах воєнного стану, про реформування відділу, про ремонт церемоніальної зали, про те, як війна позначилася на настроях людей, про скромні весільні церемонії, чому військових розписують у день подачі заявки.

– Олесе Євгенівно, 24 лютого буде два роки, як росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Ранок 24 лютого 2022 року назавжди змінив життя всього народу України. Як війна позначилася на роботі вашого відділу?

– Того ж дня відділам державної реєстрації актів цивільного стану було припинено доступ до ДРАЦСГ. Авжеж ми були всі налякані та розгублені, однак, незважаючи на все, відділ продовжував свою роботу. Мільйони громадян, які бігли від страху війни, без документів та подальшого розуміння життя, зупинилися у перші місяці війни на Закарпатті. Працівники відділів ДРАЦС зробили все можливе, щоб документувати всіх, хто звертався з таких питань.

Так протягом 2022 року Перечинським відділом ДРАЦС складено актових записів про: народження – 354; смерть – 397; шлюб – 227; розірвання шлюбу – 11; зміна імені – 6. Поновлено актових записів – 3. Розглянуто 200 заяв про внесення змін до актових записів цивільного стану. Проставлено 106 відміток про розірвання шлюбу на підставі рішень суду. Видано свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану повторно – 1256. Сформовано витягів з ДРАЦСГ – 1407. Опрацьовано 52 актових записів цивільного стану, складені виконкомом Т.-Реметівської ОТГ.

2023 рік не став легшим для працівників відділу ДРАЦС, так як, окрім війни, було ліквідовано Великоберезнянський відділ шляхом приєднання до Перечинського.

Населення двох колишніх районів (Перечинського та Великоберезнянського) тепер опрацьовуємо тільки ми.

В результаті громадяни, які проживають на Березнянщині, змушені звертатись за відновленням своїх втрачених, пошкоджених документів, а також з питань державної реєстрації народження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені та смерті до Перечинського відділу ДРАЦС.

У порівнянні з попереднім 2022 роком, протягом 2023 року відділом складено актових записів про: народження – 404; смерть – 475; шлюб – 235; розірвання шлюбу – 8; зміна імені – 9. Поновлено актових записів – 6. Проставлено 138 відміток про розірвання шлюбу на підставі рішень суду. Видано свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану повторно – 1782. Сформовано витягів з ДРАЦСГ – 1906. Розглянуто 281 заяв про внесення змін до актових записів цивільного стану.

Опрацьовано 493 актових записів цивільного стану, які складені виконкомами Т.-Реметівської, Костринської та Ставненської ОТГ.

– Роботи додалося. Скільки працівників в очолюваному Вами відділі?

– Було троє. Після реформування стало п’ять. Одна працівниця перейшла до нас із Великоберезнянського відділу, одна дівчина зайняла вакантне місце. Хоча роботи і багато, але справляємося.

– Чи можемо аналізувати, порівнювати статистичні дані, які ви надали?

– Аналізувати складно, бо багато наших людей виїхало, приїхали до нас ВПО. Від початку повномасштабної війни ввели екстериторіальність. Що це означає? Раніше державну реєстрацію народження дитини можна було провести тільки за місцем народження або за місцем проживання батьків чи одного з них. А тепер – екстериторіальність. Людина, сім’я чи, скажімо, ті ж переселенці не хочуть реєструвати новонароджену дитинку в Перечині, а їдуть до Києва, і у них приймуть заяву на реєстрацію народження чи будь-чого. Жінка, яка проживає в Перечині чи селі, народжувати може у Перечині чи Ужгороді, а реєструвати свою дитинку будь-де: чи то в Києві чи Львові.

– Вони мають бути присутні там чи можуть подати заяву онлайн?

– Можна подати заявку через єМалятко у Дії онлайн. Тоді буде комплекс надання таких послуг, але є вимога: батьки повинні мати електронно-цифрові підписи. Ці ключі виготовляють у податковій, у банках.

– Звернула увагу на статистику реєстрації шлюбів і розлучень. Реєстрація шлюбів значно переважає.

– Це дійсно так. Зауважу, РАЦС розлучає тільки у тому випадку, коли є спільна згода і нема дітей. Якщо обоє подружжя прийшли до нас і у них нема дітей, тоді вони пишуть заяву. Їм надається місяць на роздуми. І через місяць вони приходять, і їх розлучає РАЦС. А якщо у них є дітки і наявний якийсь спір, то тоді шлюб розриває суд.

– А як щодо урочистих церемоній реєстрацій шлюбу?

– Протягом останніх двох років урочистих реєстрацій шлюбу майже нема. Можливо, одна в місяць, і то, якщо нема посту. Наречені запланували і хочуть урочисту. Масових, як було колись, нема. І навіть якщо вони приходять із гостями, то гостей набагато менше. Раніше на церемонію приходило 20-30 гостей, тепер може прийти чоловік десять. Це найближчі родичі: батьки, бабуся з дідусем, брат, сестра. Мало хто запрошує тамаду, кличе свідків. Уже давно підпис ставлять тільки молодята. Не всі наречені одягають білу весільну сукню, фату. Тепер одягають речі з елементами українських традицій, вишивки, зазвичай, вишиванки.

У нас були такі пари, які приходили самі з фотографом. Одягнуті у весільне. Як би там не було, але кожна дівчина з дитинства мріє одягнути пишну весільну сукню, фату. Фотограф фотографує їх у нашому оновленому залі. І вони матимуть гарні пам’ятні весільні світлини.

Для фотосесії маємо вмонтовану арку, яку самі декорували штучними квітами. Плануємо зробити ще декілька сезонних декорацій. На одну стіну почепили карту України з дерева. На її тлі особливо люблять фотографуватися військові пари.

– На сторінці вашого відділу в соцмережі Фейсбук я бачила декілька пар військових. Багато їх? І шлюб беруть тільки чоловіки військові чи й жінки?

– Особисто я проводила реєстрацію двох шлюбів, де військові були жінки. Для військових ми стараємося зробити всі можливі поступки. Якщо працює реєстр, фізично встигаємо, то шлюб реєструємо у день подання заяви. По-перше, це військовослужбовці, наші захисники. По-друге, їх відпускають на кілька днів, і вони не мають часу чекати ці місячні терміни. Їхній статус уже є підставою для скорочення оцього місячного терміну. Із статистичних даних про реєстрацію шлюбу – третя частина – військові. Це багато.

– Частіше жінки беруть прізвище чоловіка чи залишають своє?

– За останні два роки половина наречених залишають свої дівочі дошлюбні прізвища. Це колись було заведено, що жінка повинна взяти прізвище чоловіка. Але ж чинним законодавством України передбачено: як чоловік може взяти прізвище дружини, так і дружина – чоловіка. Можуть об’єднати свої прізвища. Якщо у батьків різні прізвища, то дитині присвоюється прізвище тільки за заявою обох батьків. Вони мають визначитися: чи їхня дитинка буде Гарагонич чи Коваленко. Згодом жінка може змінити дівоче прізвище на прізвище чоловіка. У будь-який момент – через рік-два-десять. Це передбачено 53 статтею Сімейного кодексу України.

– Чи багато тих, хто жив раніше у цивільному шлюбі, зареєстрували його тепер?

– Загальна кількість шлюбів реально збільшилася. Якщо до повномасштабної війни Перечинський район у середньому мав 100-120 шлюбів у рік, то зараз у нас цифра велика – 227-235.

– Олесе Євгенівно, дякую за актуальне та цікаве інтерв’ю для наших читачів. Сподіваюся і вірю, що наступна наша розмова відбудеться після Перемоги над окупантами.

Тетяна ГРИЦИЩУК,

фото використані із власної сторінки Перечинського відділу ДРАЦС у соцмережі Фейсбук