У селі Чомонин відкрили пам’ятну дошку Ілоні Мадяр

Ілона Мадяр – педагогиня, лауреатка Премії ім. Кошута – народилася в селі Чомонин 13 жовтня 1889 року. Задля вшанування її пам’яті цьогоріч 22 грудня місцевий осередок Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) за підтримки адміністрації прем’єр-міністра Угорщини та Фонду ім. Габора Бетлена встановив на стіні тутешньої школи гранітну двомовну меморіальну дошку.

На церемонії її відкриття, яка відбулася в останній перед канікулами день навчання, з біографією та професійними здобутками педагогині присутніх ознайомив директор Чомонинської гімназії, очільник місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Шандор Надь. У 1920-му після закінчення Державного педагогічного інституту в Епер’єші Ілона Мадяр оселилася в місті Кечкемет, де прожила 48 років. Там вона організувала учительську практичну школу, яку тривалий час очолювала і займалася з майбутніми вчителями. В Угорщині Ілона Мадяр була серед піонерів реформаторської педагогіки. Завжди пам’ятала про тісний зв’язок між грою, роботою та навчанням.

У 1950/1951 н. р. для навчання читання і письма в першому класі початкової школи було запроваджено звуково-розбірно-компонентний метод, редакторкою і співавторкою якого стала Ілона Мадяр. Разом зі своїми колегами-розробниками 15 березня 1952 року вона була удостоєна Премії ім. Кошута за видатну педагогічну та теоретичну роботу. Шандор Надь попросив Лайоша Йозана, колишнього пастора реформатської церкви, дослідити родинне дерево Ілони Мадяр, яка померла в 1968 році й ім’я якої присвоєно школі в місті Кечкемет.

Батько Ілони, Берталан Мадяр, у 1889–1893 роках був пастором реформатської церкви в Чомонині, де в 1889-му з’явилася на світ його донька Ілона. Глава родини, який народився в словацькому селі Лашкар, до того був помічником пастора в Ужгороді, потім служив у Минаї та Велких Капушанах. Одружився з Мальвіною Минаї, і в них народилося 8 дітей. Найдовше, протягом 1893–1932 років, Берталан Мадяр був пастором у Великій Доброні. Крім Ілони, кілька його дітей стали відомими людьми, наприклад, виноградівський лікар Ласло Мадяр. Були серед них і знані ветеринари та пастори.

«На мою думку, меморіальна дошка такої визначної педагогині заслужено розміщена на фасаді єдиної школи в її рідному селі», – зазначив директор навчального закладу Шандор Надь.

Другокласник Дейнеш Гіді продекламував вірш, затим присутніх привітав заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), депутат обласної ради Ґейза Ґулачі. «Поки є про кого пам’ятати і є кому пам’ятати, наша нація жива. Ми повинні продовжувати зберігати нашу культуру, повинні вшановувати пам’ять наших синів і доньок, які були видатними представниками угорського народу, як Ілона Мадяр», – наголосив він.

Кантор місцевої реформатської громади Аґнеш Чакань під акомпанемент гітари заспівала низку церковних пісень. Відтак пастор Шандор Почаї зачитав уривок із 7-ї частини Книги приповістей: «Благословенна пам’ять праведного, а ім’я неправдивого зникне». Цим він підкреслив красу і сенс життя, благословенного Богом. Затим благословив меморіальну дошку та присутніх.

Після цього відбулася церемонія відкриття пам’ятної дошки. У заході взяли участь і депутат Великодоброньської громади Тібор Мартон та очільниця офісу Мукачівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Христина Чегі Лапатюк.

Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap