Краєзнавчий музей Перечина є не тільки місцем збереження історії, а й творчим простором

25 травня 2019 року КЗ «Краєзнавчий музей міста Перечин» відкрив свої двері для перших відвідувачів. Ідея створення закладу з’явилася ще у 2012 р., коли за підтримки благодійного фонду «Центр громадських ініціатив» у місті було створено туристично-інформаційний центр (ТІЦ). В одній із кімнат ТІЦу розмістили старовинні речі, предмети побуту, меблі. Саме ця кімната стала основною базою для створення майбутнього музею, а зібрані предмети, що експонуються в ньому, є частиною історії міста.

18 квітня 2018 р. на сесії Перечинської міської ради прийнято рішення про створення комунального закладу «Крає­знавчий музей міста Перечин». З цього моменту розпочалася дослідницька та пошукова робота, підготовка до створення майбутніх експозицій. Значна робота проводилася і в плані ремонту музейних приміщень, адже розташовувався заклад у будівлі, якій на той час уже було майже 100 років. Створення закладу було пов’язано з бажанням зберегти в речових та документальних матеріалах історію Перечина. Музейні експозиції розповідають про минуле міста на прикладі толерантного проживання в ньому представників різних національностей: українців, словаків, чехів, угорців, німців, італійців та євреїв.

Частина музейної експозиції присвячена центральній вулиці міста, яку перечинці називали колись Градська. Тут були зосереджені основні громадські будівлі (римо-католицький костел Святого Августина (1906 р.), колишня єврейська корчма Гершка Грюнвальда, пекарня чеха Андрія Ганака, синагога, церква св. Миколая (1769 р.), перша аптека в місті (1906.), чеська горожанка (1928 р.), фабрика Бантліна (1893 р.), старий австрійський міст (1902 р.).

Всі експонати передані жителями міста. Також від старожилів записано цікаві розповіді про минуле населеного пункту, яке було селом, селищем, районним центром. Чимало інформації знайдено під час роботи у Державному архіві Закарпатської області (м. Берегово).

Краєзнавчий музей міста Перечин відвідали не тільки місцеві жителі, але й туристи з України, та навіть закордону (зі Словаччини, Польщі, Угорщини, Чехії, Румунії, Італії, Німеччини, Нідерландів та США). Також тут відбувається чимало цікавих заходів: майстер-класи, семінари, вечорниці, екскурсії з дегустаціями страв, діє гурток «Гончарство та художня кераміка».

«Карпатський об’єктив» неодноразово публікував матеріали, репортажі наших журналістів про заходи, які проводили музейники. А їх всього двоє – директор і спеціаліст.

Сьогодні подаємо інтерв’ю кореспондентки «КО» з директором музею Оксаною Вайдою, яке розвінчає міф, ніби музейники лише те і роблять, що кавують-чаюють, а експонати припадають пилом.

– Оксано Михайлівно, до закінчення поточного року залишилося трохи більше місяця, але, думаю, вже можемо підбити підсумки роботи музею за 2023 рік, адже Ви очолили заклад у січні. Відвідувачів багато мали?

– Протягом десять із половиною місяців музей відвідало 762 особи, з них 233 безкоштовно (пільгова категорія: учасники ліквідації аварії на ЧАЕС; особи з інвалідністю 1-2 групи; учасники бойових дій у війні з росією та члени їхніх сімей; діти-сироти; діти із багатодітних сімей; особи, що мають статус учасників АТО та їхні діти; працівники інших музеїв України). Тішить те, що частими відвідувачами нашого закладу є підростаюче покоління, яке щиро цікавиться своєю, локальною історією.

– Скільки експонатів нараховує фонд музею і якими цікавинками поповнився?

– Основний музейний фонд нараховує 305 експонатів. Цьогоріч фонд поповнився 30 новими експонатами, серед них такі цікаві, як: греко-католицький молитовник кінця ХІХ ст., над дослідженням якого я працювала разом із юною, талановитою дівчиною, яка цікавиться історією, – Олесею Рябінчак. Унікальність цього молитовника полягає в тому, що в ньому разом об’єднано требник і пісенник та є свідченням того, що ця річ скоріш за все належала священнослужителю. Іншим цікавим експонатом є комод або, як колись казали, «касня», початку ХХ ст., який до музею передав місцевий житель Йосип Райц. Також фонди музею поповнилися двома унікальними столітніми сорочками-дов­ганями.

– Знаю, що музей провів чимало різних цікавих і пізнавальних заходів. Розкажіть про них для наших читачів.

– У січні вперше провели акцію «День музейного селфі», коли всі відвідувачі могли безкоштовно приходити та робити селфі в експозиціях музею.

До Великодня провели серію з п’яти майстер-класів, а саме: традиційна воскова писанка; лемківська писанка; зернівка; писанка-мотанка; крапанка в сучасному стилі дотс.

До Всесвітнього дня вишиванки цього року було організовано та проведено:

1) тематичну виставку «Вишиванка – генетичний код»;

2) лекцію-презентацію «Все­світній день вишиванки»;

3) фотоквест до Дня вишиванки, переможцями якого став Сімерський ДНЗ;

4) майстер-клас із ткацтва.

На базі нашого музею постійно проводимо круглі столи та семінари.

До Дня хрещення Київської Русі-України відбулася зустріч за круглим столом під назвою «Шлях до храму своєї душі». Лектором був настоятель церкви Покрови Пресвятої Богородиці протоієрей Андрій Валько.

Провели обласне засідання президії обкому профспілки працівників культури. До Дня української писемності та мови відбулася творча зустріч з поетом та драматургом нашого краю Іваном Козаком, який під час зустрічі передав музею матеріали з історії становлення та розвитку «Просвіти» на Перечинщині.

У дворику музею проведено два міжнародні українсько-­угорські крафтові ярмарки, в рамках яких було організовано безкоштовні МК із традиційних народних ремесел: гончарства та бісероплетіння.

До Дня захисників та захисниць України було випущено Книгу Пам’яті загиблих героїв Перечинської територіальної громади, над збором матеріалів для якої працювали великий період часу. Головна мета на сьогодні – не загубити пам’ять, щоб подвиг наших героїв ніколи не був забутий.

Ще до Дня захисників та захисниць України в музеї було проведено два благодійні МК із виготовлення патріотичних браслетів та янголів-оберегів. Під час майстер-класів вдалося зібрати 1000 грн на потреби наших захисників. Кошти було передано волонтерці Вікторії Топольницькій.

Велика робота проведена зі збору інформації та наповнення інформаційного кіоску. Протягом декількох місяців ми збирали та впорядковували інформацію, фото про туристичні об’єкти та історичні пам’ятки Перечинської територіальної громади. Щоб зробити наше місто ще більш привабливим для туристів. Один інфобокс знаходиться в центрі нашого міста, інший в музеї. Обидва інфобокси було придбано в рамках реалізації проєкту «Розвиток подієвого туризму на базі місцевих культурних та історичних атракцій у співпраці між містами Нодьечед та Перечин».

Протягом року в музеї проводяться різні майстер-класи, оскільки музей на сьогодні є не тільки місцем збереження історії, а й творчим простором.

Вважаю, що музей є місцем для відкриттів та інновацій, де можна дізнатися багато нового, захопитися мистецтвом, надихнутися.

Наш музей живе та розвивається. Працюємо над тим, щоб привернути людей до себе та створити комфортне середовище.

– На календарі – 20 листопада. П’ятого грудня розпочинається цикл зимових свят – буде ходити Миколай. Готуєтесь до них?

– Так, звісно, бо Миколай, Різдво, Новий рік – радісні свята, які з нетерпінням чекають як діти, так і дорослі. До різдвяно-новорічних свят плануємо провести низку МК із виготовлення святкових прикрас. Наші МК завжди супроводжуються цікавими розповідями та детальною інформацією щодо того чи іншого виду декоративно-ужиткового мистецтва.

– Дякую за приділений час, цікаву розповідь про діяльність музею. Успіхів Вам та багато відвідувачів.

Тетяна ГРИЦИЩУК