Як на Закарпатті вшанували пам'ять померлих родичів

Традиція вшановувати пам’ять тих, хто відійшов у вічність, існує здавна.

Перше листопада на Закарпатті – День пам’яті та надання почестей предкам. Цього дня люди йдуть на цвинтарі, ставлять на могили рідних вінки, квіти, запалюють свічки, лампадки, а також моляться за упокій небіжчиків, просять у Господа прощення їхніх гріхів. Священики правлять заупокійні служби Божі, панахиди, парастаси.

Цього року 1 листопада припало на середу, робочий день, у зв’язку з чим багато наших краян відвідали могили рідних у вихідні. Задушні дні – так називають цей період християни. Він триває тиждень.

Щоб вшанувати пам’ять предків, нащадки долають сотні кілометрів. Пан Юрій проживає у Перечині, сюди одружився, а родом із Тячівщини. «Щороку в листопаді їду на рідну Тячівщину, щоб відвідати могили предків, родичів, сусідів», – розповів чоловік.

Сім’я Савків проживає в Ужгороді. Їхні батьки та родичі поховані у селі на Іршавщині.

– Сто кілометрів в один бік і сто у зворотньому напрямку. Їхали власним авто. Купили свічки, лампадки, хризантеми. Ставили їх на могили рідних, молилися «Отченаш», «Богородицю» і «Вічную пам’ять». Два рази у році – після Великодня і у листопаді – обов’язково відвідуємо могили рідних. До них нас кличе пам’ять, – зауважила пані Марія.

У моєму рідному селі Малий Раковець є сім кладовищ, на двох з них уже не проводяться поховання, але на кожному окремо правиться Парастас двічі у році. 1 листопада Парастас відбувся на Худовиці. Тут похований мій батько, баба, дві тітки, їхні чоловіки та інші родичі, сусіди. Я звернула увагу, що на всіх могилах були лише живі квіти, в основному хризантеми різних кольорів – білі, жовті, бордові, оранжеві – куплені та вирощені на власних квітниках. І жодного вінка з пластику. До речі, всі могили прибрані, пам’ятники, хрести вимиті. Все це роблять рідні напередодні, а також регулярно прибирають сухі квіти, чистять свічковиння, висаджують сезонні квіти. На кожному тимитові (цвинтарі) є основний хрест. Біля нього священник та півчі проводять молебень. Люди ставлять і запалюють свічки за упокій воїнів, які загинули у боях, захищаючи нас з вами, територіальну цілісність України.

На початку кладовища похований воїн Іван Огняник, який загинув торік у вересні. Рідні встановили пам’ятник, після спільного Парастасу його отець Михайло освятив його. На могилі майорить жовто-блакитний прапор України. Вічна пам’ять і шана за наш захист.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора