Із одного карликового дерева хустянин збирає до 30 кілограмів горіхів

Зараз низькорослі сорти дерев набувають усе більшої популярності. Вони добре плодоносять, дають смачний врожай і з них легко зривати плоди. Любителі горіхів також переходять на карликів. При цьому запевняють, що з одного такого дерева можна зібрати майже стільки ж плодів, як із високого.

Хустянин Олексій Кут уже 10 років вирощує карликові горіхи. Зізнається, що там де є горіх, у родині панує достаток, бо хоч горішки продаються не цілий рік і дерева плодоносять тільки восени, але крім їхнього вирощування, спокійно можна займатися ще й іншою діяльністю.

У чому ж закарпатець бачить переваги карликових горіхів? Скільки врожаю дають такі дерева? Коли починають плодоносити? Про це хустянин розповів «Карпатському об’єктиву».

Усе почалося з поїздки до дядька

12 років тому Олексій їздив на Тернопільщину до дядька. Як виявилося, у себе в селі пенсіонер вирощував карликові горіхи і при цьому непогано заробляв.

«Дядьку було 67 років, Він, перебуваючи на заслуженому відпочинку, не міг сидіти без роботи. Тож вдався до садівництва. Город у нього великий, вирішив засадити певну частину не картоплею, а деревами. Запевнив, що непогано заробляє на продажі як саджанців, як і самих горіхів. Мене це запалило. Але на той час я був студентом, навчався у Києві і вдома бував рідко, тож трохи довелося зачекати з реалізацією задуму. Однак через два роки знову побував у дядька і вже з порожніми руками від нього додому вирішив не повертатися. Взяв чотири дворічні саджанці і посадив їх біля гаражу. На наступний рік вони в мене вже зацвіли. Це мене дуже здивувало. Утім плодів не було. Але ще через рік дерево почало плодоносити. На смак горіхи виявилися солодкуватими, за розміром – досить великі, росли гронами, як виноград. І це для мене було новинкою», – зізнався «Карпатському об’єктиву» чоловік.

Зараз у саду Олексія Кута є різні горіхи, але найбільше йому подобаються саме невисокі.

«У мене є три великі горіхи. Вони дуже високі, вищі за двоповерховий будинок. Створюють на величезній площі таку тінь, що поблизу нічого не росте. Цим деревам років 30, висадив їх ще мій покійний дід. Власне він і навчив мене прищеплювати саджанці, доглядати за деревами. Я планую ці горіхи вирізати, бо користь із них невелика. Із одного дерева можу зібрати не більше 40 кілограмів горіхів. Це – нераціонально. Бо з карлика, який сягає максимум два метри у висоту і якому років 8-10 можна спокійно зібрати до 30 кілограмів плодів», – наголосив він.

Головне, за словами хустянина, дерева висаджувати на відкритому просторі, аби вони добре продувалися вітрами.

«Горіх є вітрозапилювальною культурою. Тому місце для нього потрібно обирати відкрите, де дує-віє вітер. Поки стовбурці тонесенькі, їх можна підв’язувати до кілків. Згодом цього не доведеться робити, бо дерево укорениться. Загалом карликові дерева мають не дуже товсті стовбури, але вони, як кажуть, міцно тримаються у землі», – наголошує садівник.

У чому переваги низькорослих сортів

Загалом у господарстві Олексія Кута більше 40 горіхів декількох сортів, але улюбленими є «Ідеал» та «Іван Багряний».

«Найбільше мені подобається «Іван Багряний». Цей сорт вивів український селекціонер і він дуже стійкий, практично не хворіє, легко адаптується до будь-якого клімату. Плодоносить гронами по 4-16 плодів, при чому – перші горішки з’являються уже на другий рік. Висота дерева – усього два метри. Із чотирирічного горіха я збираю 20-30 кілограмів плодів. Ядра легко розколюються, неймовірно смачні, солоденькі, світлі. «Ідеал» – на відміну від сорту «Іван Багряний» може дати навіть 50 кілограмів плодів із дерева. Полодоносити починає приблизно у 5 років, хоча цвіте уже на перший же рік після того, як ви його висадите. Ядра без гірчинки, з дуже тоненькою шкіркою, досить великі. Дерево є низькорослим, але не карликовим, у висоті може сягнути 3-4 але максимум 5 метрів. Перші саджанці цього сорту я купував. Колись вони коштували 100 гривень, зараз – 150. Але, маючи в руках всього один горішок, ви можете з нього самотужки виростити улюблену рослину. Для цього перед висадкою у ґрунт достатньо кілька діб потримати горіх у воді, аби швидше проріс», – зізнався хустянин.

Щороку чоловік не лише підрізає зайві гілки, але й удобрює дерева. Стверджує, що цілком достатньо верхній шар ґрунту перемішувати з добривами.

«За будь-якими деревами необхідно доглядати. Але горіхи особливого догляду не потребують. Вони можуть жити і до 100 років, тому інвестиції у них я вважаю вигідними. Звісно, низькорослі сорти вирощуються не для цінної деревини, а для плодів. Крім того, у цій справі також потрібно знати ряд тонкощів. Передусім раджу не купувати саджанці у будь-кого, а лише в тих, хто дозволяє оглянути власний сад. На жаль, серед продавців багато недобросовісних. І сам через Інтернет часом отримував не те, на що розраховував. Якщо маєте можливість, краще проводити щеплення самостійно, або ж отримувати розсаду з насіння. Садити краще восени. Навесні варто постійно поливати. Але сильно вологу землю горіхи не люблять, тож не перестарайтеся. Також для посадки бажано обирати сонячні ділянки», – наголосив Олексій.

Садівникам-початківцям закарпатець радить починати з сортів, на яких вони більше знаються, бо виділити кращий неможливо.

«У кожного з нас є улюблені смаки та кольори, власні вподобання. Так і з сортами дерев. Комусь, наприклад, найбільше подобається «Кочерженко». Я й сам маю кілька таких карликових дерев. Морозостійкі, плодоносять уже на другий рік, перший урожай можна зібрати на четвертий. Але вони виростають у висоту до 4 метрів. Мені більше до снаги карликові горіхи. Хтось же любить високі горіхи з великими плодами. Але збирати такий врожай непросто, а горіхи часто самі осипаються, розколюються, втрачають цінні якості. Комусь важливо, аби дерево давало 100, або навіть 200 кілограмів плодів. Є й такі сорти. Але знову ж таки, мене цікавлять тільки такі насадження, з яких збирати врожай можна без драбини. Справа в тому, що в мене вроджена вада однієї з ніг, вона коротша за іншу. Тому вилазити на драбину доволі складно, а поки що використовувати працю найманих працівників мені не по кишені. Тому знайшов для себе найбільш оптимальний варіант, який влаштовує і мене, і мою родину», – запевняє чоловік.

Загалом при закладці саду Олексій радить неодмінно висаджувати не один, а декілька сортів одного й того ж дерева, аби спостерігати за ними і на майбутнє робити ставку саме на ті рослини, які краще приживаються, дають кращий врожай і менше хворіють.

«Загалом можна зупиняти вибір і на термінах дозрівання, скажімо, висаджуючи ранні, середні і пізні сорти, але для мене особисто ключовими чинниками є врожайність та стійкість до хвороб. Як на мене, вирощування горіхів є вигідним ще й через те, що золоті зернята можуть зберігатися і не втрачати смакових цінностей протягом тривалого часу на відміну від фруктів, скажімо, черешень, слив чи яблук. Звісно, якщо закладати сад за один сезон, це влетить у кругленьку суму, але якщо все робити поступово, витрати навіть не відчуваються. Крім того, попит на горіхи є цілий рік, ціни доволі привабливі, хоча, безумовно, не такі, як у Європі. Бо, для прикладу, у Німеччині ціна кілограма очищеного грецького горіха складає 25 євро. У нас же коливається в межах 4-6 євро. Звісно, мені хочеться вийти на європейські ринки, але це – у перспективі!», – зізнається хустянин.

Загалом, на думку Олексія Кута, вирощувати горіхи можна не лише для продажу, але й для себе, бо цей продукт є незамінним для кожного з нас. Адже не секрет, що горіхові ядра дуже багаті на корисні речовини, які дають енергію для мозку та вітаміни для організму.

Марина АЛДОН