Зеленський запропонував прирівняти корупцію до держради. Що думають закарпатці

Нещодавно Президент України заявив, що під час воєнного стану в державі запропонує законодавцям прирівняти корупцію до державної зради. Громадськість одразу ж почала активно обговорювати цю заяву і висловлювати припущення, чи реально таку тезу втілити в життя і до чого це може призвести.

Закарпатці також не залишилися осторонь. Мешканці нашого краю з одного боку зраділи ймовірним новаціям, але в той же час висловили припущення, що втілити в життя такий закон навряд чи вдасться так легко, як здається. Лунали й інші версії…

«Карпатський об’єктив» вирішив зібрати думки закарпатців із цього приводу.

Що за законопроєкт

Незважаючи на війну у державі, корупція нікуди не зникла. Більше того, викоренити її не так просто, як здавалося б… адже в епіцентрі скандалів останнім часом опиняються навіть закупки військовим… Тому й не дивно, що закордонні партнери ставлять перед Україною все нові й нові вимоги щодо боротьби з тіньовими схемами.

Тож нещодавно Володимир Зеленський анонсував зміни у законодавстві. Вони, звісно, ще не вступили в силу, їх навіть не було запроваджено, ще не все до кінця навіть ясно з деталями… але вони можливі.

«Я поставив задачу законодавству і законодавцю України буде запропоноване мої пропозиції щодо прирівняння корупцію до державної зради на військовий час. Я розумію, що така зброя не може діяти постійно в суспільстві, але, думаю, на військовий час — це допоможе», — заявив глава держави.

На його думку, корупцію в Україні побороти можна, але для цього потрібні зважені і обмірковані системні рішення.

«Нещадно карати, саджати повинен суд, інакше ми не будемо ні в ЄС, ні в НАТО, ніякої перемоги України не буде. Перемога одна, пріоритет в перемозі — наша земля, але другою частиною буде перемога внутрішня над корупцією», — наголосив Зеленський.

Тож чи можливо швидко зламати корупційну систему і посилити покарання для корупціонерів?

Чи є «підводні камені»?

Звичайно, багатьом із краян відомо про існування в державі корупційних схем, системи відкатів, хабарів та вимагання коштів за певні дії чи бездіяльність (навмисне замовчування певних питань). Учасниками цих процесів найчастіше стають чиновники. Хоча… не тільки…

Останнім часом Закарпатська обласна оголосила підозри ряду представників органів місцевого самоврядування та начальникам певних відомств і ці справи набули неабиякого розголосу. Йдеться, зокрема, про головного архітектора Ужгорода, колишнього начальника митного поста «Мукачево», заступника начальника одного із відділів УСР регіону та ряд інших не менш впливових осіб… Тож не можна сказати, що певна робота зовсім не проводиться, але є недостатньою.

«Звісно, боротьба з корупцією – справа вкрай важлива, адже вона свідчить про те, що українське суспільство змінюється, дійсно інтегрує до європейських цінностей. Утім реформи варто починати передусім із судової системи, яка повинна виносити об’єктивні рішення, бути дійсно чесною і якій громадськість повинна довіряти. Крім того, не варто нівелювати роль антикорупційних інституції, зокрема, НАБУ», – каже «Карпатському об’єктиву» ужгородський юрист Сергій Головко.

За його словами, політичну верхівку держави потрібно очищати від корупціонерів у першу чергу, бо вони гальмуватимуть будь-який рух вперед.

«Справи топ посадовців-корупціонерів не повинні передаватися до СБУ. Ними має займатися незалежне НАБУ. Досі зі зловлених на «гарячому» віп-посадовців ніхто не опинився за ґратами. Тож щоб не вийшло в перспективі так, що вся боротьба з корупцією перетворилася на красиві популістські гасла. І ще… боюся, аби закон не став методом розправи з «неугодними». Крім того, одним із головних факторів цього закону передбачається скасування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, що фактично є порушенням прав людини. А якщо підозрюваний справді не винен?», – наголошує правник.

Варто додати, що якщо корупційні справи справді прирівняють до державної зради, то за них під час дії воєнного стану передбачається покарання від 15 років до довічного ув’язнення з конфіскацією майна.

«Перед впровадженням такого закону потрібно зробити два важливі кроки, аби він дійсно був ефективним, – запевняє Сергій Головко. – Перше – це довести реформи судової системи до логічного завершення, а друге – ефективно перезавантажити правоохоронні органи, залишити в них людей, які дійсно вірою і правдою служать українському народу. Поки в нас не буде до цих інституцій повної довіри і вони не працюватимуть ефективно на громади, Конституцію і державу, антикорупційні реформи не запрацюють на повну потужність, якими вони б привабливими на словах не були».

Головне – почати щось робити

Звісно, люди чекають від держави ініціативи, прагнуть аби вона була швидкою та ефективною, адже гучні корупційні скандали у країні демотивують суспільство, у тому числі – військових та б’ють по міжнародному іміджу України. Тож що думають пересічні закарпатці про законопроект Зеленського?

«Я мало вірю у те, що найближчим часом щось суттєво зміниться, – каже «Карпатському об’єктиву» підприємець із Ужгорода Микола Сідей. – Сам меседж – потужний, очікуваний і виник не на порожньому місці. Але «зламати» маховик, що розкручувався не одне десятиліття не так просто, як хтось собі думає. Задовольнити суспільний запит на подолання корупції буде непросто. Ми не готові до таких радикальних дій, як свого часу румуни… Сам законопроєкт я не бачив, але розумію, що наразі що б там не прийняли, за що б не проголосували, є такі корупціонери, які зможуть уникнути покарання».

Однак не всі настільки скептично налаштовані. Дехто вірить у ефективність антикорупційних заходів уже в найближчій перспективі.

«Досить, щоб посадили одного-двох із найбільш відомих корупціонерів. Інші побачать, подумають і почнуть боятися, що на них чекає така ж доля. При цьому судові справи мають бути відкритими і показованими, аби продемонструвати суспільству, що кожному, хто йде на обман, підкуп, хабарництво, «відмивання» коштів може «світити» таке ж майбутнє. Головне – почати щось справді робити, а потім усе налагодиться. Не за один день і Рим будувався. Якщо почати шукати відмовки і чекати на кращі часи, ми ніколи нічого не змінимо в державі!», – вважає менеджерка з Мукачева Ангеліна Бабич.

Такої ж думки і працівник банківської сфери із Хуста Володимир Бурч.

«Усі фінансові операції повинні бути чіткими і прозорими. Закрили електронне декларування на час війни. Важко уявити, які махінації за цей час проводили чиновники. Із нетерпінням чекаю, коли відкриють доступ до декларацій. Але, на жаль, це відбудеться не одразу, а аж через рік. Страшні корупційні схеми час нарешті витіснити, мають проводитися відповідні перевірки, винних потрібно карати! Війна – не привід для того, щоб «крутити махінації». Покарання за корупцію має бути невідворотнім і безапеляційним! Суспільство до цього, як на мене, повністю готове! Єдине, усе має відбуватися у правовому полі і об’єктивно!».

Звісно, у чесність вірять не всі…. хоча й зупинити корупціонерів прагне переважна більшість закарпатців.

«Не дуже вірю, що пересаджають усіх, хто нажив добро незаконним способом. Як кажуть, рука руку миє, а ворон ворону очі не виклює. Принаймні, поки що… Але… з іншого боку, пробувати запроваджувати якісь новації у боротьбі з хабарництвом та корупцією потрібно, бо ми прагнемо до Європи і маємо вчитися жити нарешті за новими правилами, поважати закони, не зловживати службовим становищем і забути про неправомірну вигоду, – зазначає тячівський лікар Василь Калин. – Коли корупція добралася навіть до армії – це проблема і з цим явищем потрібно негайно щось робити. Яким саме має бути закон і яка відповідальність буде передбачена – вирішувати законотворцям, однак потреба у змінах назріла давно!».

Як бачимо, частина краян не вірить у те, що навіть із прийняттям антикорупційних законів щось нагально вдасться змінити в суспільстві. Тим не менше, змін прагнуть практично усі. Головне, аби вони дійсно були на благо людей!

Марина АЛДОН