У Солотвині відзначили День Святого Іштвана

Курортне селище Солотвино. Неймовірно мальовничий і затишний куточок Закарпаття. На Тячівщині таких багато, але Солотвино – особливе. Населений пункт із сучасними будівлями та чудовими церквами, привітними людьми та казковою природою, а головне – з унікальними старовинними традиціями.

Дістатися влітку сюди нескладно, бо Солотвино – добре відомий населений пункт із солоними озерами, із так званим закарпатським Мертвим морем, лікуватись і відпочивати куди їдуть не лише закарпатці, але й цілі автобуси з туристами із сусідніх областей.

Неділя, 20 серпня. Вихідний. Утім у Солотвині гамірно. Прямуємо до костелу святого Іштвана. Архітектурну родзинку селища видно здалеку, вона знаходиться у самому центрі. Біля воріт продають солодощі: пряники, льодяники, медовики та різні кольорові смаколики для дітей. Усі святково одягнені, посміхаються, сердечно вітаються…

Про День Святого Іштвана у селищі знають усі, адже місцевий римо-католицький костел носить саме його ім’я. На церковному подвір’ї зайняті майже всі лавиці. Люди чекають початок богослужіння, на якому згадують у цей день засновника Угорської держави. Цьогоріч святкова літургія на честь святого проходила не вранці, як раніше, а увечері.

Аж ось і священник – отець Роман Шнеп. Під мелодійний піснеспів та звуки органу він розпочав службу, яка тривала цілих півтора години. Під час проповіді духівник розповів про християнські цінності та короля Іштвана, якого оголосили святим, адже він будував свою країну на духовних засадах і своїм життям заслужив на те, аби його вшановували нащадки.

Отець Роман наголосив, що Бога у своєму житті ми завжди повинні ставити на перше місце і при цьому залишатися людьми, любити один одного, підтримувати ближніх.

У покладанні вінків до пам’ятника святому Іштвану взяли участь голова Верхньотисянської організації ТУЗК-КСМКС Йожеф Шарі, місцева організація КМКС та церковна громада.

Голова Солотвинського осередку ТУКЗ-КМКС Дюла Седлак зазначив, що у костелі Святого Іштвана це свято відзначається, відколи закладено саму церкву.

«У цьому році через війну в державі святкування ми проводимо доволі скромно, обмежившись лише покладанням квітів та урочистим богослужінням на честь святого, засновника Угорської держави, – розповів він «Карпатському об’єктиву». – У попередні роки були й пісні, і танці, і народні гуляння, ціла концертна програма. Загалом це свято є щорічним, відколи стоїть костел»

Варто наголосити, що римо-католицька церква є справжньою окрасою Солотвина. Це – місце, де дійсно затишно і де відчувається особливий спокій та єднання зі Всевишнім, із природою. Костел потопає у зелені насаджень. Із першого погляду зачаровує акуратно облаштоване подвір’я з розлогими деревами та квітами, неймовірно цікаві кам’яні скульптури святих, солодко-свіжий, ніжний, п’янкий аромат гірського повітря та власне сама автентична будівля храму.

Аби зрозуміти більше про саму святиню варто дізнатися трохи з історії селища.

Справа в тому, що ще з XIII століття аж до 1945 року на місці сучасного Солотвина існували два села – Фалуслатіна та Акнаслатіна. Сам намелений пункт угорською звучить, як «Szlatina». Перша письмова згадка про нього датується 1360 роком. Чим селище славилося – відомо наразі кожному – соляними копальнями, із яких століттями видобували «біле золото». Тож про Солотвино навіть у давнину писали дакійські, угорські, румунські, турецькі історики, як про унікальний куточок тодішнього Угорського королівства.

До 1856 року місцева парафія проводила богослужіння у дерев’яній каплиці, поки на її місці не звели мурований і більший за розмірами костел. У 1932 році у Солотвині освятили новий сучасний храм, збудований замість старого, який через непридатність вирішили знести.

Загалом костел святого Іштвана у селищі є з 1856 року, бо саме таке ім’я носила і стара церква.

Святкування на честь угорського святого у Солотвині проводиться з 1931 року, коли було закладено сучасний храм, який стоїть і сьогодні. Церква вражає вишуканістю, суворим та стриманим стилем. Вона збудована у стилі неоготики, прикрашена з усіх боків годинником та конусоподібною баштою з хрестом. Тут немає нічого зайвого і кожен елемент гармонійно доповнює інші.

«Я приїхав на свято із Рахівщини, – зізнається гість пан Василь. – У цьому костелі вперше. Приємно вразила акустика, дуже сподобалися кам’яні скульптури. Я хотів побачити їх і раніше, бо знав, що цю групу святих із династії Арпадів ще в 2000 році освятив єпископ Антал Майнек. І, між іншим, саме 20 серпня, також на День Святого Іштвана».

А от місцева вірниця пані Єва знає про скульптури більше.

«Парк пам’ятників у саду костелу створили місцеві представники угорської спільноти на честь тисячолітньої річниці угорської парафії на Закарпатті. Скульптури розмістили серед дерев, як символ продовження життя, у той же час як нагадування того, що корені рослин знаменують рід людський, а також, як знак того, що справу святого Іштвана, а саме християнізацію, продовжують до сьогодні. Тут можна побачити не лише скульптури-пам’ятники з білого каменю, що зображають угорських святих, зокрема святого Іштвана, але й надгробні пам’ятки вождям семи угорських племен. На скульптурах висічено імена, а на пам’ятках – цитати відомих людей, які залишили по собі вагомий внесок в історії Угорщини», – наголосила вона.

Тож чим відомий найбільше Іштван І Святий? Він був першим королем Угорського королівства з династії Арпадів. Народився приблизно у 970-975 роках (щодо точної дати історики досі вагаються з визначенням), помер 15 серпня 1038 року. Головними його здобутками є два. По-перше, зумів об’єднати довкола себе всі угорські племена і стати для всіх одноосібним правителем. По-друге, широко розвивав християнізацію угорців. Саме через це його зараховано до лику святих. При цьому вшановується святий Іштван як католиками, так і православними.

Майбутнього могутнього короля батьки при народженні назвали Вайк, що означало «герой» чи «лідер». Ім’я Іштван (або ж Степан, Стефан) він отримав згодом, після хрещення. Хоча обоє батьків – угорський князь Геза та княгиня Шарлотта були хрещені, саме Іштван став насправді першим побожним представником християнином роду Арпадів. Життя святого Іштвана не було легким, але він прожив його гідно і залишив по собі нестерті сліди: багато корисних реформ, збірник законів, набудував чимало церков, а головне – консолідував угорців у християнську державу.

День Святого Іштвана в Угорщині – одне з головних державних свят. У цей день проходять театралізовані дійства, фестивалі, масові гуляння з неодмінним атрибутом – чардашем та гуляшем-бограчем. Закінчується свято фантастичними феєрверками.

Варто додати, що Святого Іштвана настільки люблять, і завжди любили угорці, що навіть свого часу трапився конфуз із правою рукою його муміфікованого тіла. Коли тіло короля ексгумували, з’ясувалося, що його правиця була в ідеальному стані, практично, як за життя. Тож її вкрали. Припускають, що зробив це священник, який мав охороняти поховання. Згодом останки короля вилучили і возили чи не всій території Європі, аж поки королева Марія Тереза не викупила їх та знову не повернула до Угорщини. Наразі рука Іштвана I Святого знаходиться в однойменній базиліці в Будапешті.

День Святого Іштвана є символом єднання угорського народу. Для закарпатських угорців це свято також має вагоме значення. Тому щороку 20 серпня у різних куточках нашого краю проводяться заходи зі вшанування святого, канонізованого ще в 1083 році.

Марина АЛДОН