Жителі Великої Доброні на волонтерських засадах асфальтують свої вулиці

Мешканці цієї мальовничої місцевості, що на Ужгородщині, узялися самотужки покращувати своє село. Протягом серпня вони заасфальтували майже 6 вулиць, облаштували тротуари, дренажні канали та клумби. Життя тут кипить, воно стало метушливе та живе.

Приклад згуртованості мешканці Великої Доброні показують уже далеко не вперше. Коли лютувала повінь 1998 та 2001 років, вони відразу стали на захист тих сіл, що були під загрозою затоплення, і всіляко надавали необхідну допомогу. А зараз об’єдналися для того, щоб зробити власну домівку ближчою до Європи та зручнішою для проживання.

Депутат обласної ради Йосип Баторі розповідає, що фракція КМКС висунула пропозицію на сесії обласної ради щодо виділення коштів на ремонт вулиць, зокрема тої, яка веде до дитсадка та школи, а також на облаштування центру села. Пропозицію підтримав увесь депутатський корпус, а районний та сільський бюджети теж внесли свою частку. Загалом було виділено близько 400 тис. грн.

Роботи активно розпочалися на початку серпня, і все виконувалося дуже швидко та якісно, у рекордні терміни. Коли люди побачили, як змінюється Велика Добронь, як погарнішав центр, то почали замислюватися, що, напевно, варто докласти зусиль для того, щоб облаштувати й решту села.

Варто згадати, що в лютому цього року тут була проведена міжнародна конференція з селами-побратимами з Угорщини, у рамках якої гостям показали красу та пейзажі Закарпаття. Звісно, велику увагу привернув стан доріг. Тоді під враженням побаченого угорці вирішили створили організацію «Регіональний розвиток Великої Доброні», що теж виступила спонсором ремонту доріг.

Однак були певні умови – оплачуються тільки необхідні матеріали (асфальт і щебінь), інші ж витрати, тобто техніку й робітників, село має забезпечити самостійно, таким чином, зовнішня допомога – це лише 30% витрат. У рамках цього проекту був створений спеціальний сайт, де звітують про проведені роботи та використані кошти, тому все діє дуже прозоро.

«Ті роботи, що були виконані за рахунок бюджетних і місцевих коштів, дали імпульс локальним організаціям та мешканцям для того, щоб вони теж у межах своїх можливостей розпочали покращення умов власного проживання», – зазначив сільський голова Янош Попка.

Пан Янош висловив окрему подяку місцевому підприємцю Йожефу Раті й голові організації Ференцу Надю за всебічну допомогу та сприяння у виконанні поставленої мети. Також сільський голова розповів, що проект продовжено, спонсори планують подальше фінансування, але ще не визначені конкретні терміни надходження фінансової допомоги.

Суми, які витрачають на кожну окрему вулицю, різні. Одна з них обійшлася в 60 тис. грн, інша – у 140 тис. грн. Усе залежить від того, в якому стані дорога.

Найважче було на першій вулиці, бо ще не сформувалася технологія, але згодом помилок ставало дедалі менше, а попередні виправлялися. Над кожною ділянкою працювали по 30–40 волонтерів, вони, як мурашки, трудилися під палючим сонцем для спільного блага. І коли вже завершили першу вулицю, охочих зробити те саме й у себе стало набагато більше. Люди працювали за повної взаємодопомоги: коли хтось не міг прийти, його підміняли, віддавали свою техніку на користування.

Коли перший етап роботи закінчився, мешканці організували велике свято – вуличний бал, на який запросили все село. Програма була насиченою: різні розваги, танці та смачний бограч.

Ілона Гіді живе на останній вулиці, яку зараз ремонтують: «Я дуже рада, що й моя вулиця буде гарною. Мені зробили доріжку просто до дверей будинку. Усіх цих хлопців, що тут працюють, я знаю ще з дитинства. Постійно виходжу і пропоную їм води чи кави або щось поїсти. Ось сьогодні пригощала їх тістечком. Це наші хлопці, і я бачу, як вони стараються, докладають максимум зусиль для того, щоб усе вийшло якнайкраще».

На вулиці Петефі люди навіть устигли за свій рахунок прокласти пішохідні доріжки, що не було передбачено фондом. Уся техніка, яку використовують для закладки асфальту, з Великої Доброні: трактори, їх тут багато, а катки, котрими закатують асфальт, ще з радянських часів. Люди віддають техніку на використання безкоштовно, є тільки мінімальні витрати на бензин.

Сільський житель Калман Данч розповідає, що кожен долучається, як може, адже ця ініціатива важлива для майбутнього їхнього рідного села. Коли дороги стануть кращими, то всі зрозуміють: якщо постаратися, можна багато зробити власними силами.

Велика Добронь є прикладом якісних змін інфраструктури села, адже не тільки дороги зазнають кардинального покращення, але й школа. Зокрема з обласного бюджету виділено 150 тис. грн на ремонт та заміну меблів в актовому залі, а з районного – на облаштування двору й викладення бруківки.

Жителі Великої Доброні стали для всіх нас взірцем того, що громадою можна вирішувати дуже складні й водночас украй важливі завдання для загального блага.

Вікторія КОПИНЕЦЬ