Які страви закарпатці готують на природі і скільки грошей на це витрачають

Літо – пора відпочинку і закарпатці люблять проводити вихідні у затишних місцях разом з рідними та друзями та при цьому не відмовляються від смачної гостини. На природу вибираються мешканці області як неподалік домівок, так і їдуть у ліси чи до водойм. При цьому беруть із собою казанки, шампури, сковорідки та навіть мангали. Комусь до снаги просто насмажити сала, а хтось – заздалегідь скуповує продукти, аби приготувати бограч. Але не тільки…

Тож що зазвичай їдять закарпатці на природі, скільки витрачають грошей на підготовку до пікніка та якими рецептами користуються кухарі-аматори? Це і з’ясовував «Карпатський об’єктив».

Уха з карпатської форелі

Родина Тимко з Ужгорода любить відпочивати біля озер. Обирають такі місця, де можна самим наловити собі риби.

«Форель називають царською рибою. Я люблю її не тільки їсти, але й ловити. Добре, що в області є багато хороших комплексів із таким сервісом, де дозволяють самим порибалити. Рибку можна посмажити прямо на природі, або самотужки приготувати собі уху. Роблю це я просто. Наливаю воду у казанок та всипаю в неї почищені і порізані на шматки рибу, картоплю, цибулю, перець, моркву, помідори, також додаю лавровий лист, спеції – сіль, паприку, а також кріп і петрушку. Співвідношень немає, усе роблю на око. Для підсилення смаку у кожну тарілку можна ще вкинути скибку лимона. Виходить дуже ніжна «проливка», від якої дітей просто «за вуха» відривати доводиться», – каже пан Олександр «Карпатському об’єктиву».

Загалом за одноденний відпочинок біля води разом із дружиною та двома синами чоловік готовий викласти до 7-8 тисяч гривень, бо впевнений, що хлопцям потрібно не лише купатися, але й забезпечити якісь інші активні розваги.

Шашлик із овочів

Мукачівка Юлія Топтей – вегетаріанка, м’ясо не вживає взагалі, однак не проти пікніків, як таких.

«У мене багато подруг і ми часто відпочиваємо за містом. Діти дорослі, живуть окремо, а мені хочеться приємно провести час бодай у неділю. Тож їдемо чи у ліс, чи десь прилаштовуємося біля річки, влаштовуємо собі застілля просто неба. Те, що я відмовилася від їжі тваринного походження не створює для мене жодного дискомфорту, друзі підтримують, та й чоловік уже також почав поступово відмовлятися від м‘яса. Що ми їмо? Кожен те, що взяв із дому! Але постійно беремо з собою невеличкий мангал, на якому готуємо багато чого. Це може бути й лаваш із різною начинкою, і шашлик – для подруг, і я собі смажу овочі. Зі смаком багаття вони дуже смачні! Їх можна випікати як на спеціальній гриль-решітці, так і на звичайних шампурах, просто настромивши і потримавши над вогнем. Для овочевого шашлику підійде як картопля, так і кабачок, баклажан, диня, помідори, болгарський перець, шампіньйони, будь-що», – зізнається жінка.

За її словами, до овочів-гриль можна зробити на природі ще й різні соуси, наприклад, із авокадо, тоді вони смакуватимуть по-особливому. Що ж стосується суми, у яку обходиться закарпатці «барбекю» на природі, то, як переконує вона, спокійно вкладається у не більше, ніж 500 гривень.

Закарпатський плов у казані

Мар’яна та Олексій Вайнраухи із Хуста найбільше люблять на березі Тиси готувати для друзів та рідних свій фірмовий плов.

«У нас є великий сад і навіть коли дощова погода, а ми зібралися на відпочинок, перебираємося з будинку на свіже повітря і готуємо на вогні. Влітку в приміщенні душно, незатишно, а в затінку дерев і апетит кращий, і смаки у страв зовсім інші. Якщо ж спекотно, їдемо на річку і влаштовуємо застілля там», – зізнається глава сімейства.

Пані Мар’яна каже, що найчастіше готує у казані саме плов, бо він ситний та вітамінний.

«Рецепт у мене простий, дотримуючись інструкції, приготує навіть дитина. Отже, розводимо багаття, встановлюємо казан. Беру 1,5-2 кілограми будь-якого м’яса, нарізаю його шматочками і кидаю в казанок, вливши туди 200 грам олії. Обсмажую до золотистої скоринки і вибираю. Відтак вкидаю туди кілограм дрібно нарізаної цибулі, яку також обсмажую. Знову додаю м’ясо. Просмажую 2-3 хвилини і всипаю 1 кілограм нарізаної на смужки, або натертої на терці моркви. Солю, перчу за смаком, додаю 1 столову ложку червоної паприки, перемішую і смажу хвилин 5-7. Після цього вливаю у казан 1,5 літрів води. Коли суміш закипить, присипаю куркумою і додаю приправу для плова, куплену в магазині. Відтак всипаю кілограм рису, попередньо промитого та пропареного, додаю 1-2 головки часнику. Тушкую, помішуючи, до готовності. Страва виходить дуже наваристою та запашною. Так готувати плов мене навчила ще покійна бабуся», – наголосила жінка.

Загалом її родина на недільний відпочинок готова витратити до тисячі гривень, оскільки багато зелені та овочів вирощує сама, однак деякі продукти доводиться купувати.

Печені «крумплі» та добра солонина

Комусь же більше до снаги натуральна їжа, без зайвих «мудрувань» та важких приготувань. Василь Сойма з Тячева запевняє, що відпочинок для нього означає свіжість води чи запах лісу, додаткові кошти для цього він, мовляв не витрачає, бере з собою те, що є вдома.

«Маємо свиней, курей, козу, садимо картоплю, цибулю, часник, моркву, помідори, перець, огірки, квасолю. Що брати з собою на Тису – для мене ніколи не проблема, бо продукти в хаті є завжди. Найчастіше просто печемо сало і оту «дзяму» крапаємо на хліб. Ситно, швидко, смачно і безкоштовно! Однак деколи печемо ще й картоплю. Рецептів приготування картопляних страв на природі дуже багато, наші предки зналися на цьому. Можна і в фользі, і в консервних банках, і просто в «мундирах» випекти прямо у грані», – стверджує чоловік.

Утім свій фірмовий рецепт тячівець таки має.

«Це – картопля у фользі з салом. Пекти її краще у грані. Середню картоплю мию, розрізаю навпіл. Всередину кладу по скибці сала та цибулі. Солю, перчу, загортаю у фольгу. Щоб рівномірно пропеклася, картоплю потрібно перевертати палицею. Готовність перевіряю виделкою. Сало можна замінити беконом або будь-якою ковбасою. Дуже смачно йде з домашнім вином!», – зізнався закарпатець.

Боб левеш або лечо

Еріка Добош із Виноградова стверджує, що готує на природі будь-що, що спаде на думку, практично те ж, що і в домашніх умовах.

«Коли які продукти є під руками, те й готую. Великі суми на відпочинок не витрачаю, до гривень 500 – це на м’ясо та солодощі дітям. Городину всю маю свою, домашню, як і яйця та фрукти. Найчастіше на природі готую лечо, бо це – бюджетна страва і її можна зробити з того, що є в господарстві. Тушкую цибулю на олії, додаю туди порізані томати та перець, приправляю. Вливаю трохи води і коли вже майже лечо готове, вбиваю 2-3 яйця та ще кілька хвилин залишаю на вогні, помішуючи. Співвідношення не має значення, завжди виходить смачно. Можна додати ще порізаний кубиками кабачок або баклажан», – ділиться досвідом жінка.

Утім, за її словами, синам та чоловікові на природі найбільше смакує боб левеш.

«Якщо готувати його вдома, квасолю попередньо варто на ніч замочити. Якщо ж на природі, я беру консервовані магазинні боби у банках. Отже, у казанку тушкую моркву, цибулю та часник. Підсолюю, приправляю паприкою та перцем. Коли потушкувалося, заливаю водою. Всипаю квасолю та додаю порізану на скибки ковбасу. В ідеалі – пікницю, але можна брати й будь-яку магазинну, або ж копчене м’ясо, просто з м’ясом готувати довше, а з ковбасою та магазинною квасолею страва готова за 15 хвилин. Я додаю в боб левеш трішки оцту та сметану, зелені трави. Страва ситна і недорога!», – запевнила пані Еріка.

Загалом наші краяни на природі готують практично те ж, що можна зробити і вдома на плиті. Щоправда, з димком та запахом багаття вони смакують краще. Та й видатки для багатьох закарпатців не такі вже й важливі, бо більшість беруть з собою на відпочинок те, що є під руками, а приготувати щось апетитне наші ґаздині вміють із будь-чого.

Марина АЛДОН