Мукачівці збирають кришечки аби допомагати ЗСУ. Фото

Протягом липня у Мукачеві проходила акція зі збору кришечок від напоїв. Окрім екологічної мети, адже цей вид пластику дуже цінний, організатори планують виручені кошти передати на основу для маскувальної сітки. Її волонтери плетуть для наших військових.

Аби отримати потрібну суму на основу для маскувальних сіток – 4000 гривень, потрібно, аби до акції долучилося чотириста мукачівських родин, кав’ярень, підприємств, які щомісяця здаватимуть по одному кілограму кришечок, або вісімсот родин по пів кілограма. Від кількості людей залежить і кількість. Та такі цифри цілком реальні для Мукачівської громади.

Перший місяць був цілком вдалим, вважають організатори, адже акція тільки стартувала, а волонтерам  вже передали близько 8-ми кілограмів різних кришечок. На місцях їх збирали у навчальних закладах різного рівня, магазинах, на підприємствах, встановлювали ємкості навіть у під’їздах.

«В цій ідеї є дві такі потужні мети. По-перше – популяризація сортування відходів. А друга, звісно – підтримка ЗСУ. Саме тому ми поширили цю тему по своїм знайомим , друзям, долучали магазинчики де живемо, розставили коробки, наклеїли етикетки, зробили оголошення у своїх соцмережах. Звісно тут питання більше не в коштах, а у ідеї, яка нас усіх об’єднує», – каже координатора «Маскувальна сітка Мукачево» Зоя Туряниця.

«Чому саме кришечки? Бо це дуже зручно! Нас питали чи можна приносити і пластикові пляшки, але там дуже великі об’єми, при малій вазі.  А от кришечки це цікаво і для дітей, і для дорослих.  А ще кришечки найдорожчі з усіх видів вторсировини», – каже співініціаторка акції  Тетяна Марко.

Жінка додає, що перші кришечки вони зібрали під час зустрічі екодесантівців, коли прибирали берег Латориці.  Організатори акції просять  також звертати увагу і на маркування. Адже, у першу чергу потрібні кришечки, і кільця до них, з маркуванням в трикутничку 02, 2 або HDPE. Або якщо нема маркування, але ви точно знаєте, що це кришечка від напоїв.

Внаслідок переробки отримують пластикові гранули, які йдуть на виготовлення меблів, канцтоварів, одноразового посуду та тари.

                                                                                                              Ірина Грабко