Лікар-кардіолог Оксана Швед: серце – це наші почуття, реакції, думки, гармонія з навколишнім світом і самим собою

В Україні до професії лікаря завжди ставилися з великою повагою, адже без них неможливий розвиток людства, а в період пандемії коронавірусу та російської збройної агресії проти України медики щодня ризикують своїм здоров’ям та життям заради лікарського обов’язку. Щоб ушанувати цю професію, було встановлено свято всіх працівників медичної сфери України. У цей день лікарі всіх напрямків, санітари, лаборанти та медсестри приймають вітання і подарунки.

Неофіційно День медпрацівника відзначався в Радянському Союзі з 1980 року. У кожній республіці була встановлена своя дата свята. Після розпаду СРСР День медичного працівника був включений в список неофіційних свят різних пострадянських країн. З ініціативи працівників закладів охорони здоров’я в Україні свято було встановлено в червні 1994 року – Указом Президента Л. Кравчука, але, починаючи з цього року, згідно з Указом Президента Володимира Зеленського в Україні професійне свято працівників сфери охорони здоров’я  відзначається 27 липня.  

У день професійного свята спілкуємося з лікарем вищої категорії – Оксаною Вікторівною Швед, яка розповіла нам про свою цікаву професію та дала цінні поради, як на довгі роки зберегти своє серце здоровим.

Ім’я лікарки Комунального некомерційного підприємства «Закарпатський обласний клінічний центр кардіології та кардіохірургії»Закарпатської обласної ради Оксани Вікторівни ШВЕД добре відоме не лише на Закарпатті, а й далеко за його межами. Своє життя вона присвятила лікуванню серцево-судинних недуг. Наразі сповна займається спеціалізованою медичною практикою у відділенні для хворих з інфарктом міокарда.

Оксана Вікторівна, лікар-кардіолог вищої категорії, закінчила Ужгородський національний університет, медичний факультет за спеціальністю «Лікувальна справа»  у 2006 році. За медичною допомогою до неї звертаються із найвіддаленіших куточків нашого краю. І це – неспроста. Вона постійно працює над вдосконаленням професійної майстерності. Своє ім’я вписала золотими літерами в історію медицини нашого краю.

– Щороку в нашому відділенні отримує висококваліфіковану кардіологічну допомогу більше однієї тисячі жителів краю та мешканців м. Ужгорода; з них приблизно 300 хворих на гострий інфаркт міокарда та 250 хворих із нестабільною стенокардією (передінфарктним станом). У відділенні широко застосовують сучасні діагностичні та лікувальні досягнення медицини. Колектив у нас хороший. Робота відділення спрямована на те, щоб хворі не були обділені увагою лікарів, їхньою теплотою і чуйністю, а головне – належним лікуванням.

Найбільшу радість і душевне задоволення нашому колективу приносять усміхнені обличчя пацієнтів, коли вже з першого погляду відчувається, що з ними все гаразд. В цьому контексті хочеться відзначити завідувачку нашого відділення – Мирославу Федорівну Вайду, кандидата медичних наук, лікаря-кардіолога вищої категорії, лікарку відділення Елеонору Михайлівну Січку, лікаря-кардіолога вищої категорії, старшу медичну сестру вищої категорії – Тетяну Юріївну Гандич та ін.

– Оксано Вікторівно! Щодня до Вас звертаються десятки людей. Що б ви могли їм порадити?

– Насамперед людина сама повинна подбати про себе: здоров’я кожного – в його руках. Є вади серця вроджені, а є набуті. Нині кожна третя людина певною мірою має набуті проблеми із серцем. Спитаєте – чому так? У чому причина? Причина в тому, що найбільше зло для серця – агресія, образа і ображеність. Сучасний світ дедалі більше втрачає позиції у терпимості, толерантності, довірі людей одне до одного. Це надто стосується українців, оскільки наша нація на генетичному рівні закодована на принципах доброти, щирості, всепрощення, взаємності, любові. Але акценти соціуму змінились. Все частіше доводиться чути про боротьбу за виживання, за місце під сонцем за будь-яку ціну. А ще «уміння» ображатись із будь-якого приводу. Це і руйнує наше серце…

Життя змусить повернутись до цінностей людської добропорядності. Інакше хворобами серця людство захворіє тотально. Серце – це наші почуття, наші реакції, наші думки, наша гармонія з навколишнім світом і самим собою. Почуття, які пропускає наше серце, мають бути світлими, а для цього треба поводитись стриманіше.

Відчуття щастя – це ліки для серця: тоді розріджується кров, знижується рівень гормону стресу. Уникайте і не провокуйте психоемоційних стресів, виявів злості, сварок. Вони можуть завдати шкоди вашому серцю. Що сильніший стрес, то прикріші наслідки.

– Як зберегти здорове серце на довгі роки? Від чого це залежить? Що потрібно робити щодня?

– Передусім відмовтеся від шкідливих звичок. Вони не тільки спричиняють хвороби серця, а й значно скорочують тривалість життя. Тютюнопаління призводить до звуження просвіту судин, унаслідок чого погіршується робота серця. Уникайте пияцтва, алкогольні напої вживайте нечасто і невеликими дозами. Зловживання алкоголем різко підвищує ризик захворювання не тільки серця, а й печінки, головного мозку та інших органів.

Переїдання й неправильне харчування часто спричиняють ожиріння всього тіла і серця. Зокрема ожиріння серця знижує його функціональні можливості. Що більша маса тіла, то більшим буває артеріальний тиск (АТ), який у свою чергу спричиняє захворювання серця, а в старшому віці – атеросклероз судин серця та інших органів. Стежте за масою тіла, але не вдавайтеся до виснажливих дієт.

Рухайтеся, щоб зміцнити серце. Якомога більше рухайтесь. Рухи тренують і зміцнюють серце, знижують артеріальний тиск. Навіть ходьба по 45 хв. 4-5 разів на тиждень знижує артеріальний тиск на 7-10 міліметрів ртутного стовпчика. Ще вкрай важливо уникати перевтоми. Фізичної, емоційної, психологічної. Серцю під силу лише посильні навантаження. Не спроста ж є приказка: «Усю роботу не переробиш, а серце вгробиш». Якщо з’явились перші ознаки захворювання, треба звертатись до лікаря. Звісно, тактику лікування визначає лікар, вона залежить від остаточного діагнозу, поставленого на підставі даних електрокардіограми та біохімічних досліджень крові. Пацієнтів з гострою коронарною недостатністю обов’язково госпіталізують… У разі гострого коронарного синдрому/інфаркту міокарду час вирішує майже все. Якщо надати кваліфіковану допомогу впродовж перших годин, летальність зменшується на 50 відсотків.

– Тобто COVID-19 також впливає на перебіг та прогресування серцево-судинних захворювань?

Так, вплив є абсолютно очевидним – починаючи з патогенезу ковідного процесу, в основі якого лежить дифузний ендартеріїт. Саме він який є типовим при ураженні COVID-19 і саме він призводить до тривалих розладів що проявляються дестабілізацією наявних серцево-судинних захворювань та появою нових.

– Оксано Вікторівно! Я мушу спитати Вас, як досвідченого і зрілого фахівця, що вже багато років передає свої вміння молодим колегам, чи влаштовує вас рівень вмотивованості та цілеспрямованості спеціалістів, які закінчують медичні виші й розпочинають професійну діяльність?

– Більшість закінчує медичний інститут не маючи планів працювати в медицині. Вони з самого початку говорять, що планують стати медичними представниками, працювати у фармації, робити бізнес на парамедичних проблемах… Робота лікаря – це подвижництво. Потрібно дуже багато працювати, дуже багато розвиватися і при тому розуміти, що як мінімум перші роки своєї роботи ти не отримаєш фінансової віддачі. Але це аж ніяк не означає, що українські лікарі страждають від своєї роботи. Це – подвижництво, далеко не всі до цього готові.

– Як ставитесь до практики самолікування, яка з кожним днем набирає стрімких обертів серед хворих в Україні?

– Категорично негативно.

– Ваша універсальна порада для пацієнтів, а також тих людей, які завтра можуть опинитися на лікарняному ліжку?

– Щоб бути здоровим, треба насамперед самому дбати про своє здоров’я і повсякчас вести здоровий спосіб життя, правильно, різноманітно харчуватися, контролювати свій артеріальний тиск, споживати екологічно чисті продукти, віддавати перевагу фруктам і свіжим овочам, обмежити вживання алкоголю. Частіше посміхатися і радіти життю.

Пам’ятайте, все у ваших руках, тому ви повинні взяти себе в свої ж руки і разом із хорошим лікарем дбати про рівень власного здоров’я.

Михайло МАРКАНИЧ,

член НСЖУ