Легалізація медичного канабісу. Що думають закарпатці

Днями Верховна Рада схвалила законопроєкт про легалізацію медичного канабісу. У суспільстві подія викликала чималий резонанс. Люди розділилися в думках, чи варто було це робити.

Передусім, якщо документ схвалять у цілому, це дасть можливість легально використовувати наркотичний препарат для лікування ракових захворювань, а також посттравматичних синдромів, отриманих внаслідок війни. Наразі, на жаль, і від онкологічних, і від психологічних недуг потерпає велика кількість українців.

А що думають закарпатці з цього приводу? Чи не збільшиться кількість наркозалежних у області? Чи не виникнуть спекуляції з препаратом? Чи готове суспільство до змін? Це і з’ясовував «Карпатський об’єктив».

Канабіс – для хворих, а не для наркоманів 

Скільки б не точилося дискусій із цього питання, препарати на основі канабісу в нас є, просто їх привозять із інших держав, а не продають в українських аптеках. 

Лікарка-психотерапевтиня з Ужгорода Марта Капцош упевнена, що легалізувати медичний канабіс потрібно, бо він допомагає впоратися з рядом серйозних недуг і не лише знімає біль. Тому вважати, що його продаватимуть наркоманам, – просто смішно. 

«Не секрет, що для онкохворих засоби на основі канабісу є рятівною паличкою. Його використовують у багатьох країнах світу. При цьому – цілком законно та легально. Ми не є першопрохідцями в цьому питанні. І смішно думати, що наркотичний засіб продаватимуть у аптеках наркозалежним. Він потрібен хворим! Наркомани і без нього знайдуть собі «дозу», адже й раніше знаходили!  – каже лікарка «Карпатському об’єктиву». –  Загалом є безліч захворювань, лікування яких так чи інакше пов’язане з препаратами на основі канабісу. Взяти хоча б епілепсію. В Україні через неї страждає більше 20 тисяч дітей! І це – тільки ті, у кого важка форма! Канабіс може їм допомогти полегшити напади і  зменшити їхню частоту. Важливо додати, що 40% хворих, які страждають на цю недугу, не реагують навіть на сильнодіючі українські сучасні препарати. А от канабіноїди можуть знизити кількість «важких» пацієнтів практично удвічі. І це ще не все! Медичний канабіс входить до складу препаратів, які потрібні пацієнтам із хворобою Альцгеймера, Паркінсона, навіть із псоріазом, а також із психологічними недугами – розсіяним склерозом, депресивними розладами, тривожними станами тощо. Мільйон паліативних хворих має потребу в таких препаратах! Додайте до них ще тих, хто внаслідок війни отримав важкі поранення, діточок, яким  несила терпіти біль через страшні рани! Тобто легалізація цих засобів є маркером людяності нашого суспільства. Якщо люди не хочуть розуміти потребу, значить – їм просто байдужі чужі страждання!»

За словами медикині, препарати на основі канабісу в Україні варто було легалізувати вже давно, а лякалки про те, що це спровокує хвилю наркоманії є, на її думку, пережитками радянщини, а не мисленням європейської людини. 

Закарпатські поліціанти стверджують, що приймати закони – не в їхній компетенції, але вони готові  стежити за їхнім дотриманням. 

 «Наше завдання – контролювати, аби не було злочинів, боротися з ними та робити все для їхнього запобігання. Тобто, ми не є законотворцями, – каже представник правоохоронних органів Дмитро Щадей. – Депутати обіцяють, що кожен кущик, висаджений для виготовлення медичних засобів, буде оснащено  GPS-трекером. Таким чином поліція зможе відстежувати шлях рослини від самого виробника препарату аж до його продажу хворому. Такі препарати будуть відпускатися виключно за електронними рецептами. Тобто, канабіс не зможе купити кожен, хто захоче спробувати на собі його дію. Весь процес перебуватиме під контролем Міністерства внутрішніх справ та Міністерства охорони здоров’я».

Загалом повністю контролювати наркоманію не можуть практично в жодній країні світу. Наркомани завжди були, є і будуть… На жаль… але це – факт! Тож і в цьому випадку можливі обхідні шляхи, але це не означає, що закарпатці масово підсядуть на канабіс, адже більшість наших краян є глибоко релігійними людьми, а церкви практично всі виступають загалом як проти легалізації канабісу, так і проти наркоманії як такої.  

А що думають із приводу легалізації канабісу закарпатці?

Варто зазначити, що більшість людей не розуміє, що мова йде про медичний препарат, і обурюється, думаючи, що наркотики тепер будуть продавати на кожному кроці.

«Страшно за майбутнє дітей, – зізнається Ольга Вовчок із Тячева. – І так проблема наркоманії існує, а тепер вона може стати ще гострішою. Навіть якщо препарати продаватимуть за рецептами, це викличе спекуляції й з’явиться чорний ринок, на якому за трохи більшу суму можна буде вільно придбати небезпечні речовини. Не забуваймо про корупцію та хабарництво!  Вони нікуди не поділися! Особисто я проти всяких засобів, які викликають залежність. Це затягнуло у прірву далеко не одну людину. На власні очі бачила, яка проблема, коли в родині є наркоман. Мій покійний брат захоплювався забороненими препаратами і пішов із життя у 27 років. Лікували його, кодували, відмолювали у монаха, але нічого не допомогло. Коли в нього була ломка, ладен був рідну матір убити, із хати виносив усе і продавав. Це страшно і боляче! Не впевнена, що Україні потрібна легалізація канабісу. Потім можемо мати ціле втрачене покоління і безліч супутніх проблем!»

Такої ж думки і Володимир Поп із Виноградова.

«Звісно, хворі потребують лікування, знеболювальних, препаратів, які дозволяють зменшити неприємні відчуття. Але навряд чи канабіс використовуватимуть тільки в медичних цілях. Боюся, що хтось побудує потужну бізнес-імперію на цьому і калічитиме людські долі, підсаджуючи на наркотики все більшу кількість людей. Це фактично легалізація наркоти і Верховна Рада бере на себе надто велику відповідальність, одноосібно вирішуючи за суспільство вкрай важливі питання. Думку народу враховувати варто, адже сумніваюся, що більшість українців аплодували з приводу цього законопроєкту. Важко собі уявити, які злочинні схеми вибудовуватимуться після того, як препарат з’явиться в аптеках», – наголосив він.

Утім є й такі, хто вважає, що зміни в суспільстві – тільки на краще.

«Ми йдемо до Європи, маємо вчитися бути цивілізованими. Навіть якби канабіс продавали у супермаркеті, його силою ніхто нікому б не вручав на касі. Кожна людина – коваль своєї долі, тож потрібно вміти знаходити у собі силу волі й духу, аби протистояти спокусам. Особисто я підтримую законопроєкт, бо знаю, скільки хворих людей потерпає від болю. Моя мама померла 5 років тому від раку. Їй кололи морфін, але серце його довго не витримує, загалом він має багато протипоказань, тому його вводять лише тим, хто готується до відходу в засвіти. А скільки є хворих дітей, яким потрібно втамувати біль, скільки поранених після обстрілів! Скільки солдатів конає від болю! В Україні війна! Ми повинні думати не лише про себе, але й про інших. Крім того, у багатьох психологічні травми й візитами до психолога їх не вирішити, потрібне серйозне лікування і медикаменти. Канабіс – один із тих препаратів, котрий, як запевняють наркологи, допомагає. Тому, як на мене, його легалізація зараз саме на часі!», – наголошує ужгородка Оксана Ковальчук.

Звісно, скільки людей – стільки й думок. В Україні справді велика кількість людей потребує ліків на основі канабісу. Однак чи не закінчиться легалізація медичного препарату проблемами із законом? Це вже  інше питання. Утім, як кажуть, вовка боятися – у ліс не ходити. Тому, оглядаючись на досвід інших країн, можна припустити, що ми впораємося. Адже Канада ще у 2001 році легалізувала медичний канабіс і, як бачимо, наркомани не заполонили тамтешні міста, країна не перетворилася на полігон психотропів і  навіть для деяких груп хворих там препарат оплачується за рахунок держави.  Тому в цьому питанні головне, аби збут суворо контролювався і доступ до препарату мали саме ті, хто найбільше його потребує.

Марина АЛДОН