У Хусті у рамках міжнародного співробітництва відкрили новий пам’ятник. Фото

14 липня в Хусті відбулося відкриття пам’ятника  на честь надання місту коронного статусу у 1329 році.

Свого часу ця подія мала велике значення для людей, адже давала ряд пільг.

 Тож у рамках транскордонного співробітництва , розпочатого ще у 2019 році між Хустом та польським містом Лєско, було обумовлено, що закарпатський райцентр оздобить пам’ятка малої архітектури.

На жаль, через початок війни реалізація проекту затягнулася і тільки наразі його нарешті встановлено. Відкриття відбувалося у онлайн-режимі у форматі конференції. Відтак представники Хуста  взяли участь в урочистій церемонії прямо біля самого пам’ятника, який представлено у вигляді пера, трьох аркушів паперу та чорнильниці.

«Пам’ятка створена на честь надання Хусту статусу вільного королівського міста у 1329 році. Це – спільний грантовий проєкт із поляками. Перед відкриттям пройшла спільна з містом Лєско конференція у відео режимі за участі істориків, – розповів «Карпатському об’єктиву» заступник Хустського міського голови Іван Фетько. – На жаль, через ковід та війну в Україні, реалізація затягнулася у часі. Тож нарешті задум втілено у життя».

За словами пана Івана, сам процес виготовлення пам’ятника зайняв багато часу, бо конструкція його непроста, деталі потрібно було відливати, а такі роботи проводяться лише в декількох українських містах.

«Верх пам’ятника із бронзи, тож його потрібно було відлити. Ливарні роботи в нас проводяться тільки у Львові та в Києві. Нам усе виконали у столиці. Відлито кожну деталь дуже гарно, акуратно, якісно. Роботами займався скульптор Едуард Алексій», – додав він.

Одразу після церемонії відкриття, біля пам’ятника почали збиратися допитливі діти та туристи. Фотографували новацію і дорослі хустяни.

«Цікавий пам’ятник. Приємно, що такі композиції почали з’являтися у невеликому затишному місті. Вони потрібні, бо кожна цікавинка є новою локацією для гостей, та й фотозоною для місцевих. Головне, аби люди берегли, не нищили подібні архітектурні композиції», – наголосила наразі хустянка, а  раніше мешканка Маріуполя Ольга Смирнова.

«Знакова подія. Надання статусу коронного міста звільняв людей від ряду усіляких повинностей. Звісно, зараз у вивченні сторінок нашої минувшини багато моментів, які викликають жваві дискусії у наукових колах, але це не применшує того, що Хуст дійсно мав привілеї ще майже 700 років тому, – наголосив місцевий історик Микола Стець. – Пам’ятник зроблено гарно і ми маємо пишатися, що маємо таке славне минуле. Але головне – повинні творити не менш прекрасне майбутнє!».

Загалом Хуст не багатий, як Ужгород, на міні-скульптури та пам’ятники, тож радість людей після відкриття чергової скульптурної композиції була щирою. Серед тих, із ким вдалося поспілкуватися «Карпатському об’єктиву», були й такі, хто не розумів значення події, якій присвячено пам’ятник, самого його символізму, утім більшості він сам припав до душі.

Марина АЛДОН