Як НСЖУ наближає перемогу в інформаційній війні – розповів Сергій Томіленко

Про стан речей на деокупованих територіях і підтримку журналістів говорили на кафедрі журналістики УжНУ

Уявлення про те, що мета журналістики полягає виключно у зборі, поширенні інформації й  інформуванні населення, – хибне, адже на прикладі нашої держави і журналістів, зокрема, ми бачимо, що війна йде не лише за території і ресурси – Україна виборює право на свободу та незалежність, а представники четвертої влади, разом з тим, роблять усе можливе і неможливе, щоби наблизити її перемогу як на інформаційному фронті, так і на полі битви, розповісти світу про воєнні злочини росії, забезпечити дотримання міжнародних конвенцій щодо прав людини. Саме тому 23 червня голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко і голова Закарпатської обласної організації НСЖУ Віталій Мещеряков завітали на кафедру журналістики УжНУ, щоб обговорити роботу спілки в умовах війни, зокрема, її діяльність на прифронтових/деокупованих територіях, фінансування і міжнародну співпрацю.

Перш ніж перейти до подробиць, Сергій Томіленко розповів про пріоритетні завдання добровільного журналістського об’єднання. Відтак з’ясували, шо НСЖУ створила центр журналістської солідарності з офісами в Чернівцях, Івано-Франківську, Дніпрі та Запоріжжі, куди можуть звернутися колеги з усієї України, які потребують матеріальної, фінансової, психологічної або тренінгової підтримки. «Понад 3000 журналістів отримали матеріально-технічну підтримку за сприяння Національної спілки в 2022 році», – коментує поважний гість. До того ж, спілці журналістів удалося налагодити контакт із штаб-квартирою ЮНЕСКО, домовившись про поставку 125 бронекомплектів найвищого рівня захисту.

Доповнили й українізували члени спілки посібник із безпеки для журналістів, виданий за підтримки ЮНЕСКО для роботи в зоні бойових дій, з урахуванням реалій російсько-української війни, що склалися. Серед пріоритетів журналістів, що входять до складу спілки, є і документація воєнних злочинів держави-терориста. Таким чином, вийшов міжнародний звіт про звірства окупантів, вчинені проти медійників, що називається «Розстріляна свобода слова». Варто зазначити, що на звороті є спецпроєкт «Історії з життя та робота в умовах війни», що містить 100 відеосвідчень журналістів з Волновахи, Лиману, Херсона та інших міст.  

Розповів голова спілки і про маніпуляції, до яких удаються росіяни, щоб схилити місцеве населення на захоплених територіях на свій бік, навівши приклад «Приазовского рабочего» – газети, яку багатотисячним тиражем завезли до Маріуполя з Ростова після окупації міста. «Рашисти прагнули показати підримку «русского міра» серед маріупольської інтелігенції, однак правда в тому, що жодного місцевого журналіста при друку часопису вони не залучили», – зізнається Сергій.

Увагу присутніх привернула і розповідь Томіленка, коли він із колегами у березні 2023 відвідав Оріхове Запорізької області, розташоване у двох кілометрах від лінії фронту, і поспілкувався з головною редакторкою газети «Трудова слава» Світланою Карпенко. Поговоривши з нею, дійшов висновку, що в умовах постійних обстрілів, коли немає інтернету, люди потребують достовірної інформації у вигляді друкованого слова і після сюжету німецького телеканалу «ZDF» удалося залучити волонтерів і пустити газету знову в друк. Також він згадав Снігурівщину – район на Миколаївщині, що був окупований протягом 8 місяців, який звільнили восени 2022 – як приклад важливості друкованих медіа. «Після звільнення громади Збройними силами люди буквально цілували газету як символ України, мирного життя, бренду, що асоціюється з рідним містом», – додав пан Томіленко.

Наприкінці заходу декан філологічного факультету, професор Юрій Бідзіля спитав у гостя, чи вважає він, що Україна перемогла в інформаційній війні. На думку пана Сергія, українці виграли інформаційний спротив у тому плані, що більшість наших співгромадян розмовляє рідною мовою і налаштована на відсіч агресору, однак інформаційний бар’єр, котрий існує між нами і північним сусідом, пробити не вдасться і їх пропаганда все ще досить потужна у країнах, де вони мають вплив.

Віримо, що Україні під силу виграти не лише інфоспротив, а й війну, і це станеться якомога швидше.

Сергій Чернишов,

студент 1 курсу спеціальності «Журналістика»