У Перечині освятили церковний дзвін «Теодор» і відзначили 20-річчя греко-католицького храму

Дата 25 травня 2003 року буде вписана в історію Свято-Миколаївського греко-католицького храму в Перечині. Цього дня було освячено церковний дзвін «Теодор». Його парафія придбала за власні кошти 2018 року. Обряд освячення здійснив єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії владика Ніл. Перший дзвін «Миколай» купили і освятили 2015 року. Обидва дзвони встановили на новозведеній дзвіниці. Попереду покриття даху та оздоблювальні роботи сакрального об’єкту.

Мільйон з міської казни – на дзвін

На третій дзвін парафія збирає кошти декілька років поспіль. Зібрати кошти на такий атрибут громаді не під силу. Він коштує 25 тисяч євро, його вага – півтонни.

Приємну і радісну новину повідомив міський голова Іван Погоріляк, який завітав на свято: «Міська рада допомагає усім релігійним громадам Перечина. Попередньо досягнуто домовленостей з депутатами, що з міського бюджету буде виділено мільйон гривень на придбання третього дзвону».

Трапеза з 75-літровим казаном боґрачу

Парафіяни чудово підготувалися до відзначення 20-ої річниці свого храму. Розділити радість прийшло багато людей з сусідніх сіл, Ужгорода, Мукачева. На території встановили фотозону із зображенням церкви та словами Луки-євангеліста: «Величає душа моя Господа, і дух мій радіє в Бозі моїм». Фотозону оздобили елементами української вишивки та жовтими і блакитними повітряними кульками. Люди активно робили фото та селфі.

Святкові молебні розпочалися з самого ранку. Архієрейську службу очолив владика Ніл. Після святкового богослужіння відбувся перегляд фото- та відеопрезентації процесу будівництва та 20-річну діяльність храму. Потім священники з владикою провели обряд освячення дзвонів.

Завершили святкування за трапезним столом, на якому було багато наїдків і напоїв: салати декількох видів, котлети, бутерброди з шинкою, ковбасою, сиром, домашні тістечка. Все було дуже смачне – саме до рота просилося. Фірмовою стравою був боґрач. 75-літровий казан боґрачу приготувала Дубриницька парафія Успіння Пресвятої Богородиці. Боґрачем смакували навіть ті, хто дотримується дієти і не вживає гостре.

– Ми їздимо на храмові празники та релігійні події Закарпаття та Львівщини. Вперше їли голубці на празнику в Перечині, тепер смакуємо у вас боґрачем. Вперше у житті на такій величній події – освячення дзвонів. Дуже сподобалася фотозона. Перечинці – великі молодці. Є чому у вас повчитися, – поділилася враженнями родина Чорніїв з Мукачева.

Від імені Свято-Миколаївської греко-католицької парафії дякую гостям за добре слово. Приємно.

Штрихи історії храму

На початку 90-х років, після легалізації греко-католицької церкви на Закарпатті, потрібно було наново створити громаду та відвоювати свій храм. 31 липня 1991 року офіційно було зареєстровано оновлену греко-католицьку громаду в Перечині. 7 січня 1993 року на Різдво Ісуса Христа першу службу Божу відслужив отець Микола Пайкош, біля церкви Святого Миколая. В ті часи вірники не мали де проводити богослужіння, оскільки православна громада не погоджувалася повертати храм та проводити почергово богослужіння. Декілька років греко-католицькі вірники у Перечині просто неба молились під дощем і снігом, в спеку і холод. Перебуваючи в безвиході звертались по підтримку до римо-католицької громади, проводили Богослужіння і у фізичному кабінеті школи-інтернату, і у будинку Милосердя. Назрівала конфліктна ситуація, шукаючи шляхи вирішення – перед владою ставилось питання про повернення відібраної фари та про виділення ділянки під будівництво нового греко-католицького храму.

07 листопада 1997 року громаді передали занедбану, пустуючу фару, в якій зусиллями вірників проведено ремонт. З 27 жовтня 1998 року греко-католицька громада змогла молитися у пристосованому приміщенні. Богослужіння тут з першого дня проводив отець Юрій Лущак (теперішній єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії владика Ніл).

28 серпня 1997 року рішенням Перечинської селищної Ради народних депутатів виділено ділянку під будівництво храму.

17 травня 1998 року владика Йоан Семедій освятив наріжний камінь під будівництво нового храму площею 550 м2 за проектом архітектора Степана Фекете, а також хрест біля майбутнього храму. З щирим бажанням прискорити хід будівництва вірники громади здебільшого самі трудилися на споруджені храму та вносили посильні пожертви. Упродовж п’яти років отець Юрій Лущак опікувався будівництвом храму – не тільки організовував роботу, а й брав активну участь у будівельних роботах. Вів будівництво Михайло Молнар. Малювання у вівтарній частині виконав художник Тарас Данилич. Ікону «Миколай Чудотворець» виконав на склі художник В.Щур. Престол і тетрапод виготовили Павло і Петро Ходаничі у 2003 році, жертовник у 2004 році. Іконостас створений Й.Волосянським, а ікони намальовані його донькою Ганною Бойко.

Освятив новозбудований храм Святого Миколая Чудотворця владика Мілан 25 травня 2003 року. В 2011 році храм оздоблено образами Хресної дороги. На фасаді – мозаїка двох святих церкви: Святого Миколая Чудотворця та Блаженного Священномученика Теодора Ромжі виготовлена у 2014 році.

З 2003 року проведено реконструкцію фари, зроблено двоярусну споруду, де є катехитичний центр і житло для священників.

З вересня 2009 року парафією Святого Миколая Чудотворця опікується отець Мирослав Рябінчак. Окрасою проведення Богослужінь у храмі є молодіжний хор «Товариство Пресвятої Євхаристії» та дитячий хор «Квіти для Господа». При парафії проводиться катехизація дітей та молоді, ведеться праця з молодими подружніми парами. Організовуються щомісячні фатімські суботи, молитовні чування із мощами Миколая Чудотворця, прощі до наших святинь. При парафії діють спільноти «Матері в молитві», «Спільнота Живого Ружанця».

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора