На Закарпатті зафіксовано укуси отруйних змій. Яких плазунів варто остерігатися

Нещодавно Закарпаття облетіла звістка про те, що в області цьогоріч було зафіксовано два випадки укусів карпатської гадюки. Про це повідомив заступник голови Закарпатської ОВА Мирослав Білецький. Трапилися прикрі пригоди у високогірних районах – на Міжгірщині та у Воловці. Загалом протягом минулого року зі скаргами про укуси плазунів до медиків звернулося 28 закарпатців, серед яких – п’ятеро дітей. На щастя, усім було надано вчасну кваліфіковану допомогу і проблем зі здоров’ям наразі ні у кого немає.

Звичайно, не в кожному з випадків людей кусали саме отруйні змії. Часто закарпатці не вміють відрізнити небезпечних плазунів від звичайних вужів. Тож яких гадюк варто справді боятися? Що робити, якщо вкусила змія? Які види плазунів взагалі зустрічаються на території області? Це і з’ясовував «Карпатський об’єктив».

На Закарпатті є всього 1 вид отруйних змій

Загалом отруйних змій на території нашого краю небагато. Більшість плазунів – безпечні і мирні створіння. Як же відрізнити гадюку, що становить небезпеку від вужа? За роз’ясненням «Карпатський об’єктив» звернувся до завідувача кафедри зоології УжНУ, кандидата біологічних наук Федора КУРТЯКА.

«На території нашого краю є 5 видів змій. Серед них: полоз, мідянка, вуж звичайний, вуж водяний і гадюка. Небезпеку для людини може становити виключно укус гадюки, бо вона є отруйною. Розрізнити плазунів нескладно. Для цього варто тільки придивитися до змії. Якщо перед вами вуж, то знайте, що його тіло звужується поступово аж до хвоста, сам хвіст довгий. Гадюка ж має веретеноподібне тіло, досить товсте, яке звужується різко і короткий хвіст. Загалом гадюка має практично однакову товщину тіла, яке на вигляд, наче обрубане. Тільки хвіст у неї вузенький. Крім того, від вужа ця змія відрізняється іншим кольором шкіри. Забарвлення гадюки сіре – тільки на спині простежується зигзагоподібний візерунок. Хоча може бути й чорною і без візерунка. Такий вид гадюк можна зустріти, зокрема, на Рахівщині. У інших районах, наприклад, на Березнянщині, можна натрапити на гадюку бурого кольору. Якщо повернутися до вужів, то малюнок на їхніх спинах складається не з зигзагів, а з плям, які можуть бути розташовані у шаховому порядку. Але це – не суцільний зигзаг, а окремі цятки. Нехай вони не вводять вас у оману. Ще одна важлива деталь. У гадюки зіниці очей вузенькі і вертикальні, а у вужів – звичайні круглі. Аби розрізнити цих плазунів, потрібно уважно придивитися і до голови. У гадюки вона ніби шестикутна і загострена, вкрита дрібнесенькими щитками, чітко відмежована від тіла. Це – неможливо не помітити! У вужа ж голова практично овальної форми і на голові містяться великі щитки. А ще – у вужа на щоках видно яскраво-жовті, або ж помаранчеві плями. Проте у водяних їх немає. Через це іноді цих плазунів дехто плутає з гадюками. І головне, про що слід пам’ятати кожному! Важливо, де саме ви зустрілися з плазуном! Водяні вужі є мешканцями водойм, звичайні – здатні лазитти по деревах навіть у містах. Гадюки ж водяться виключно у горах! До того ж, гадюки невеликі, можуть мати довжину до 75 сантиметрів. Вужі ж виростають до справді серйозних розмірів. Загалом практично гадюка не схожа на жоден інший вид плазунів! І додам, що боятися змій не варто апріорі, бо вони ніколи, абсолютно ніколи першими не нападають!», – наголосив справжній знавець плазунів.

Звісно, страх має великі очі і навіть ужгородці не раз повідомляли у соцмережах, що бачили змій, приймаючи за них звичайних вужів. Тож чи можна в закарпатських містах дійсно зустріти отруйну змію?

«Взагалі неможливо, – запевнив Федір Куртяк. – На Закарпатті всі міста, навіть ті, що розташовані у гірських ділянках, знаходяться у долинах річок і на меншій висоті, ніж у природних умовах може зустрічатися гадюка. Однак на території, наприклад, Виноградівщини та Берегівщини, люди повідомляли, що бачили гадюку степову. Але укусів цих змій ніколи зафіксовано на території області не було. Загалом у містах Закарпатської області можна легко зустрітися з вужем, особливо поблизу річок, ставків, озер, заболочених місць. Наприклад, в Ужгороді вужів чимало. Є також мідянка, яка живиться гризунами і виконує дуже важливу роль в екосистемі. У лісі на Шахті трапляється полоз лісовий. Він також не є отруйним. Гадюки ж живуть на високогір’ях».

Утім закарпатці, особливо влітку, полюбляють мандрувати. Багато хто вирушає до лісу, аби відпочити, здійснити сходження на омріяну вершину, назбирати грибів чи ягід. Тож теоретично зустріч із гадюкою виключити не можна.

«Справді, зустріч із отруйною змією можлива. Особливо, якщо людина йде у гори, скажімо, збирати яфини. Що робити і як поводитися? Передусім, іти в ліс найкраще у штанах із цупкої тканини. Взуття також має мати відповідно надійну підошву. Краще брати гумове або шкіряне, аби змія не змогла його прокусити. Також важливо не наступити на плазуна, не взяти його в руки, збираючи ягоди. Він буде захищатися і може вкусити! Більшість укусів саме припадає на руки і ноги людей. Через відповідне забарвлення гадюку дійсно непросто помітити серед каміння в горах. Тому потрібно поводитися обережно. Цей плазун може сидіти у засідці під час полювання на здобич і ви ненавмисне можете його потривожити. Змія ніколи активно не кидається на людей, вона кусає тільки тоді, коли захищається! Тобто, якщо когось вона вкусила то тільки через те, що хтось її або взяв у руки, або наступив на неї»

Що робити, якщо вкусила гадюка

Марія Сойма із Тячева свого часу, як переконує, відчула на собі, як то бути вкушеною гадюкою.

«Я була на полонині Апецькій, збирала яфини. Тоді мені було років 15. Це було давно, але досі згадую той моторошний випадок, як страшний сон. Я безтурботно зривала ягоди, як раптом відчула в руці щось холодне. Потім – гострий біль. Я закричала. Збіглися люди. Змію вони шукали, але так і не знайшли. Мене одразу ж повезли до лікарні, хоча дорога була неймовірно довгою. Невдовзі сильно розболілася голова, нудило, почалася задишка. Мама, яка була зі мною, плакала, думала, що помираю. Дорогою непритомніла. Потім мені щось вкололи. Лікарі мене врятували, але ще довго я була в’ялою, слабкою і з того часу завжди боюся ходити до лісу», – поділилася тривожними згадками закарпатка.

Тож що робити, якщо сталося нещастя і довелося відчути на собі укус отруйної змії? Аби детально пояснити закарпатцям, як діяти, «Карпатський об’єктив» звернуся за роз’ясненням до ужгородської лікарки Ганни Бучок.

«Якщо вас вкусила отруйна змія, потрібно негайно звернутися по медичну допомогу. Важливо діяти швидко та правильно. Укус може бути небезпечним і потребувати професійного лікування.

Тому перше, що слід зробити, це набрати «103». Опишіть медикам симптоми, пов’язані з укусом, назвіть вид змії, якщо відомо. Намагайтеся зберігати спокій, не панікували, адже підвищений пульс може прискорити розповсюдження отрути по організму. Місце, куди потрапила отрута, тримайте вище рівня серця, аби сповільнити її поширення. Зверніть увагу на будь-які зміни у стані здоров’я та повідомте лікарів, коли вони прибудуть, про всі симптоми, які спостерігаєте. Пийте багато рідини. Звільніть від одягу вражену ділянку. Якщо є змога, зафіксуйте вкушену руку чи ногу за допомогою імпровізованої шини, якою може стати дошка, або будь-яка палиця, знайдена поруч. Ні в якому разі не розрізайте рану і не висмоктуйте отруту! Не припікайте її, не накладайте на неї джут! Не можна також вживати алкоголь! Укус гадюки сьогодні практично не призводить до смерті, адже засоби для того, щоб нейтралізувати отруту у медичних закладах є. І все ж, будьте обережні і уникайте небажаної зустрічі з плазунами!»

І справді, стан тих двох закарпатців, які нещодавно постраждали від укусів змій наразі є нормальним і їхньому життю нічого не загрожує. Тож непокоїтися не варто, важливо тільки бути обачними і оминати змій. Варто також додати, що гадюка занесена до Червоної книги країни і охороняється законом, тому убивати цих плазунів категорично заборонено!

Марина АЛДОН