Писанки та паски: жителі мукачівської громади «ладять» головні атрибути до Великодня

Цієї неділі православні християни відзначатють одне з найважливіших свят у році – Великдень, і тут є багато звичаїв. Найпопулярнішими з них є випікання паски та фарбування яєць. Чому ж ми щороку це робимо?

Згідно з чималою кількістю легенд, декоративний розпис яєць пов’язують із періодом життя Ісуса Христа. Хоча існують також думки, що традиція виникла задовго до християнства.

Традиція фарбувати яйця на Великдень

На Закарпатті розповідають, що колись один бідняк йшов до Єрусалиму продавати яйця. Дорогою він зустрів Ісуса, який, падаючи, ніс свій хрест на Голгофу. Бідняк кинув усе й побіг допомагати Христові. Довівши його до місця страти, він повернувся по торбу й побачив, що всі яйця в ній були пофарбовані.

За іншою легендою, писанка утворилась із каміння, яке невірні кидали у Христа в одному селі. Грудки, які торкалися одежі Ісуса, перетворювалися в крашанки. Святий Петро, який супроводжував Христа, зібрав ці яйця до кишень, щоб віддати людям, які вірили в Сина Божого.

Яйце – символ життя і чудесного воскресіння. В іконописі воскреслий Ісус був оточений сяйвом, схожим за формою на яйце. Його вважають символом перемоги життя і відродження. Тому в давні часи «сакральною» силою наділялося лише «живе» яйце. Керамічні та дерев’яні були звичайним сувеніром.

В Україні є традиція розфарбовувати яйця і розписувати їх різними символічними малюнками. Ці яскраві, різнокольорові яйця-символи називаються «писанка», «крашанка», «крапанка», а також «дряпанка».

Тетяна Бартош із Чинадієва – справжня майстриня у виготовленні дряпанок. Більше 20 років жінка виготовляє ці оригінальні пасхальні атрибути. І якщо спочатку, каже, тільки «набивала руку», то зараз уже справжній фахівець у цій справі.

«Аби досягти такого результату, мені довелося докласти чимало зусиль. Зрозуміло, що відразу дряпанки не виходили. Але з року в рік я вдосконалювала свою техніку, приділяла цьому заняттю все більше часу і це дало свої результати. Я чудово розумію, як потрібно тримати яйце, аби воно не тріснуло, та як ці дряпанки потім зберігати», – розповідає Тетяна Бартош.

Жінці вдалося «видряпати» на яйці портрет Мони Лізи. Цю дряпанку жінка вважає однією зі своїх найкращих своїх робіт. Яйце і деякі інші роботи знаходяться у приватній колекції Чинадіївського замку, на території якого, власне, і проживає жінка разом зі своїм чоловіком – Йосипом Бартошом. Родина орендувала замок на 50 років.

Святкова паска – символ Воскресіння та Небесного Царства

Ще один важливий атрибут великодніх свят – паска. За традицією, печуть її у суботу перед Великоднем. У християнстві вона символізує незриму присутність Ісуса.

За переказами, Ісус після воскресіння приходив на трапезу до своїх учнів: вони для нього залишали за столом місце і ставили по центру столу круглий хліб. Такий хліб пізніше стали пекти в церквах і родинах і назвали «паска». Вважається, це символ того, що на Великдень до кожного дому приходить Господь.

Традиційно наші пращури пекли паски трьох видів: жовту паску – її святили і споживали в Неділю, паска Сонцю; білу паску – з нею ходили на кладовище на Проводи, паска душам померлих родичів; чорну паску – житній хліб, її українці їли щодня, паска господарям та родичам.

Випікати паску жінка повинна з чистими і світлими думками, із веселим настроєм, а рідні в цей день не повинні сваритися між собою.

Випікають паски з найкращих сортів пшеничного борошна. До тіста додають масло, олію, молоко, яйця, цукор та різні спеції. Звичайно, кожна господиня випікає паску по-своєму. З покоління в покоління родини передають секрети приготування паски. Та головне – спекти добру паску вважалося найважливішою подією на Великдень, бо з того, якою вона спечеться, судили про долю всієї сім’ї.

Сьогодні усе не так категорично. Але, тим не менше, сучасні господині також дуже стараються приготувати смачні пасочки. Бо їдять їх самі, за святковим столом, а також пригощають близьких і рідних.

Планує цього року пекти паски для усієї родини і Валентина Сарахман із Мукачева. Розповідає, що дуже любить цю традицію, а ще більше час, проведений із родиною.

«На свято чекаємо щороку. Разом із рідними, дідусем та бабусею йдемо до церкви. Вночі завжди будили синочка та йшли. Минулого року настрій був трохи не той. Але до нас приєдналися рідні з Харкова, які, до речі, й досі з нами живуть. Тож свято було незвичайним, але не менш затишним та родинним.

А підготовка до свята та традиції фарбування яєць і випікання пасок найбільше подобаються моєму сину. Він бере активну участь у цьому процесі», – розповідає мукачівка Валентина Сарахман.

Для українців Великдень – це не тільки різнокольорові писанки і смачна паска. Це особливе свято, коли дотримуються традицій і вірять у диво.

Ірина ГРАБКО