Геніального угорського композитора вшановували в Берегові

У місті над Верке відбулася конференція викладачів та їх вихованців 13 мистецьких навчальних закладів краю, приурочена до 142-ї річниці із дня народження Бели Бартока.

На зібранні звучали розповіді про значимість генія в розвитку світової музики, його творчий і життєвий шлях, виконувались основні знакові доробки композитора, фольклориста, віртуозного піаніста.

“Приємно, що такі зустрічі вже стали традиційними,- наголосила у вітальній промові завідуюча музичною секцією Товариства угорських педагогів Закарпаття – незмінного організатора подібних зібрань, Анджеліка Кепич.- Тепер, коли триває війна, потреба в таких конфереціях ще більша, бо дозволяє з допомогою музики заспокоїтися і відволіктись від важких наслідків військового конфлікту.”

Голова ТУПЗ, президент ЗУІ Ілдика Орос теж відмітила, цитуючи одного із засновників легендарного гурту “Бітлз” Джона Леннона, що музика дозволяє нам молитися без слів.

“Останніми місяцями пережили те відчуття, коли, споглядаючи жахіття війни, не знаходимо слів,- зазначила виступаюча.- Відрадно зрозуміти, що із розвитком багатьох напрямків музичного мистецтва, світ став більш сприйнятливим. Тому завдання педагогів даного спрямування – направити своїх вихованців у правильне русло, аби ті могли вірно оцінити вагомість та важливість музики й та стала невід’ємною частинкою їх життя.”

Про основні віхи життя та творчості композитора говорила на зібранні викладач музики Берегівської гімназії ім.Анни Горват Єлизавета Фрінг. Вона виокремила геніальність Бели Бартока в поєднанні елементів архаїчного пісенного фольклору з гостродинамічними засобами вираження, народних композицій з реформаторськими мотивами.

У першій половині 1890-х років юнак разом з матір’ю та сестрою жив у Виноградові. Тут дав і перший свій публічний концерт. У 1892-му вже як знаний акомпонувальник вирушає в подорож по селах регіону збирати народні пісні, призабуті мотиви. Зокрема, побував у Рафайнові, Дерцені, Форноші, інших населених пунктах, де записав сотні творів. Слід нагадати, що Барток за своє життя зберіг для нащадків численну кількість народних мотивів різних народів, у тому числі українського. Так, він записав, але, на жаль, не видав понад 80 українських народних пісень, серед яких найбільш відома “Я купив на ярмарку ячменю“. Барток назвав її “Горе чоловіка”.

У залі у виконанні викладачів та юних обдарувань звучали невмиручі струнні композиції Бели Бартока, сюїти для фортепіано, уривки з опер та балету, інші геніальні доробки автора. Разом із солісткою Єлизаветою Кокош присутні хором співали зібрані ним у Дерцені пісні, об’єднані під назвою “На Мукачівській ринковій площі.”

На завершення Ілдика Орос запропонувала підтримати ініціативу словацьких угорців спільно виконати в день річниці Тріанонського договору (4 червня) танок “Об’єднання” в кожній угорській спільноті, громаді, колективі чи просто вдома і викласти його в соціальну мережу. Є також намір здійснити цю хореографічну композицію в усіх чотирьох колишніх комітатах.

Присутні схвально зустріли ідею.

Микола ГОРВАТ