У Бодалові пам’ять Угорської революції та визвольної боротьби 1848-49 років вшанували в рамках святкового богослужіння
У селі Бодалово на Берегівщині 15 березня пам’ять Угорської революції та визвольної боротьби 1848-49 років вшанували в рамках святкового богослужіння, відтак поклали вінки до пам’ятної дошки Шандора Петефі, встановленої на стіні реформатської церкви.
Слово Боже проповідував пастор Жолт Шапі, наголошуючи, що для того, аби досягти успіху та зберегти угорську громаду, будувати плани слід із Богом.
Лікар загальної практики сімейної медицини, голова місцевого осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Людвіг Якаб нагадав, що поточний – рік ювілеїв. Адже цьогоріч зокрема виповнилося 200 років із дня народження Шандора Петефі. Для бодаловчан велика гордість, що найстаріший із чотирьох пам’ятників Петефі на Закарпатті розташований саме в їхньому селі. Адже пам’ятна дошка поету на стіні реформатської церкви була встановлена ще у 1938 році на пам’ять про те, що поет у липні 1847 року відпочив біля цієї стіни на шляху в Трансільванію до нареченої. 200 років тому був написаний текст національного гімну угорців, яку бодаловчани також відчувають і своїм надбанням, адже автор Ференц Келчеі протягом 23 років жив на протилежному боці Тиси в селі Сатмарчеке, і саме там написав текст національної молитви. І хоча на відміну від Петефі записів про те, що Келчеї бував у Бадалові, немає, на думку Людвіга Якаба це не могло бути інакше, адже 22 січня 1823 року, коли поет переписав начисто текст гімну, він відправив його у листі своїм друзям із Берегівського відділення пошти. А шлях із Сатмарчеке до Берегова тоді вів через Бодалово.
«Національну пісню», яка стала символом Угорської революції, Шандор Петефі написав 175 років тому. Під час заходу вірш продекламувала Вікторія Орос. Відтак консул Угорщини в Берегові Барна Фюлеп зачитав лист-вітання прем’єр-міністра Віктора Орбана, адресований закордонним угорцям із нагоди національного свята.
Відтак учасників заходу привітав голова Берегівського районного осередку ТУКЗ-К;МКС Йожеф Шін.
«Велике політичне покоління епохи реформ — на чолі з Кошутом, Сечені та «березневою молоддю» — змогло розробити політичну програму, яка давала щось усім верствам угорського суспільства того часу. Таким чином було досягнуто суспільного консенсусу, що мало б бути метою кожного відповідального політика сьогодні. Боротьба революціонерів здавалася практично неможливою справою проти спочатку однієї, а потім двох імперій, але вони хотіли бути вільними і боролися за угорську освіту, школи, рідну мову та вільну пресу», – наголосив Йожеф Шін.
«Якщо ми будемо вважати, що нинішню ситуацію змінити неможливо, – у нас немає майбутнього. У нас є досягнення, і ми повинні знати, що ми не самотні в нашій щоденній боротьбі. Угорщина завжди за нами. Для нас свобода означає безстрашно любити свій рідний край, рідну мову, знайти свою безпеку в Україні. Ми, закарпатські угорці, не хочемо бути цапами-відбувайлами в Україні, а хочемо бути міцним мостом між двома країнами, двома народами», – додав він.
Староста села Імре Салай, у свою чергу, зазначив: «15 березня – це нагода замислитися про наше минуле, сьогодення і майбутнє. Адже наша прив’язаність до рідної землі важливіша за все інше. Це свято угорський народ завжди зустрічає з чистим серцем. Революція та визвольна боротьба 1848-49 років – одні з найбільш видатних розділів угорської історії, ми любимо це свято, тому що воно несе із собою надію, що у нас буде молодь, яка нестиме далі угорські культурні та духовні цінності, яка почуватиметься добре вдома, в рідному краї».
На завершення заходу присутні заспівали «Созат», відтак поклали вінки до пам’ятної дошки Шандора Петефі, установленої на стіні церкви.
Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap
Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.
Підписатися