За покликом серця підтримують воїнів ЗСУ волонтери Берегова

І залучають до цього інших не байдужих людей та тимчасово переміщених осіб з усієї України.

Серед добровільних помічників помітно витрізняється активністю викладач Берегівського українського ліцею Марія Кіз-Богачова. Уродженка Берегова, вийшла заміж за професійного військового, народила четверо дітей і зараз, попри основну роботу, дієво сприяє налагодженню ефективної допомоги нашим воїнам на передовій, насамперед Закарпатській гірсько-штурмовій 128-ій бригаді.

“Залучила до цієї справи друзів і знайомих з Італії, Німеччини, Голландії, Туреччини, інших країн,- ділиться з Карпатським об’єктивом жінка.- Всі вони охоче відгукнулися на моє прохання й тепер регулярно відправляють нам потрібну гуманітарку.”

Теплий одяг, взуття, продовольчі продукти тривалого зберігання, засоби особистої гігієни і таке інше прибувають переважно на пункт зберігання, що розмістився по вул.Сечені. Приміщення за свій рахунок орендує підприємець Наталія Коломій, яка має поруч магазин “Рукоділля”, що теж винаймає.

“У мене чоловік також на передовій, син – теж професійний військовий, виконує свій обов’язок на півдні країни, – каже нашому виданню співрозмовниця.- Вважаю особистим покликанням допомагати бійцям ЗСУ, в тому числі й моїм найдорожчим мужчинам.”

Сприяють їй у цьому переселенці із Запоріжжя Оксана, Олена та Аріна. Якось прийшли сюди по одяг для своїх половинок, так і залишилися. Під час нашого перебування на пункті сюди заглянуло тимчасово переміщене молоде подружжя з Бучі. Хто-зна, може й вони долучаться до роботи згаданих волонтерів. Благо, є з кого брати приклад. Окрім уже згадуваних жінок, майже щодня приходить на центральний склад по вул Бетлена Олена Стеценко з п’ятирічним сином Олесієм. Тут в’яжуть захисні сітки для воїнів ЗСУ, виготовляють окопні свічки. Жінка за короткий строк засвоїла технологію плетіння і ефективно застосовує її, а непосидючий хлопчина в цей час розважає усіх учасниць процесу веселими піснями.

“Наша волонтерська діяльність розпочиналася саме із плетіння захисних сіток,- розповідає Карпатському об’єктиву Марія Кіз-Богачова.- Спробували в’язати їх у коридорі гімназії, а потім перебралися сюди. Тут самотужки вдосконалили технологію процесу і тепер нам з передової передають: “Ваші сітки не такі, як в інших, вони набагато ефективніші. Так само відгукуються і про маскувальні халати, які ми називаємо “кікіморами”. До нас навіть приїздили переймати досвід.”

Подібне можна сказати і про окопні свічки, які жінки з дівчатами теж виготовляють за власною методикою. Бляшанки для цього їм збирають в їдальнях військкомату, баптистської церкви, навчальних закладів. Учні приносять також залишки свічок, які розтоплюють на віск і заливають ним чашечки. Гніти компонують з гофрованого картону. Виконувати цю роботу пані Марії допомагають її старші діти та їх друзі. Коли відслідковували цей процес, волонтерка разом із юною Вікторією Петрик саме демонстрували, як слід виготовляти свічі переселенцям з Харкова – мамі Олі та її донечці Тетяні, котрі швидко засвоїли “ази” і активно включилися в роботу.

До слова, Вікторія – призер обласної предметної олімпіади та Малої Академії наук. Отримані грошові винагороди за третє місце – по 500 гривень, перерахувала воїнім ЗСУ.

“На жаль, не всі такі патріоти й активні, як Вікторія, більшість берегівчан якісь інертні, як правило, займають вичікувальну позицію,- ділиться наболілим пані Марія. – Приїжджі набагато легші на підйом, самі пропонують свою поміч”.

Відвідали й волонтерську їдальню, де куховарять члени баптистської громади. Протягом дня вони готують їжу майже на 500 осіб. Завідує тут усім Любов Воронич. Продукти купують за власні кошти, а ще допомагають волонтери з Голландії, зокрема подружжя Євсікових – Юрій і Стефані. Чоловік родом з Червонограда, дружина – з Нідерландів. Приїхала на Україну 5 років тому, тут і знайшла свою половинку. Тепер разом виконують свою благодійну місію в Берегові. Завдяки їм вдалося завезти й потужні генератори та відеокамеру нічного спостереження вартістю 80 тисяч гривень одна, які передали на передову. А ще систематично допомагає римо-католицький священик із Польщі о.Адріан, котрий регулярно доправляє в місто над Верке гуманітарні вантажі.

Ось такий згуртований колектив добровольців, які виконують свою громадську роботу за покликом серця, а не за грошову винагороду, зуміла об’єднати навколо себе простий викладач іноземної мови Марія Кіз-Богачова. Тепер волонтери, без жодних посвідчень і реєстрацій, збирають нижню білизну для вихованців Мукачівського сиротинця. Віримо, що і цю місію вони здійснять на відмінно.

Микола ГОРВАТ