Закарпатські художники провели осінній пленер на Ужку

Осінь – чудова пора для майстрів пензля. Вони гуртуються групами і йдуть у гори на пленер. Днями четверо закарпатських художників: Костянтин Ковган та Станіслав Андрієвський (Ужгород), Мирослав Голянич та Антон Секереш з Мукачева «пленерили» на мальовничій Великоберезнянщині, а саме у селах Ставне та Ужок.

Організатор пленеру провідний методист Закарпатського обласного організаційно-методичного центру культури Костянтин Ковган розповів кореспонденту «Карпатського об’єктива», що акція відбулася відповідно до плану роботи закладу з метою обміну творчим досвідом, можливістю поділитися новими ідеями. На цей раз обрали Ужанщину, аби на полотнах передати красу золотої осені живописного куточка нашого краю, стежками якого у свій час ходили і творили корифеї закарпатського живопису Йосип Бокшай, Адальберт Ерделі, Андрій Коцка, Гаврило Глюк, Адальберт Борецький, Іван Шутєв та ін.

Два дні поспіль митці відтворювали красу гір у присілку Лісковець села Ставне, куди вибиралися пішки та спеціальним транспортом. Для творчості служила тепла сонячна погода і краєвиди легко лягали на полотно.

Місцевий житель та художник-аматор Юрій Мушак розповів, чому Ставне давно облюбували закарпатські живописці: «По-перше, – це живописна місцевість, у всі пори року гори живуть-грають різнобарв’ям. По-друге, велику роль відігравало транспортне сполучення: з Ужгорода їздила електричка. Художники вранці сіли, а вже за дві години у Ставному. Від залізниці до місця йшли три-чотири кілометри, зупинялися у місцевих. Пленерили декілька днів, а то і тиждень».

Один день творили на оглядовому майданчику, який знаходиться на Ужоцькому перевалі. Кажуть, від творчого процесу отримували насолоду – ще б пак, адже куди не глянь – побачиш казкові краєвиди, ліс одягнув осінні різнобарвні шати – тільки милуйся і увіковічнюй на полотні.

Митці поділилися враженнями від пленеру з журналісткою.

Костянтин Ковган:

– На Ужок їздив з дитинства, де катався на лижах. Неймовірна краса природи, довколишніх гір приваблювала, заворожувала. Років десять тому побував на оглядовому майданчику. Тоді у мене з’явилося бажання малювати тут. Чотири роки вперше взяв участь у пленері на Ужанщині. Відтоді сюди тягне магнітом – отримую неймовірну насолоду, натхнення. Торік були тут влітку. Тепер вирішили увіковічнити золоту осінь. На фарби ужанська осінь дуже багата: і червоний, і жовтий, і коричневий. На моїх картинах багато краплаку – це один із моїх улюблених кольорів.

Станіслав Андрієвський художник-аматор, має 75 років. На Ужку «пленерив» вперше. «Малюю 47 років. Бував у різних куточках Закарпаття, але тут вперше. Враження та творча атмосфера – найкращі, незабутні. Мої улюблені кольори – це кольори райдуги, тобто всі, які тільки є у палітрі. З колегами поділилися досвідом, з користю провели чотири дні, подихали свіжим гірським повітрям».

Майстри пензля створили щонайменше по два полотна.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора