У Перечині відтворили давні лемківські весільні традиції

Вчора, 31 липня, у краєзнавчому музею Перечина було по-особливому затишно й атмосферно – відтворювали давні традиції лемківського весілля. Відвідувачі, а це були місцеві та переселенці, ознайомилися із фольклором нашого краю, поринули в свальбову атмосферу. Яка свальба без гостини? Отож організатори (музей та учасники фольклорного колективу «Карічка») пригостили присутніх домашньою вишневою наливкою, лавандовим чаєм, закарпатськими кіфликами з лекваром.

Показали частинку стародавнього весільного обряду, чіпчаня, зокрема, як свашки під спів плелили віночки з барвінку.

Маріанна Попович розповіла, як раніше проводили цей обряд у Зарічеві і чому тепер вкрай рідко плетуть віночки для молодят.

– Давно було так: рано-вранці староста з першим дружбою (ішли окремо від молодої і від молодого) йшли по барвінок до ґазди, в якого ріс барвінок. Брали з собою графин з самогонкою. Повернувшись, ту горілку виливали чи розпивали, а туди наливали води. Ставили на стіл, де свашки, сусідки приступали до плетіння віночка. Були встановлені правила: жінка повинна мати сина, не бути вдовою. За основу брали дубові гілочки. У віночок вплітали часник, копійки, квіточки, зроблені заздалегідь з червоних ниток – на щастя і щасливе сімейне життя. Латканя супроводжувалося співом.

Процес плетіння віночків завершувався тим, що молоді ставали на гуньча (гуню). Батьки благословляли своїх дітей іконами, ставилися на голову віночки. Наречені вирушали до церкви на вінчання.

– На Перечинщині я чую слово «чІпчаня». Що воно означає?

– Чіпчаня проходило в кінці весілля, коли з молодої знімали шлаяр і покривали голову хустям (хусткою). Чіпчання – доволі довгий процес. Наприклад, тепер мама молодої знімає шлаяр, а мама молодого надіває хустя. На руки молодої кладуть подушку, на неї сідає малий хлопчик – на серинчу. Тій дитині дають подарунки. Цей обряд зберігся.

У Зарічеві традиція плетіння віночків відходить у минуле, мало хто просить плести віночки. Кажуть, що на них ворожать. Якщо і плетуться, то в одному місці – або в молодої, або в молодого.

Маріанна Попович провела екскурсію музеєм. Відвідувачі ознайомилися із історією Перечина та Турянщини.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора