Закарпаття потерпає від «африканської» спеки та посухи. Фото

Понад тиждень закарпатці спостерігають на термометрах високу температуру – +40. Надворі нестерпна спека, нема чим дихати. Промені сонця такі пекучі як вогонь. «Горить» урожай, городина, рослини. Жовтіють і осипаються листя на кущах та деревах. Зміліли потічки, ріки. Висохли джерела, криниці. Ситуацію ускладнює ще і відсутність опадів. На більшості території Закарпатської області дощу не було два місяці.

– У нашому селі востаннє нормальний дощ падав 6 травня, на Юря, – каже кореспонденту «Карпатського об’єктива» Ганна Василівна з Малого Раківця, що на Іршавщині. – За два місяці тричі приходив, але то таке було, як би посятив. Попадав пару хвилин, зросив листя на деревах, збив порох на дорозі, а далі знявся вітер – і все висушив. Земля дуже суха, немає ніякої вологи, тверда як бетон. Городина не росте, таке, ніби каменем приклав. Тричі сіяла петрушку, моркву, кріп, буряк. Двічі насаджувала пасулю (квасолю). Огірки цвітуть, але не плодоносять. П’ять огірків зірвала, хотіла приготувати салат – а вони гіркі. Поливаю, але то не те – земля потребує дощу. На початку квітня посадила відро буль (картоплі). Через три місяці (!) розкопала декілька корчиків, так під одним п’ять невеликих буль. Бульовиня (бадилля) почало жовтіти, тож треба буде вибирати, бо вони вже не виростуть. Урожай городини цього року буде слабий, овочі будуть дорогі, – передбачає жінка. Каже, що городину садила, аби було своє, але доведеться все купувати.

Ягоди на кущах смородини осипаються недостиглими. Стиглі плоди дрібні, несмачні, кислі, мають товсту і щільну шкірку (див.фото).

Трава висохла на корені, а отава «згоріла» (див.фото).

 – Покосили траву в кінці травня, посушили за два дні, бо була погода, склали в оборіг. Для худоби заготовляємо корми щороку. Я не розумію, як ото жити в селі, мати дараби, пасло, а не держати корову і купувати молочку у бовті? В господарстві утримуємо корову і козу; мати своє молоко, сир, сметану – то щастя і розкіш: не треба іти в магазин за «хімійов», – каже Марія Федорівна. – На жаль, через спеку та засуху отави не буде, і нІшо буде косити.

Василь Савко також утримує в господарстві свиней, курей, корову.  Худобу та птицю годують натуральним, яке вирощують на власних земельних наділах. Вважає, що магазинні комбікорми поступаються домашнім, тому купує їх вкрай рідко.

 – Земельні ділянки з гектар навесні засіяв пшеницею, ячменем. На календарі початок липня, а я мушу збирати зернові, бо вони вже сухі, жовті. Зерно мляве. Стебло виросло на 15-20 сантиметрів, колос пустий. Але що робити, якщо на нас впала така аномальна спека, я би сказав, африканська, та ще і без дощу? Мені 63 роки, але такої спеки і засухи я не пам’ятаю. Було тепло, без дощу, але не такими довгими періодами, – констатує погодні умови мій співрозмовник.

Днями їздила до села Сімер по воду. Дебет води впав. П’ятилітрова пляшка наповнюється вдвічі довше.

Зауважу, що на початку червня, перед Зеленими святами, та 1 липня о п’ятій ранку на Перечинщині та Ужгородщині падав файний дощ протягом двох годин. У цих регіонах два тижні тому навіть збирали перші літні гриби – білі, підосичники, квочки.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора