Як у Перечині День Святої Трійці відзначили

12-13 червня християни східного обряду (православні та греко-католики) відзначили величне церковне свято, що знаменує собою триєдність духовних начал: Бога Отця, Бога Сина, Бога Духа Святого, тобто це свято славлення Бога в трьох особах. Воно рівновеличне Різдву та Великодню.

День Святої Трійці (Тройці), Сята Неділя відзначається у неділю, на 50-ий день по Великодню, тому має ще паралельну назву – П’ятидесятниця. Наступний день після Святої Тройці – це завжди понеділок. Цей день у церковному календарі – День Святого Духа. Встановлено свято на честь Зіслання Святого Духа на апостолів у вигляді вогненних язиків, коли вони зібралися разом у Сіонській світлиці в Єрусалимі.

На Трійцю в храмах проводять святкові богослужіння, обхід церкви із читанням святого Євангелія та миропомазання.

Кореспондентка «Карпатського об’єктива» побувала на Літургіях у греко-католицькому храмі Святого Миколая Чудотворця у місті Перечин. Все зЕлено, святково, заклечано гілочками липи. Приміщення наповнилося запахом липи і ладану. Павіси зелені, на отцю Мирославові зелені ризи. Чимало прихожан одягнуті у зелене.

Пані Марія одягнута у зелену блузу та білу лляну спідницю.

– Мені 75 років. Цю блузку і сукню купила років 40 тому. Одягаю тільки на Святу Неділю. Як бачите, одяг має вигляд нового, бо тоді шили якісне, – слушно зауважила моя співрозмовниця.

Пані Руслана одягнута у зелену картату сукню. Жінка купила її торік спеціально для відвідання церкви на Святу Неділю.

У народі День святої Трійці називають Зеленою, Клечальною неділею. Напередодні закарпатці заклечують, маюють обійстя та оселі, ікони гілками липи, ліщини, берези. Підлогу встеляють запашною м’ятою, квітами чебрецю, конюшини, вважаючи, що рослини зупинять русалок та усяку нечисть і не пустять до двору. Цей звичай має язичницькі елементи. Зілля збирають у середу, несуть до хліва, до худоби або сушать і готують навари, а потім додають до води під час купання у ванні, щоб бути здоровим і позбутися недуг.

Традиційно у ці святкові дні зранку віряни йдуть до церкви, а потім або самі гостей приймають або ідуть у гості до рідних та близьких, відвідують батьків. На столі напередодні приготовані святкові страви – левеш (поливка), голубці, відбивні, котлети, домашні тістечка, кіфлики.

У ці дні не працюють на городі, у саду та полі. Багато хто утримується від важкої роботи і сьогодні, у вівторок.

Після троїцьких свят уже наступає стале тепло і люди обходяться без верхнього одягу. Поговорюють: «Прийшов Святий Дух – не треба вже кожух».

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора