Під час війни музи НЕ мовчать: неперевершений «Кантус» виступив у Хусті

У Хусті в римо-католицькому храмі св. Анни та Йоакима відбувся благодійний концерт за участю Академічного камерного хору «Кантус». Відомий колектив виступив із музичною містерією Exaudi.

Цього року він готувався до великої програми з нагоди 30-річчя хору. Ювілейна музична містерія Exaudi мала відбутися 27 лютого в Ужгороді, але 24-го все зупинилося і змінилося – розпочалася війна. Та спів і музика – це також зброя, тому хористи прийняли рішення виступати і таким чином робити свій внесок у перемогу, допомагати армії, через музику підтримувати краян та гостей Срібної землі, які знайшли тут прихисток.

Минулої неділі на запрошення настоятеля римо-католицької церкви св. Анни та Йоакима о. Олександра Сулінчака музична програма стартувала з Хуста. У стінах древнього храму зазвучало дивовижне сплетіння духовних творів різних віків, яке відносило слухачів не просто в далечінь історії, але й у глибину людської душі.

«Ця програма була створена 20 років тому. Вона є особливою для нашого колективу – ювілейною. Це наново осмислений зв’язок часів через духовну музику композиторів: Джованні Палестріни, Джона Тавенера, Карла Джезуальдо ді Венози, Ігоря Стравінського, Арво Пярта, Альфреда Шнітке та інших. Те, що прозвучало, не є концертом у традиційному понятті. Це містерія, таїнство, здійснене через музику, написану в різні віки: у X, XIV, XVI і XX ст. Як не дивно, але діалог різних епох – середньовіччя, Ренесансу та сучасності – не викликає відчуття стильового розриву, а навпаки, сприймається в природному співзвуччі як однорідне художнє явище. Саме так виявляється зв’язок часів через духовну музику на основі григоріанського хоралу (Богослужбовий піснеспів), який виник ще в ранньому середньовіччі, а протягом XX століття був наново осмислений як яскраве мистецьке досягнення творчості видатних композиторів», – розповів художній керівник та диригент Академічного камерного хору Еміл Сокач.

І дійсно, виступ розпочався несподівано, відразу зануривши всіх присутніх в особливу атмосферу, сповнену тонкого аромату мистецтва музики, оповиту чарівними голосами хору. Протягом години кожен міг поринути в цей дивний світ, відчуваючи душею те, що не можна оповісти словами.

«Це був не просто виступ, це було одкровення. Дякуємо вам за цю духовну насолоду, можливість пройнятися прекрасним. Нехай Господь сторицею віддасть за ваше служіння в цей нелегкий час. Ви є сіль землі. Ви зберігаєте і примножуєте ті вічні цінності, які допомагають людству вірити в краще», – від імені вдячних глядачів звернувся до хористів о. Олександр Сулінчак.

Він зауважив, що концерт має благодійний характер, тому кожен бажаючий може зробити свій внесок у скриньки, розміщені біля входу до церкви.

«Упевнений, що сьогоднішній виступ додав нам усім сил, адже був організований, щоб у нашому місті звучали не лише сирени повітряної тривоги, але й музика, яка може надати духовну підтримку містянам, родинам військовослужбовців і тимчасово переміщеним особам. Адже довірся музиці – і промовить душа твоя.

Є також можливість допомогти родинам, які через війну опинилися в скрутному становищі. Нещодавно від нашої парафії в Миколаїв повезли гуманітарний вантаж. Тому запрошуємо всіх людей доброї волі долучитися до пожертв, які знову будуть відправлені на Схід», – сказав о. Олександр.

Без перебільшення, високопрофесійне мистецтво «Кантусу» глибоко вразило всіх. На завершення виступу хустяни та гості міста стоячи аплодували хористам, спів яких ще надовго залишиться в їхніх серцях та думках.

«Я родом із Хуста, але багато років проживаю в Києві. Через війну повернувся до рідної домівки. Про концерт дізнався не випадково – анонсувала сестра. Але я навіть не очікував, що ця містерія торкнеться найглибших струн моєї душі, це було справжнє духовне потрясіння. За своє життя я відвідав багато музичних подій, є великим поціновувачем джазу. Але виступ «Кантусу» в стінах цієї сакральної споруди викликав надзвичайні враження і віру, що все у нашій країні буде добре», – поділився враженнями Ігор Шипович.

Такі емоції переповнювали багатьох. А ще на очах у людей блистіли сльози. Адже концерт став справжньою віддушиною для тих, хто знайшов тут свій прихисток, тікаючи від жахіть страшної війни…

Богдана КЛЕКНЕР