ЗНО-2016: на Закарпатті кожен третій вступник не подолав мінімальний поріг з української мови

Найкраще українську мову знають випускники шкіл столиці й Львівщини, надолужувати державну потрібно на Закарпатті й Буковині. 

Де живуть розумники

Цьогорічний випускник Олександр Бугайко з Броварів, що на Київщині, відправив у нокаут зашкарублий стереотип про те, що, мовляв, технарі дружать лише з формулами й геть далекі від лексики й фразеології. Так, Сашко склав тести з математики й фізики на максимальні 200 балів з кожного предмета, а з української мови й літератури теж взяв високі бали — 198. Завдяки рекордним результатам із ЗНО хлопчина увійшов у трійку найкращих по всій Україні.

Випускниця одеської гімназії №2 з поглибленим вивченням англійської мови Анна Кратюк теж має не менш вагомі досягнення: 200 балів з двох предметів і 199 — з третього. Юна одеситка склала тести з рідної мови, математики, англійської й німецької. Дівчина захоплюється вивченням іноземних мов і на досягнутому не зупиняється — нещодавно взялася за іспанську. До трійки лідерів належить і киянка Майя Скрипник — у доробку дівчини теж два предмети мають максимальний результат. Тим часом в Українському центрі оцінювання якості освіти запевняють: з чотирьох дисциплін максимум не набрав жоден учасник.

Хто боїться теорем

«У 2016-му 200-бальників менше, ніж торік, — констатує директор Українського центу Вадим Карандій. — І немає жодного повного. Але не через гірші знання, а тому, що ми змінили саму систему шкалювання результатів ЗНО. Раніше якщо учасники трішки не добирали до двохсот балів, це вже вважалося найвищим результатом. А тепер система побудована так, що кожному тестовому балу відповідно ставилась однозначна оцінка у шкалі 100—200. Тому можна сказати, що цьогорічні переможці — кришталеві, мають справді найкращі знання».

Вступна кампанія вже позаду, завершилися основна, додаткова, навіть повторна додаткова сесії зовнішнього незалежного оцінювання. Тож у профільному центрі підбивають підсумки. Причому зауважують, що навмисне не робили рейтинги регіонів чи навчальних закладів. Чому? Виявляється, щоб надалі уникнути від освітян (у гонитві за кращим місцем у рейтингу) тиску на інструкторів чи інший персонал, залучений до проведення ЗНО.

Навчальні досягнення учасників з усіх регіонів різняться як палітра, втім є сталі тенденції. Відомо, що в 2016 році результати тестів зараховувались як державна підсумкова атестація (ДПА) не лише з української мови та літератури, а й з математики та історії України — на вибір. Водночас тепер ДПА вже є не просто оцінкою, яку отримує кожен одинадцятикласник, а й одним із показників, що дає змогу моніторити стан загальноосвітньої підготовки. Тож загалом, за даними центру, випускники шкіл показали добрі знання з рідної мови: понад 55% дітей мають достатній (7—9 балів) та високий (10—12) рівні навчальних досягнень. Найкраще рідну мову знають у столиці (38,9%), високі показники на Львівщині (31,5%).

Відстежуючи вибір випускників з-поміж математики й історії України, можна побачити відображення соціально-економічного стану регіону. До ТОП-п’яти областей, де випускники обирали точну науку, увійшли Одещина, Дніпропетровщина, Донеччина, Харківщина й столиця. Водночас у центрі зазначають, що на математику щороку стабільно йде якась певна цільова група випускників, які найбільш вмотивовані, більш підготовлені, щоб скласти цей тест. А якщо поглянути на результати — достатній і високий рівень з математики показали понад 46% учасників, а з історії всього 35%, — то стає зрозуміло, що відповідати на запитання про Богдана Хмельницького зголосилися ті, хто побоявся формул і теорем. «Утім, рівень досягнень з цього предмета, як бачимо, є недостатнім, — каже Вадим Карандій. — І оскільки історію складали невмотивовані випускники, загальні результати ДПА з цього предмета нижчі, ніж з математики. Тож є над чим замислитись».

Понад те в центрі виокремили результати атестації з української мови та літератури з урахуванням місця розташування шкіл. Тут кращі результати мають випускники міських шкіл — вони здобувають високий рівень знань (майже 30%), водночас лише 10% випускників сільських шкіл досягають цього рівня. З історії та з математики схожа тенденція. Тож сільські школярі як повітря потребують доступу до якісної освіти. Чи поліпшить ситуацію створення опорних шкіл, покаже час.

У Міністерстві освіти і науки перед початком нового навчального року вже звітують, що 142 опорні школи 1 вересня відчинять свої двері для школярів. «Лідерами за їх кількістю є Кіровоградська, Київська, Вінницька, Дніпропетровська та Тернопільська області», — повідомляє прес-служба відомства й додає, що опорні школи забезпечать кращий доступ до якісної освіти дітям із сільської місцевості. Тож початкова школа залишиться біля дому, а старших учнів підвозитимуть до опорних шкіл, де працюватимуть кращі вчителі та буде відповідне обладнання для навчання. Водночас у МОН відзначають, що створення такої мережі навчальних закладів можливе лише за умови налагодженого підвезення учнів та відремонтованих доріг.

Лідери vs аутсайдери

Якщо аналізувати загалом результати ЗНО, які фактично є вступними іспитами до університетів, істотні зміни за кількістю учасників відбулись лише з двох предметів. Так, англійську мову забажали складати на 10% більше вступників, ніж торік, натомість стрімко скоротилась кількість охочих перевірити знання з фізики. Лідери з року в рік не змінюються — кращі результати (від 160 до 200 балів) майже з усіх предметів отримали абітурієнти з Києва та Львівщини. «Київ є лідером майже з усіх предметів, адже столиця завжди притягує інтелектуальний ресурс, а також сам потенціал освітньої системи Києва, але з хімії столиця поступилась Львівщині — там високі результати отримали 42% учасників, — кажуть у центрі. — До речі, лише в цьому регіоні різниця між містом і селом мінімальна. Це свідчить про те, що не лише у Львові, а й по всій області велику увагу приділяють освітній системі».

З української мови і літератури лідирують Київ (24,7%), Львівщина (23,2%), Тернопільщина (17,7%), Волинь (15,6%). З математики найкращі результати отримали учасники з Києва, де 38,5% тих, хто має результати від 160 до 200 балів, а також Львівщина — 28% і Волинь — понад 20%.

Аутсайдерів бачимо неозброєним оком — це учасники, які з того чи того предмета навіть не подолали поріг «склав/не склав». Так, скажімо, на Закарпатті, яке лідирує за кількістю представників нацменшин, кожен третій вступник не подолав мінімальний поріг з української мови. Далі в антирейтингу вступники із Чернівецької (20,9%), Рівненської (14,9%) та Івано-Франківської (13,6%) областей. До речі, трійка лідерів зберігається: найгірше цей предмет знають школярі із Закарпаття, Буковини й Рівненщини. Найбільше математика кульгає у випускників із Чернівецької, Закарпатської, Житомирської областей. Тож чи візьмуть до уваги здобутки своїх випускників освітяни у відповідних регіонах, побачимо вже незабаром — ЗНО-2017 не за горами.

 Інна КОВАЛІВ

Урядовий кур‘єр