У Берегові відбулись урочистості з нагоди Дня угорської культури

22 січня 1823 року в селі Сатмарчеке Фернц Келчеї переписав начисто рукопис гімну, ця подія стала визначальною частиною історії Угорщини: з 1989 року в цей день відзначають День угорської культури. З цієї нагоди в місті Берегові в Закарпатському обласному угорському драматичному театрі відбувся урочистий захід, організований Товариством угорської культури Закарпаття (КМКС).

Першим присутніх привітав Генеральний консул Угорщини у місті Ужгороді Йожеф Бачкаі. У своєму виступі він пригадав обставини написання національної молитви угорського народу, народження рукопису віршу Ференца Келчеї «Гімн, із бурхливих століть угорського народу».

«Наш державний гімн відрізняється від гімнів інших народів. Наш – це молитва сумного, але гордого народу до милосердного Бога, який зберігає нас протягом століть. 64 рядки вірша показують Угорщину з її бурхливою, але прекрасною історією, донині зразковою культурою, мистецтвом і цінностями, якими захоплювалися протягом століть. Наша національна молитва втілює принцип, що без знання минулого немає сьогодення і немає майбутнього. Наш гімн – це частина нашої національної ідентичності, нашої спільної культури та один із наріжних каменів цього величезного світу, де б ми не жили», – наголосив Генконсул.

«Важко дати чітку і точну відповідь на питання, що таке угорська культура. Це те, що відрізняє нас від інших народів. Угорська культура – наш спільний скарб і надбання, створені, збережені і плекані нашим народом протягом століть», – підкреслив Йожеф Бачкаі, додавши, що угорці мають чим пишатися: гунгарікумами, науковцями, винаходами, музикою, літературою та мистецтвом, пам’ятками та творіннями, які дали сусіднім народам Європи та світу: «Де б ми не жили у світі, ми всі можемо з упевненістю сказати, що ми мали, маємо і будемо мати що передати майбутнім поколінням угорців, нашим дітям».

«Угорська культура включає колоритні традиції міст, сіл і регіонів Угорщини та прикордоння, предмети, виготовлені предками, різьблення, вишивку, пісні, музику, танці, вірші, гастрономію, тисячолітню християнську віру та моральні цінності угорського народу», – зазначив дипломат. Йожеф Бачкаі підкреслив, що завдяки національній політиці, яку втілює уряд Угорщини, угорська громада Закарпаття протягом останнього десятиліття докладала і докладає серйозних зусиль для збереження своєї національної ідентичності, угорської культури в краї, яка збагачує Угорщину та європейську спільноту. І робить це не лише для свого піднесення, а й України загалом та українського суспільства».

Заступниця голови Закарпатської обласної ради Андріана Сушко під час виступу високо оцінила роботу Закарпатського обласного угорського драматичного театру, відзначивши його перемогу у Всеукраїнському театральному Фестивалі «ГРА» в грудні минулого року, де постановка «Це дитя!» режисера театру Олег Мельничука була визнана найкращою драматичною виставою. Андріана Сушко наголосила, що керівництво області пишається такими успіхами краян, адже угорська культура є важливою складовою тієї мозаїки, яку створює культура народів Закарпаття. Вона також підкреслила, що обласна рада буде підтримувати зв’язок з театром для ефективного вирішення різноманітних питань.

Голова Ужгородського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття, депутат обласної ради Лівія Балог під час виступу нагадала, що завдяки роботі організації, головне завдання якої – служити справі угорської культури, з 1989 року протягом минулих 33 років на Закарпатті вдалося не тільки зберегти національну культуру, але й створити установи та заклади національного значення, такі як Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ та Закарпатський обласний угорський драматичний театр.

«Про прагнення до життя цієї частини нації, яка мешкає тут, найкраще свідчить те, що вона змогла розвиватися навіть серед найбільших викликів», – зазначила Лівія Балог, посилаючись на події, коли соціалістичний уряд Угорщини відкинув важливість єдності нації, та під час проведення референдуму щодо подвійного громадянства в Угорщині агітував проти закордонних угорців; а також коли проти угорців на їхній власній батьківщині, на Закарпатті, було висунуто чимало обвинувачень лише тому, що вони відкрито відстоювали свої набуті права.

«І сьогодні, коли Україна готується до повного позбавлення прав національних меншин на державному рівні, ми, угорці, все-одно стоїмо тут із вдячним серцем», – підкреслила Лівія Балог, додавши, що, в першу чергу, завдяки національній політиці уряду Угорщини, адже крім зміцнення почуття єдності нації, відбувся і соціальний та інституційний розвиток закарпатських угорців.

«І ми продовжимо боротися за цінності, які успадкували від наших предків. Тому що немає більш шляхетної боротьби, шляхетнішої місії, ніж те, що ми можемо зробити для збереження скарбів власної культури, наших цінностей. І в цій боротьбі нам знадобиться сила і віра всіх нас!» — резюмувала Лівія Балог.

Після урочистих промов розпочалася культурна програма. На жаль, через хворобу одного з акторів берегівського угорського театру, заплановану виставу не вдалося показати. Натомість на сцені виступив народний ансамбль «Шодро» з програмою, яку торік колектив презентував у Брюсселі. У музичних, танцювальних та прозових елементах постановки піднімається тема національної єдності, почуття існування в меншині, любов до рідного краю.

Олександра Чуга/Csuha Alexandra/Kárpátalja hetilap/Тижневик Kárpátalja