Адвентський пісноспів в Ужгороді

У стінах Закарпатського обласного художного музею ім. Йосипа Бокшая у суботу ввечері відбувся концерт мандрівного фестивалю громадської організації «Фонд угорського музичного, духовно-культурного відродження та прикладного мистецтва «Кредо» та презентація Адвентського музичного альбому.

– Фонд «Кредо», заснований Йожефом Івашковичем у 1998 році, ініціював створення трьох музичних шкіл. Відтак, 23 роки тому в селі Малі Геївці була створена хорова школа «Дьондьколаріш» (Gyöngykaláris), 13 років тому в Саловці – Мистецька школа «Нітникейк» (Nyitnikék), а згодом запрацювала і музична школа дитячого будинку ім. святого Михайла в Ратівцях, – поінформувала глядачів ведуча вечора Брігітта Варга.

Усі три – гарний приклад, як можна навчати музиці та співу, щоб дітям це подобалося. Нинішній фестиваль проводиться з метою зустрічі та представлення учнів трьох шкіл.

Перед виступом захід благословив пастор реформатської церкви Янош Гейдер. Цитуючи Мартіна Лютера, він зазначив, хто співає, той молиться тричі, адже вкладає в пісні душу й тіло.

– Саме через це нинішній захід важливий для нас. Саме так ми маємо затихнути, нехай Бог стане тим, хто піднесе нас, хто принесе благо зустрічі зі Спасителем у тиші Адвенту.

Захід вшанував своєю присутністю і консул Генерального консульства Угорщини у місті Ужгороді Ласло Куті, котрий привітав членів хорових колективів та їхніх керівників і від імені Генерального консула Йожефа Бачкаі.

– Як відомо, найважливішим і найбільш відомим символом періоду Адвенту є адвентовий віночок. Зараз період запалення третьої свічки на ньому, яку часто називають символом радості. І що може бути більш доречним, адже ми зараз зібралися в цьому чудовому залі, щоб порадіти, ще з більшою радістю переживати період очікування, Адвент – зазначив дипломат.

Відтак розпочався концерт хорових колективів. Першим виступив ансамбль «Кікелет» (Kikelet), створений Маріанною Чакань у 2013 році. Всі його члени – Дора Тігор, Естер Богаті та Вікторія Чакань – колишні вихованці малогеєвецької хорової школи, котрі, після її закінчення, відчули, що їм не вистачає спільного музикування, тож вирішили продовжити.

Після них виступила хорова школа «Дьондьколаріш». Вони мають вже три музичні альбоми, записані у 2044, 2006 та 2010 роках. Колектив заспівав низку покладених на музику віршів, обробок.

За прикладом ентузіазму Малих Геївців, у 2008 році мистецьку школу створили і в Саловці. Виступ її вихованців цього вечора супроводжував салівський хор «Ременьшейг» (Reménység).

Дорослий хор «Te Deum» був створений у Малих Геївцях у 2013 році із представниць місцевої реформатської громади. «Я хочу сказати щось прекрасне, з радістю відкрити своє серце в таємний, святий період Адвенту», — звучало від них цього вечора у великій залі, наповненій глядачами.

Ужгородський хор реформатської церкви, створений у 1993 році, у виступах прославляє Бога.

Захід відзначився ще одним незабутнім моментом – презентацією другого сольного альбому Маріанни Чакань під назвою «Потрібно вірити». Виступ супроводжував ансамбль Володимира Кохана.

Йожеф Івашкович зізнається, щойно прочитає вірш, який йому подобається, він одразу кладе поетичні рядки на музику. Так був створений і представлений тепер альбом, до якого увійшли вірші Лени Лошонці.

Маріанна Чакань – одна з перших учениць хорової школи, заснованої в 1998 році. Після закінчення середньої школи продовжила навчання в Ужгородському коледжі культури і мистецтв, потім закінчила Київський університет культури і мистецтв. У 2009 році на запрошення Йожефа Івашковича стала керівником хорової школи «Дьондьколаріш». Маріанна Чакань також є музичним керівником дошкільного навчального закладу Малогеєвецького ліцею імені Ференца Егрі, кантором в місцевій реформатській церкві та керівником ансамблю «Кікелет».

Концерт завершився спільним співом: після виконання Йожефом Івашковичем куплету, до приспіву долучилися всі хорові колективи.

Присутні мали можливість налаштуватися духовно до свята, коли всі зупиняються, затихають, чекають народження Ісуса, на святковому концерті з особливою атмосферою. Добре було разом!

Вікторія Рего/Rehó Viktória/Kárpátalja hetilap