Випускникам навчальних курсів із туризму на Закарпатті вручили сертифікати

Курси «Хороша практика в сільському туризмі», організовані вже втретє Закарпатською угорською туристичною радою, стартували на початку вересня. Із 25 учасників навчання після його завершення 24 успішно склали іспит, тож 9 жовтня їм вручили відповідні сертифікати.

Учасників заходу привітав голова Закарпатської угорської туристичної ради Андраш Мештер. Він, зокрема, зазначив, що курси тривали недовго, проте навчання було багатогранним завдяки закарпатським та угорським фахівцям, які передавали студентам свої знання та досвід. За словами Андраша Мештера, група із 25 чоловік – ідеальна кількість, адже раніше набирали по сто осіб, а це дуже багато. Тепер же навчання відбувалося в більш теплій атмосфері, студенти та викладачі мали змогу ближче познайомитися. Андраш Мештер висловив сподівання, що випускники обов’язково скористаються знаннями, отриманими на курсах.

Голова Закарпатської обласної спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні Богдан Пранничук, зокрема, розповів про недоліки правового регулювання сфери сільського туризму в нашій країні. Він також відзначив програми Закарпатської угорської туристичної ради, наголосив на важливості проведення курсів з підготовки фахівців з туризму, оскільки, за його словами, область має значний потенціал для цієї галузі, а її розвиток становить спільний інтерес.

Генеральний консул Угорщини в м. Берегові Матяш Сіладі як представник держави, котра профінансувала навчальні курси, наголосив на важливості збільшення туристичних можливостей краю. На його думку, відрадно, що Україна в рамках державної програми «Велике будівництво» почала масштабну розбудову якісної інфраструктури на Закарпатті, адже це може значно допомогти розвитку сільського туризму. Угорщина також закликає покращувати прикордонну інфраструктуру. У планах модернізація й розширення існуючих пунктів пропуску та відкриття нового КПП «Велика Паладь – Надьгодош». Окрім того, важливо, аби закарпатські підприємці сфери туризму змогли впоратися з імовірним збільшенням потоку мандрівників після завершення епідемії коронавірусу, вважає дипломат. За його словами, навчальні курси також сприятимуть цьому.

Секретар з питань культури ТУКЗ-КМКС Ласло Молнар, у свою чергу, наголосив, що туризм повинен стати провідною галуззю економіки, для цього Закарпаття має необхідний потенціал. Однак це спрацює лише в тому разі, якщо гостей, які прибуватимуть у наш край, прийматимуть кваліфіковані фахівці. «Ось чому важливі тренінги, організовані Закарпатською угорською туристичною радою, зокрема для екскурсоводів, а також кваліфікування гостьових будинків. Адже тепер, після закінчення курсів, ви вже розумієте, що підприємцю туристичної сфери потрібно знати маркетинг та гастрономію, географію та історію нашого краю для того, щоб надавати повний спектр високоякісних послуг», – зазначив Ласло Молнар. А відтак додав, що брав участь у іспитах після завершення курсів, і побачене там викликає в нього впевненість у майбутньому галузі.

Викладач кафедри географії та туризму Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Шандор Берґгауер, який був учителем на курсах, наголосив, що в туристичному секторі дуже важливу роль відіграють малі та мікропідприємства, адже саме вони можуть найшвидше реагувати на мінливість, характерну для цієї сфери. «Думаю, ви також відчуваєте потребу постійно розвиватися та вдосконалюватися. Сподіваюся, ви отримали необхідні знання, інформацію, які допоможуть вам у майбутньому помічати недоліки, виправляти їх і знайти той шлях, який приведе вас до успіху та процвітання», – підсумував Шандор Берґгауер.

Координаторка навчання – заступниця голови Закарпатської угорської туристичної ради Шарлота Чізмар – почала займатися сільським туризмом на Закарпатті 25 років тому. За її словами, коло підприємців у сфері зеленого туризму в області молодшає, учасниками нинішнього навчання були люди віком 25–40 років, що є обнадійливим. Природний потенціал краю, його історичне минуле, винну культуру, архітектурну спадщину можна й потрібно використовувати.

Курси складалися з 80 уроків теорії та 16 практичних занять, під час яких учасники, зокрема, навчалися готувати місцеві страви та делікатеси, які колись були дуже поширені, але зараз зникли з нашої кухні в нинішньому швидкоплинному світі. Шарлота Чізмар високо оцінила ставлення та креативність учасників курсів.

Після цього випускникам вручили сертифікати.

Андраш Мештер подякував за фінансову підтримку курсів Фонду ім. Габора Бетлена та уповноваженому міністра Іштвану Грежі, Товариству угорської культури Закарпаття, яке забезпечило майданчики для навчання, а також пансіонату «Фазекаш» та Гостьовому дому Ілони Бенце, котрі безкоштовно надали можливість провести практичні заняття.

Головний спеціаліст управління туризму та курортів Закарпатської ОДА Тетяна Дзембас вручила грамоту облдержадміністрації Шарлоті Чізмар за вагомий внесок у розвиток сільського туризму в області.

Випускник курсів Костянтин Попович з Берегова розповів журналісту нашого видання: «Багато хто вважає, що приймати гостей дуже легко. Але поки не спробує це на практиці, навіть не може уявити, наскільки все складно. Кухар, ресторатор, офіціант, спеціаліст з реклами є окремими професіями, але на всьому цьому має розумітися підприємець сільського туризму. Моя родина має готель, я закінчив університет у Києві за спеціальністю «Готельно-ресторанний і туристичний бізнес», але на цих курсах багато дізнався про місцеві культурні та гастрономічні цінності».

Юрист Пал Молнар живе в Будапешті з 15-річного віку, однак вважає себе закарпатцем і тепер замислюється над тим, щоб повернутися до рідного краю та займатися підприємництвом у сфері туризму, тому записався на курси Закарпатської угорської туристичної ради. «На мою думку, в цьому регіоні сільський туризм має велике майбутнє. На курсах викладали дуже хороші вчителі, для мене також важливі дружні зв’язки, які тут зав’язалися. Вважаю, що команда, з якою я навчався, зможе реалізувати свої плани на Закарпатті. Наразі не хочу говорити про наші плани, але думаю, що в майбутньому ми багатьох здивуємо».

Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap