Наскільки безпечними є дороги для ужгородських школярів?

Прийшла осінь і розпочався черговий навчальний рік. І тисячі дітей та підлітків після літніх канікул повернулися за шкільні парти, а це означає, що пішоходів у час пік у місті значно побільшало.

Та й не тільки пішоходів, адже багатьох дітей до навчального закладу підвозять на автомобілях батьки, які після цього їдуть у справах чи на роботу. Тому значно посилилася увага на дотриманні швидкісного режиму, особливо неподалік освітніх закладів та на пішохідних переходах.

До всього цього слід розуміти і те, що, на відміну від дорослих, діти та навіть підлітки не достатньо уважні й сконцентровані, щоб завжди бути обачними під час руху по дорозі, на пішохідних переходах, при їзді на велосипеді, скейті чи самокаті (в тому числі й модному сьогодні в нашому місті електросамокаті). І без нагляду з боку батьків чи дорослих та належного знання елементарних правил дорожнього руху (ПДР) вони можуть наражатися на серйозну і навіть смертельну небезпеку.

Аварійний стан багатьох автобусів (громадського транспорту) також є одним із факторів, які потрібно враховувати, будучи учасником дорожнього руху. І якщо дорослі ще якось можуть дати собі раду, то діти (і літні люди) просто стають заручниками ситуації у такому випадку. Часто вони просто не встигають зреагувати на аварійну ситуацію на дорозі. Біди всьому цьому додають і все ті ж ремонти доріг, які часто створюють на й без того не широких ужгородських вулицях реальні форс-мажорні ситуації.

Водночас патрульна поліція області, яка щодня слідкує за безпекою доріг, закликає батьків навіть на хвилину не залишати маленьких дітей без нагляду і повсякчас нагадувати їм про елементарні правила безпеки на дорогах. Поліцейські звертають увагу і водіїв на те, що з початком нового навчального року на вулично-шляховій мережі побільшало юних пішоходів. І тому варто бути обачними та уважними, не допускати ризикованих маневрів і дотримуватися швидкісних режимів у населених пунктах та поза ними, щоб мати змогу швидко зорієнтуватися у несподіваній зміні обстановки.

Так, командир роти №2 (із обслуговування м. Ужгород) батальйону управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції капітан Антон Бутенко вважає, що всім потрібно відповідально ставитися до безпеки на дорогах. «Абсолютно всі учасники руху мають дуже відповідально ставитися до правил дорожнього руху. Особливо тепер, коли розпочався новий навчальний рік і щоранку тисячі дітей йдуть до школи. Тому водіям усіх видів транспорту потрібно бути дуже обережними, адже часто маленькі пішоходи можуть просто відволіктися чи не звернути увагу на те, що вони вже знаходяться на проїжджій частині дороги. Також досить часто саме діти та підлітки намагаються перебігти дорогу в невстановлених місцях, чим можуть створити небезпечну аварійну ситуацію.

На мою думку, батьки також мають пояснювати своїм дітям елементарні правила поведінки на дорогах (ПДР), адже батьківський авторитет та власний приклад є «першими вчителями» для дітей. Крім цього, наші працівники щороку системно проводять різні інформаційні заходи, пов’язані з безпекою дорожнього руху, саме у школах області. І кожен із нас щодня працює над тим, щоб зробити дороги нашого краю безпечнішими», – заявив капітан поліції Антон Бутенко.

І попри те, що поліція дійсно виконує свою роботу, самі дороги, на жаль, не готові (особливо в обласному центрі Закарпаття) до такого інтенсивного руху, а подекуди вони взагалі не дозволяють рухатися, бо або перебувають у стадії «ужгородського» перманентного ремонту, або ними просто неможливо проїхати без якихось ексцесів чи пригод. А можновладці з цього приводу тільки знизують плечима і з року в рік продовжують заявляти, що «ремонт ось-ось завершиться».

Але це навряд чи станеться найближчим часом, бо на минулому тижні (2 вересня) стало відомо, що міська влада Ужгорода позичила в «Укргазбанку» 80 мільйонів гривень «для будівництва, реконструкції, капітальних ремонтів». Ця позика оформлена на 60 місяців під 11,29% річних та з можливістю дострокового погашення. За інформацією пресслужби Ужгородської міської територіальної громади, ці «кошти спрямують, зокрема, на завершення капітальних ремонтів вулиць Капушанської та Тиводара Легоцького, капітальні ремонти вулиць Олександра Богомольця, Миколи Лелекача, Донської, Павла Тичини, капремонт благоустрою територій у школах №№2, 6 та 20, а також дитсадка №28, капремонт фасаду дитячої поліклініки на вулиці Володимира Гошовського, реконструкцію водогону на вулиці Юрія Гагаріна, будівництво мінікотельні для школи №6, капремонт зовнішнього освітлення футбольного поля із заміною електронного табло стадіону «Авангард» та інші».

Щодо реакції батьків школярів, то вона досить красномовна у цій ситуації. Загалом, вони негативно ставляться до того, як місто проводить ремонти доріг. Абсолютний шок викликала й інформація про 80-мільйонну позику «для ремонту доріг». При цьому, люди наголошують, що «робити ремонт доріг безперечно потрібно», але якісно та оперативно, бо «за такі гроші він уже давно мав би бути завершеним».

До прикладу, мама маленької ужгородської школярки Олександра Фізер вважає, що місто абсолютно не готове до такого насиченого транспортного руху та початку навчального року. І, на її думку, владі ще потрібно дуже багато зробити для того, щоб обласний центр Закарпаття став дійсно безпечним містом для пішоходів.

«Ми живемо в одному зі спальних районів Ужгорода. І щоранку йдемо до школи пішки. Я дуже сподівалася, що за ці місяці влада нарешті доробить дороги і ми та сотні інших дітей у нашому мікрорайоні зможемо нормально ходити до школи. Але, на жаль, влада в черговий раз показала свою справжню «роботу» – накопали, нарили, залишили і раз на тиждень приходять кілька робітників та щось там роблять…

Тепер ми мусимо ходити по якихось дерев’яних піддонах (переживаючи про те, щоб не травмуватися на них дитині), перестрибувати через ями, дивитися, щоб не впасти чи не потрапити під колеса автомобілів, водії яких зранку завжди поспішають і часто взагалі не звертають на нас – пішоходів увагу.

Я просто не розумію, чому за літні місяці, коли було суттєво менше пішоходів, особливо зранку, не можна було зробити дорогу… Це просто жах!

Тижнями все стояло і жоден робітник не поворухнув і пальцем, щоб якось доробити все це неподобство, яке називається «дорога». А про відсутність тротуарів я взагалі мовчу, бо вони вже півроку чекають, щоб їх хоч хтось зробив. Так і до зими будуть чекати. Не знаю, чи ще десь є така жахлива ситуація, як у нашому «європейському» Ужгороді».

А батько двох синів шкільного віку Василь Кормош, дуже ретельно добираючи слова, зауважив, що вже не знає, як реагувати на постійні ремонти ужгородських доріг. «Я чекав, що цього року міська влада таки доробить центр та один із туристичних «магнітів» нашого міста – площу Шандора Петефі.

До відома, коли ремонт розпочинався, мої сини були ще у молодших класах. Тепер вони вже практично випускники, а ремонт у самому центрі міста продовжується і далі. Я щодня проїжджаю через цю площу по роботі і за літо так і не побачив якогось ремонтного руху. Кілька разів пару робітників щось намагалися зробити звичайними лопатами… І це за три літні місяці!

Не знаю, що їм потрібно для активізації процесу, але, напевно, це не їхня вина. Це міська влада так «ефективно» працює, викачуючи мільйони на цей ремонт. Вже можна було давно збудувати нову площу, як кажуть, «із нуля», а вони все ще роблять реконструкцію. І далі виділяють із бюджету та позичають у банках десятки мільйонів на всі ці ремонти. І кінця цьому «процесу» немає…

Скільки аварій вже сталося через цей безлад? Я не знаю, але думаю – не один десяток. І коли цей ремонт завершиться, я теж не знаю. Можливо, коли мої сини самі стануть батьками, а може і внуків дочекаються».

Юрій КОПИНЕЦЬ