У Перечині рясно вродила алича – плоди пропадають

Цьогоріч у Перечині алича вродила рясно, гілки з плодами похилилися, і навіть поламалися. Але урожай пропадає. Стиглі сливи сиплються на землю, де і гниють, над ними рояться оси та мухи.

Як відомо, алича росте чагарниками. Ранньою весною дерева зацвітають густим сліпучо-білим цвітом. Це хороший медонос, тому для бджіл алича у пошані. А ось у людей – ні, хоча плоди смачні й корисні, з них можна приготувати джем, варення, компоти.

Проблему вивчала кореспондент «Карпатського об’єктива».

– Із слив файна самогонка, але в аличі мало соку, а кісточка велика, тому бабратися з нею не варто. До браги треба додати цукор, а цукор дорогий – 33-37 грн. за кіло. Не вигідно, – каже Юрій Іванович.

Через дорожнечу цукру господині не роблять з аличі заготовки на зиму.

– Алича кислувата, для підсолодження треба цукор, а цукор дуже подорожчав. Щоліта закривала багато компотів, а тепер буквально декілька банок вишні, полуниці і чорної смородини. Будемо пити лише на празники. А що робити, як ціни на все вгору? Якби заготівельники приймали аличу, то я би зірвала і визбирала, аби там не гнило, але ніхто не приймає, – обурюється пані Марія.

Вдалось поспілкуватися із двома перечинками, які не зраджують традиціям, а готують з аличі десерти із роблять консервації на зиму, незважаючи ні на що.

– Нарвала відро жовтих слив, помила, попасирувала, зварила леквару. Що на вигляд гарний, що смачний. Так, через ціну на цукор виходить дорогий десерт, але, як кажуть, шкурка вичинки вартує. Чекаю, коли достигнуть червоні сливи, то і з них наварю леквару. Ним змащую коржі «Уральського торта» – смак неймовірний, – розповіла Ганна Михайлівна.

Віра Іванівна дивується: чому люди ігнорують аличу, адже з неї можна приготувати багато чого. «Із жовтих слив наварила джему, закрила 15 літрових банок кабачків з аличею. Взимку відкриваєш, а аромат як у ананаса. У нас щодня компот на столі із аличі, їмо свіжі плоди».

Довідково

Алича́, слива розлога – плодове дерево родини розових, роду слива. З них виготовляють варення, повидло, консерви.

У плодах аличі багато цукрів, органічних кислот, вітамінів, пектинових речовин. Тому з них готують стійкі й красиві на колір желе, мармелади, джеми, повидло. Вироби з аличі мають дуже приємний аромат, який довго зберігається. З аличі роблять соки, сиропи, екстракти, наливки, що мають приємну оригінальну кислотність. Консервована цукром алича має прозорий золотистий колір. У Середній Азії аличу сушать для киселів і компотів. На Кавказі з неї готують лаваш. Плоди чавлять у ємності, дістають кісточки, розвивають тонким шаром на підноси чи дошки і сушать на сонці. Щоб готовий лаваш не склеювався, його пересипають крохмалем чи борошном з плодів маслинки.

Харчова цінність аличі: жири – 0,1 г, білки – 0,2 г, клітковина – 1,8 г, вуглеводи – 7,9 м. Калорійність продукту – 34 ккал на 100 г плодів.

Плоди аличі в свіжому вигляді використовують для лікування і профілактики авітамінозів (курячої сліпоти, цинги і ін.), запорів, так як вони стимулюють діяльність кишечника.

Сік аличі відмінно допомагає при застудах, як потогінний і противокашлевий, завдяки високому вмісту клітковини і пектинів сприяє виведенню радіонуклідів з організму. Сік відмінно освіжає і тонізує, чудово втамовує спрагу, лікує гіповітаміноз і хвороби шлунка. Високий вміст калію робить аличу корисною при проблемах із серцем – цей мінерал попереджає аритмію, зміцнює серцевий м’яз. Алича благотворно впливає на стан нервової системи, має заспокійливу і розслаблюючу дію.

Вітаміни А і С є найсильнішими антиоксидантами, вони сповільнюють процеси старіння, захищають організм від впливу зовнішніх негативних чинників, покращують стан шкіри.

Масло з кісточок аличі знайшло широке застосування в косметології та парфумерії, його використовують при виготовленні медичного мила. Шкаралупа кісточок аличі застосовується при виготовленні активованого вугілля.

Навіть відвари і компоти з аличі дуже корисні – вони підвищують апетит, покращують травлення, особливо при гастритах зі зниженою кислотністю. Застосовують при порушеннях обміну речовин: ожирінні, а також в харчуванні хворих на цукровий діабет.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора