На Закарпатті вшанували пам’ять колишнього ректора угорського інституту

Меморіальні заходи з нагоди десятої річниці смерті колишнього ректора Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, голови Ужгородського районного осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Калмана Шовша, який помер у 49-річному віці, відбулися в його рідному селі Саловка та в стінах вишу в Берегові. Участь у заходах узяли колишні колеги й студенти відомого вченого, представники ТУКЗ-КМКС, рідні, друзі та знайомі, які поважали, цінували й любили його.

Калман Шовш відіграв важливу роль у заснуванні Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ, брав активну участь у політичній боротьбі за інтереси і права Товариства угорської культури Закарпаття й угорської громади краю, у створенні угорськомовної вищої освіти та наукового життя в краї.

Народився Калман Шовш у с. Саловка Ужгородського району, де мешкав до кінця життя. Тож меморіальний захід на його честь провели і в його рідному селі.

Учасники дійства вщент заповнили Саловську реформатську церкву XVIII століття. Слово Боже виголосив декан Ужгородського церковного округу Закарпатської реформатської церкви Аттіла Балог, який, зокрема, наголосив: «Слава належить не державі, не героям, а лише Богові…» У молитві пастор попросив благословення Всевишнього для осиротілої родини, угорської громади та працівників і студентів вишу.

Президент Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ Ілдика Орос розпочала свою промову словами: «Ми вчимося повільно, але швидко забуваємо». Відтак підкреслила: «Сьогодні ми тут, щоб не забути людину, яка багато зробила для угорської громади Закарпаття, яка залишила слід на Закарпатті». Згадуючи найважливіші переломні моменти в житті Калмана Шовша, відзначаючи його постійне відстоювання справедливості, Ілдика Орос наголосила, що він обрав шлях історика через репресії, яких зазнала його мама в 1960-х роках. З самого початку планував стати дослідником, професором історії. Був великим локальним патріотом, ще студентом виступав за те, щоб місцеві дослідники займалися місцевими темами. Першим в атеїстичному Радянському Союзі написав наукову роботу, яка на той час могла бути опублікована лише російською мовою, про поширення Реформації на Закарпатті. Калман Шовш ніколи не був покірним. Його девізом стали слова: «Усе заради справи».

Калман Шовш був учителем історії у Великій Доброні, потім аспірантом у Москві. Із 1989 року став викладачем Ужгородського університету, заступником директора Центру гунгарології. Чимало населених пунктів Закарпаття завдяки йому повернули свої історичні назви. Лише через важливість справи він погодився стати політиком, а потім приєднався до команди, яка об’єдналася для створення угорського інституту. Спочатку на посаді заступника генерального директора, а згодом ректора продовжував боротися за акредитацію спеціальностей, оголошених у берегівському виші. Саме Калман Шовш заклав науковий фундамент наразі вже діючих в інституті науково-дослідних центрів і мав вирішальний вплив на їхню духовність, підкреслила Ілдика Орос.

На жаль, несподівана хвороба завадила публікації його підсумкових наукових праць, які він готував, але ми пам’ятаємо: коли в нашому краї настане час оновлення планів, є з кого брати приклад, з чиєї роботи черпати сили, наголосила президент Закарпатського угорського інституту.

Шандор Біров, староста села Саловка, колишній сільський голова, родич покійного ректора, згадав Калмана Шовша як людину. Він увесь час мешкав у рідному селі, щодня добирався поїздами та автобусами до Ужгорода, а згодом до Берегова. Завдяки своїй безпосередності, людяності та ввічливості Калман Шовш здобув повагу й своїх односельців, через це участь у пам’ятному заході взяло багато жителів Саловки.

Голова Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС Лівія Балог назвала покійного Калмана Шовша іконою, взірцем угорської громади Закарпаття, який одночасно був ректором і викладачем інституту, лідером у Товаристві угорської культури Закарпаття, головою фракції в районній раді, істориком, дослідником, мисливцем, а також чоловіком і батьком.

«Нашій невеликій угорській громаді на Закарпатті тут і сьогодні потрібна справжня людина, провідник, принциповий патріот. Людина, котра знає і не забуває, звідки прийшла і куди йде. Той, кому відомий шлях, яким він має провести інших, але знає, що пройти його можна лише за допомогою Всевишнього…» – сказала Лівія Балог, зазначивши, що такою людиною був Калман Шовш, який мав місію бути для нас маяком за життя та після нього.

Після вшанування пам’яті в церкві присутні переглянули в Будинку культури села документальний фільм In Memoriam Kálmán Soós, створений Мігаєм Дебрецені та Томасом Вашем, співробітниками телеканалу TV21 Ungvár, а відтак поклали вінки на могилу покійного ректора на сільському кладовищі під спів хору Саловської реформатської церкви під керівництвом Меланії Банга. А місцеве мисливське товариство вшанувало пам’ять свого колишнього члена, видатного громадського діяча угорської спільноти Закарпаття салютними пострілами. Нехай спочиває з миром!

Жолт Бадо/Badó Zsolt/Kárpátalja hetilap