Я і Нью-Йорк: історія закарпатки з іншого боку Атлантики

Як кажуть, «закарпатцями повно по всьому світі», і це таки правда, адже наші краяни шукають, як реалізувати свою мрію в різних сферах та професіях, країнах і навіть на різних континентах.

Тож і героїня нашої статті – одна із таких людей, які, попри перешкоди, йшли до своєї мрії дитинства – відвідати Америку і спробувати залишитися тут, а згодом знайти себе у житті.

«Мене звати Катя Рамос і я живу в Нью-Йорку вже майже 15 років. Я, як і багато мільйонів людей зі всього світу, хотіла з дитинства побувати в Америці й «підкорити» її – побудувати блискучу кар’єру і жити в Нью-Йорку. І тоді я абсолютно не думала про дрібні деталі та «підводні камені» цього шляху. Зараз, коли згадую, як усе починалося, постійно дивуюся своїй наївності й ентузіазму, але і впертості та безкомпромісності також…

Тож після завершення навчання в Ужгородському університеті я вирішила не залишатися в Україні, а спробувати виїхати до Штатів і вже тут спробувати реалізувати себе. Про підготовчий етап я б не дуже розповідала, бо це буде не надто цікаво: збирання безлічі документів і бюрократія, відвідування посольства й очікування, співбесіда і, практично, панічна атака, збирання всього однієї сумки, дилема купівлі квитків і страх перед майбутнім польотом.

Після прильоту до Нью-Йорку я спочатку поселилася в окремій кімнатці у старих наших знайомих, далеких родичів, у районі Гарлем. Скажу чесно, це жахливе місце. Але саме Гарлем допоміг мені швидше зрозуміти – куди саме я приїхала. Проте через рік я вже переїхала в Куїнс, який дуже полюбила і досить довго він був моїм улюбленим районом Нью-Йорка. Згодом я оселилася недалеко від Бруклінського мосту, де наша сім’я і проживає сьогодні.

Із моїм дипломом англійського філолога я не могла знайти роботу в Нью-Йорку за фахом, але прагнула до цього. Я додатково закінчила курси CELTA і отримала сертифікат, який підтверджує, що я можу викладати англійську мову. Хоч програма і була дуже інтенсивною, вчитися мені тоді дуже подобалося. У нашій групі з п’ятнадцяти осіб тільки двоє були іноземцями, включно зі мною. Що цікаво, носії мови проходили курс для того, щоб згодом викладати англійську за кордоном. Я була дуже рада тому, що за підсумковим балом я опинилася в трійці кращих студентів.

Без документів я спочатку змогла влаштуватися працювати барменом. Посаду в сфері обслуговування знайти у такому багатомільйонному місті як Нью-Йорк насправді нескладно. Мені не особливо сподобалася ця робота, але у мене не було вибору, тому що інших варіантів тоді просто не мала. У барі ж платили непогано і готівкою. Тож на той час це мене повністю влаштовувало.

Якраз завдяки цій роботі я змогла реально вижити в Нью-Йорку, зустріти нових друзів, завести цікаві знайомства і навіть познайомитися з майбутнім чоловіком – пуерторіканцем за походженням Гектором Рамосом. Проте працювала я в барі тільки три роки, бо згодом знайшла для себе роботу, яку й хотіла, – викладання англійської мови. Я вчу таких людей, якою колись була я, – приїжджих зі всього світу, які опинилися тут для здійснення своєї власної американської мрії.

Загалом Нью-Йорк – надзвичайно багатонаціональне місто. До нього з’їжджаються люди з усієї Америки та інших країн світу. У якості лайфхаку вам скажу: якщо ви зовсім не знаєте англійської, то вибирайте район, в якому живуть переважно ваші співвітчизники або ті, хто зможе вам допомогти, і паралельно інтенсивно вчіть англійську. Словом, шукайте будь-яких знайомих і зубріть мову! До речі, реально багато моїх знайомих тут закінчило мовні курси, після чого їм удалося знайти гідну роботу в Нью-Йорку і нормально осісти в цьому місті.

Нью-Йорк – місто амбітних і багатих. Наприклад, на п’ять тисяч доларів на місяць ви будете зводити кінці з кінцями. І, крім цього, якщо ви працюєте офіційно, то вам доведеться платити високі податки, бо тут це дуже серйозна справа і відповідальність. Інша дорога стаття витрат – медична страховка. Зазвичай її вартість частково або повністю покриває компанія, на яку ви працюєте. Але навіть із наявністю страховки за візит до лікаря вам доведеться додатково платити.

Наступна стаття витрат – харчування, яке безпосередньо залежить від ваших гастрономічних звичок. Але Нью-Йорк хороший тим, що тут ви знайдете їжу на будь-який смак і гаманець. Наприклад, ті, хто схиблений на правильному харчуванні і здоровому способі життя, купують собі дорогі органічні продукти. Багато хто харчується доступним фаст-фудом із McDonald’s, Burger King, KFC, а хтось (і я в їхньому числі) купує собі продукти в маленьких бюджетних мережевих крамничках. Є у Нью-Йорку і національна кухня.

Йдемо далі – пересування містом. Власне авто у Нью-Йорку – це не дуже практична штука без крайньої необхідності. Але це моя думка. Тому саме метро є найпопулярнішим видом транспорту у «Великому яблуці», адже в місті постійні пробки і велика проблема з паркувальними місцями, їх реально мало і вони дорогі. Вигідніше купити собі безлімітну картку на проїзд у метро, ​​адже її вартість становить близько 120 доларів на місяць.

Одяг… У Нью-Йорку нескладно добре одягатися. З одного боку, є багато бутиків із брендовим одягом. З іншого, можна ходити в дисконти – там хороші речі торішніх колекцій за прийнятними цінами. Багато жителів Нью-Йорка цінує свій час, тому їм простіше сходити на шопінг у найближчі магазини і купити одяг трохи дорожче, ніж витрачати час на дорогу в пошуках знижок. Мені тут розповіли одну хитрість: можна купити сукню, одягнути її пару разів, а через тиждень прикріпити бірку і повернути в магазин.

Ваше дозвілля. До Америки я не розуміла, що таке театр чи художня виставка, але тут я почала обожнювати відвідувати бродвейські шоу і різні музеї. Також у Нью-Йорку дуже багато вуличних ярмарків. Наприклад, на півострові Коні-Айленд розташований незвичайний парк, де проводять фестиваль хот-догів. Вихідні багато хто проводить у Центральному парку або зустрічається з друзями в кав’ярнях і барах. Нью-Йорк багатий і на різні тематичні дати та фестивалі – вони присвячені різним культурам і традиціям тих країн, звідки приїхали численні емігранти. Безперечно, серед найпопулярніших свят – День подяки і Різдво. А на Хеллоуїн люди люблять дуже кумедно одягатися і навіть на роботу приходять у таких костюмах.

За час життя в Нью-Йорку я бувала на різних вечірках і світських заходах, де познайомилася з цікавими людьми. І, до речі, тут досить звичайна ситуація, коли знаменитостей можна зустріти де завгодно. Я особисто бачила актрис Ніколь Кідман, Сальму Хаєк, Дженніфер Аністон, співачок Тайлор Свіфт, Крістіну Агілеру, акторів Річарда Гіра, Бена Аффлека і Мета Деймона.

Крім Нью-Йорка, я встигла побувати в Майамі, Атланті, Чикаго, Нью-Джерсі, Сієтлі, Сан-Франциско, Лос-Анджелесі, Вашингтоні та багатьох інших містах. Є також дуже класні національні парки – Єллоустоун, Йосеміті, Гранд-Каньйон, Секвойя. Вони дуже гарні і, коли будете тут, обов’язково відвідайте їх. Я також усім рекомендую побувати на моєму улюбленому Ніагарському водоспаді. Він просто фантастичний і дуже великий.

Десять років тому я вийшла заміж і останні майже сім років я – матуся двох донечок-близнючок, Олімпії і Габріели. Ми з чоловіком удома говоримо з ними різними мовами – я вчу їх української і російської, а Гектор розмовляє з ними іспанською, а от англійська у нас спільна, тож діти спокійно і легко переходять на ці мови. Це реально круто, тому вчіть своїх дітей різних мов! Цього року ми вже готуємося йти до школи. Сподіваємося, що пандемія завершиться і школа розпочнеться нормально, бо діти вже дуже чекають на неї.

Практично щороку до мене на кілька тижнів приїжджають мама і сестра з дітьми. Ці тижні для мене найщасливіші, адже всі мої найрідніші знаходяться поряд і я щодня можу їх бачити, чути і обіймати.

Насамкінець хочу побажати всім і особливо читачам «Карпатського об’єктива» не падати духом та продовжувати постійно розвиватися, вчити англійську мову і рухатися до своєї мети. І якщо ви думаєте, що мрії не здійснюються, то глибоко помиляєтеся. Я – живий приклад здійснення дитячої мрії!»

Юрій КОПИНЕЦЬ