Перечинці святкують Новий рік у родинному колі

Новий рік – одне з найпопулярніших календарних свят. Цей день протягом століть щорічно відзначають, знають, люблять, чекають люди, різні у своїх етно-національних традиціях та релігійних переконаннях.

37-річна Олеся Белей (у дівоцтві – Коба) традиційно зустрічає Новий рік у родинному колі з чоловіком, донечкою, батьками, близькими родичами. Проживає в багатоквартирному будинку з чоловіком Миколою та 8-річною донькою Ніколь. Місце святкування щороку змінюють, але обов’язково в когось із рідних.

– У молоді роки і поки жили самі, без дитини, то Новий рік зустрічали з друзями в ресторані. Купувала нову святкову сукню, аксесуари, в салоні робила зачіску, манікюр. Як народилася наша Ніколь, збираємося в родинному колі, – розпочала розповідь Олеся Василівна.

Напередодні визначають, хто що робить і які страви готує.

– За мною салати. Обов’язково готую традиційне олів’є, бо його люблять усі. Люблю експериментувати, дивувати: готую чи то грецький салат, чи «Цезар», чи інший з екзотичними овочами та фруктами, – зізнається. – Мама пече тістечка і готує гарячі страви. Обожнюємо її медовик «Спартак», він такий смачний – пальці оближеш. Запікає в духовці рульку з квашеною капустою. Страва ароматна, неймовірна. Мама балує нас млинцями з фаршем. Це її коронна страва. І, звичайно, мариновані та квашені огірки, помідори, капуста. Чоловіки роблять покупки. Тато маринує м’ясо для шашлика. Кожен приносить щось з дому. Наш стіл щедрий, багатий, на ньому є і фрукти, і цукерки, і сирні, м’ясні та ковбасні нарізки, салати, гарячі страви, делікатеси. Кажуть: багатий новорічний стіл – до достатку круглий рік. Коли жила наша бабка, татова мама, то готували і пісні страви з грибів та риби, бо вона дотримувалася передріздвяного посту. Бабку завжди згадуємо з теплом, нам не вистачає її мудрості. Прожила 91 рік.

Заздалегідь прикрашають ялинку, декорують оселю.

– У новорічно-різдвяні свята в наших оселях завжди витав запах глиці-ялиці. Торік купили і ми, і батьки штучні ялинки. У своїй квартирі встановлюємо дві: одну в гостинній, а другу – в кімнаті Ніколь. Наша донечка дуже творча дівчинка, сама виготовляє іграшки, вішає на ялинку цукерки, все красиве і зроблене власними руками. У будинку дідуся в неї є окрема кімната, де також має новорічну ялинку, прикрашає її на свій розсуд.

Стіл застеляють новою скатертиною, сервірують святковим посудом. Дотримуються порад бабусі: на Новий рік та Святий вечір треба мати в кишені або біля себе гроші – аби не переводилися.

Увечері члени родини проводжають старий рік, дякують за все, що приніс їм. По телебаченню слухають новорічне привітання президента України. Хтось із чоловіків відкорковує шампанське, наливає в бокали. Під бій курантів присутні загадують бажання і п’ють святковий напій.

– Торік Ніколь усіх нас дуже здивувала своєю креативністю, – пригадує пані Олеся. – За пів години до півночі каже: для всіх треба приготувати шматок паперу і ручку. В оселі брата Василя не знайшлося стільки ручок, а нас було десять чоловік. У хід пустили не лише прості олівці, а й косметичні для губ та підведення очей. Під бій курантів ми мали написати своє бажання на папері, спалити його від свічки, а попіл кинути до фужера із шампанським і випити. Усі дуже старалися встигнути, бо є повір’я, що тоді збудеться бажання.

Надворі пускати салюти, феєрверки. У дітей – запалені бенгальські вогники. Потім усі повертаються до хати і знаходять подарунки біля ялинки.

– Подарунки робимо один одному чисто символічні. Звісно, діти отримують іграшки або книги, шкільне приладдя, а дорослі якісь побутові та практичні речі, це може бути крем для рук чи шкарпетки, фігурка символу прийдешнього року. Всі раді й щасливі. Будьмо відвертими: а хто не любить подарунки?

Діти декламують вірші, співають новорічні пісні, до їхніх хороводів приєднуються і дорослі.

– Торік Ніколь та Анічка (трирічна племінниця) святкували з нами до 6-ї ранку, про втому та сон ніхто і гадки не мав. Нам, дорослим, дівчатка не давали сумувати й відсиджуватися – постійно вдавалися до розваг, цікавинок, танців.

1 січня в Олесі та її свекрухи день народження. Присутні вітають іменинниць, вручають подарунки.

– Уранці повертаємося додому, відсипаємося, а ввечері йдемо гуляти з друзями в ресторан чи в баньку. Як буде цьогоріч, не беруся сказати, молимося, аби всі були живі і здорові, бо наразі ситуація, пов’язана з пандемією, в країні та світі не прогнозована, – зауважила моя співрозмовниця.

Від нашої великої родини всім читачам «Карпатського об’єктива» бажаю міцного здоров’я, сімейного добробуту і фінансового достатку, щастя й удачі, нехай любов і взаєморозуміння супроводжує вас протягом усього прийдешнього року. Нехай у ваших оселях лунає весела коляда!

Тетяна ГРИЦИЩУК

Фото надала Олеся Белей