У Берегові запалили вогні на Різдвяному вінку

На головній площі міста Берегово 6 грудня запалили другу свічку на Різдвяному вінку – «віночку Адвенту» – що символізує надію.

У 2015 році за ініціативою Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ та громадської організації «Про Культура Субкарпатіка» керівники міста, представники громадських організацій та історичних церков вирішили організувати традиційний захід під гаслом «Спільний Адвент» із запаленням свічок, що символізують віру, надію, радість та любов на Різдвяному вінку. Цього року, з огляду на протиепідемічні правила, місто готується до святкування Різдва не так, як зазвичай, тож другу свічку на «вінку Адвенту» запалили у вузькому колі.

Історичні церкви на заході представляли священник римо-католицької церкви Янош Молнар, священник греко-католицької церкви Іштван Мароші та пастор реформатської церкви Янош Маргітич. Вони попросили Божого благословення на приготування до Різдва, відтак, спільно з представниками Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Йожефом Шіном та Кароєм Резешем, запалили другу свічку на вінку.

«Запалення свічки завжди викликає особливі емоції у людини […] В цей час, наближаючись до найкрасивішого свята християнства, ми переосмислюємо свої справи», – зазначив Карой Резеш в інтерв’ю журналістам. Він додав, що в нинішній ситуації заходи відбуваються за участі невеликої кількості людей, тож висловив сподівання щодо майбутнього: «Сподіваємось, що через рік ми запалимо свічки на вінку в більш спокійних умовах і без масок».

Йожеф Шін підкреслив, що люди під час Адвенту протягом багатьох століть прагнуть проводити більше часу зі своїми близькими, для чого намагаються збиратися разом. «Послання Різдва і сьогодні актуальне: шукати одне одного, миритися і знаходити спасіння», – наголосив він. Й. Шін також підкреслив: «У наш час конфліктів та ворожості ще більшою стає потреба співпраці, взаєморозуміння та згоди, маю на увазі як коронавірус, який з’явився рік тому, так і переслідування, які останніми роками зачіпають угорців на Закарпатті».

Наголошуючи на важливості спільного очікування, римо-католицький священник Янош Молнар підкреслив: «Святкування може бути здійснене та прожито лише у спільноті. Людина була створена Богом за своїм образом і подобою, як чоловік і жінка, тобто створена для спілкування. […] На Різдво ми готуємося святкувати прихід у світ Сина Божого, який спілкувався з людьми, щоб таким чином ввести нас до спілкування з Богом».

«Християнські церкви, у випадку Закарпаття – історичні церкви, відзначають це свято спільною громадою», – зазначив Іштван Мароші, греко-католицький священник. Він нагадав, що 6 грудня – свято єпископа Святого Миколая в греко-католицькій церкві, який «показав як перевтілити християнську і божественну любов на людську любов».

Пастор реформатської церкви Янош Маргітич, підкреслюючи важливість часу, проведеного разом, пояснив: «Коли людина самотня, вона багато речей оцінює інакше. Згадувати прекрасні і складні речі у самоті чи в громаді – це зовсім різне, саме тому спільне святкування є особливо важливим моментом у нашому повсякденному житті. У ці часи не варто бути на самоті».

CsA/Kárpátalja hetilap