«Зачарований край» Іршавщини розширятимуть

Територію національного парку «Зачарований край» планують розширити від 3 до 13,5 тисяч гектарів.

20 липня саме для обговорення цього питання відбулось засідання робочої групи щодо «Погодження змін меж (розширення) території Національного природного парку «Зачарований край».

У робочому засіданні взяли участь посадовці всіх рівнів. Керував роботою присутніх заступник голови Закарпатської обласної адміністрації Віктор Мікулін. А свій погляд на розширення меж висловили: начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга. директор ДП «Довжанське лісомисливське господарство» Василь Ледней, директор НПП «Зачарований край» Іван Піняшко, керівник управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА Микола Пігуляк та інші.

За круглим столом обговорили питання розширення території парку за рахунок приєднання земель, на яких збереглися праліси, підвищення агітаційно-пропагандистської роботи щодо важливості збереження природи Українських Карпат.

На сьогоднішній день площа пралісів і перестійних лісів Закарпаття сягає понад 60 тисяч гектарів. Частина, а саме 390 га розташовані на території НПП «Зачарований край». А на території (13,5 тисяч га), яку планують розширити командою проекту ідентифіковано 2314,5 га цих цінних лісів. Особливість їх у тому, що тут зростають букові праліси, які є гідними кандидатами, щоб увійти до складу об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Букові праліси Карпат та давні букові ліси Німеччини». Відповідно проект «Збереження карпатських пралісів» шляхом розширення території Нацпарків – природоохоронний.

В рамках вищезазначеного проекту проведено інвентаризацію пралісів та старовікових лісів, що знаходяться за межами парку, підготовлено наукове обґрунтування щодо розширення території парку до якого увійшов і менеджмент план на 10 років з врахуванням розширення парку та отримано експертний висновок провідної наукової установи Інституту екології Карпат. «Позиція обласної влади – це позиція Уряду України Міністерства екології та природних ресурсів та Європейської спільноти. Є унікальний шанс зберегти праліси Карпат. Збереження природи Закарпаття надалі сприятиме надходженню туристичних інвестицій. Впевнений, у найкоротший термін питання розширення території парку буде вирішено»,- підсумував роботу Віктор Мікулін.

На думку начальника Закарпатського ОУЛМГ Валерія Мурги потрібно спільно працювати над розширенням національного природного парку. «Хочу наголосити, що економічний фактор для нас не показник. Є такі території, які незалежно від того, кому вони будуть підпорядковуватися, їх режим користування в них не зміниться. Належна охорона буде як в лісовому господарстві, так і в Нацпарку».

Надзвичайно важливою та неочікуваною для декого з присутніх прозвучала кваліфікована та обґрунтована думка Миколи Пігуляка: «Дане питання надзвичайно важливе. Воно передбачене схемою планування області, але в значно менших масштабах. На мою думку, питання «сире», так як під час розробки наукового обґрунтування науковці не мали достовірних вихідних даних. Тому не враховано що саме передбачено схемою й що передбачено концепцією розвитку району. Так науковці достатньо однобоко, переважно тільки з точки зору збереження лісу приймали своє рішення. До прикладу, якщо б вони вчасно поцікавилися, то дізналися б, що там пролягатиме автобан, який передбачений міжнародними договорами. Це не можливо ігнорувати. І так як транспортний коридор перетинає ділянки, передбачені для розширення меж парку, документацію потрібно відкоригувати. До того ж районна рада не зовсім готова до розмови,бо вони не розробили концепції». Так стало зрозуміло, що справа потребує доопрацювання.

Разом з тим, представники громадськості та органів місцевого самоврядування не дійшли не згоди стосовно розширення території. «Голос народу» вважає необхідністю провести цілий ряд лісогосподарських та протипожежних заходів, а також здійснити комплекс необхідних соціально-економічних розрахунків й переглянути наукову доцільність розширення саме на таку площу. Тож, підсумком стали домовленості про вивчення даного питання та подальші зустрічі в громадах.

Софія ПЕКАРОВИЧ