У Берегові згадали події 1956 року

Меморіальні заходи з нагоди річниці Угорської революції 1956 року 23 жовтня відбулися в багатьох населених пунктах Закарпаття. У місті Берегові, зокрема, дійство провели у вузькому колі з огляду на епідемію коронавірусу.

«У 1956 році молодь Закарпаття також подала знак, що ми одна нація, тому маємо діяти заради власної долі, а не терпіти й чекати, щоб хтось вирішив наші проблеми за нас. Усе це так і нині, не лише в 56-му», – наголосила під час заходу голова громадської організації «Pro Cultura Subcarpatica» Ілдико Орос.

У жовтні 1956 року в Будапешті історія змінила свій напрямок і, замість прогнозованої світової революції комунізму, вибухнула революція проти комуністичної диктатури. Угорський народ виступив проти сталінського режиму та радянської окупації. Революція, яка розпочалася мирною демонстрацією, стала однією з найбільш визначальних подій в угорській історії XX століття.

Під час заходу, організованого ГО «Pro Cultura Subcarpatica», присутні вшанували пам’ять молодих революціонерів з дотриманням протиепідемічних правил. Голова організації Ілдико Орос у своїй урочистій промові наголосила: «Усі угорці Закарпаття стежили за подіями революції завдяки повідомленням «Радіо Свобода», і всі сподівалися, що учасники досягнуть успіху. Закарпатці намагалися висловити свою солідарність з Угорщиною, і кожен робив це по-своєму. Радянська пропаганда тоді обманювала населення щодо подій в Угорщині. А угорці знали правду з повідомлень по радіо, тому розклеювали листівки, намагалися пояснювати російсько- та україномовному населенню те, що відбувається в Угорщині. Наші предки бачили, як скупчувалися радянські танки, і намагалися передати новини в Угорщину. Кожен робив те, що міг. У кожному історичному часі є проблеми, на які потрібно відповісти. Ми завжди можемо дати відповідь, яку дозволяють наші можливості».

Василь Брензович, голова ТУКЗ-КМКС, під час свого виступу сказав: «1956 рік – найяскравіший період угорської історії XX століття, адже тоді пригноблена угорська нація піднялася проти гнітючої радянської диктатури. Незважаючи на те, що угорці Закарпаття були ще в гіршому становищі, адже в кінці Другої світової війни зазнали репресій, були позбавлені власності й закриті залізною завісою, вони виявили солідарність з Угорською революцією, і багато хто потрапив до в’язниці, оскільки цю солідарність підтверджували дії». Водночас пан Брензович звернув увагу й на те, що як в Угорщині, так і на Закарпатті були люди, які обслуговували окупаційну владу в цей складний для угорської нації період, і потрібно було робити вибір між захистом прав угорців та владними силами.

«Історія Угорщини виявилася б гіркою, якби в ній не було таких яскравих моментів, як 15 березня та 23 жовтня», – підкреслив консул Генерального консульства Угорщини в м. Берегові Мігай Андраш Беке. За його словами, ці національні свята виражають прагнення угорської нації до свободи. «Ці революції здобули перемогу, тріумф у довгостроковій перспективі. Варто згадати хоча б австро-угорську угоду чи зміну комуністичного режиму. Ця війна за незалежність об’єднала всю угорську націю», – зауважив дипломат.

Після промов Іштван Мароші, греко-католицький парох, прочитав молитву, відтак учасники заходу поклали вінки до пам’ятного знака.

Еніке Вараді/Váradi Enikő/Kárpátalja hetilap