На Рахівщині День Незалежності України відзначили разом із Закарпатським народним хором. ФОТО

Цьогорічний День Незалежності України став для Заслуженого академічного Закарпатського народного хору особливо насиченим і незабутнім. Вже традиційно колектив зібрався удосвіта, щоб почати цей святковий день щирою і зворушливою «Молитвою за Україну».

Біля підніжжя древньої Горянської ротонди зібралися представники влади, інтелігенції, духовенства різних конфесій, ЗМІ, військові, прихожани цього унікального храму, просто небайдужі мешканці обласного центру і с. Горяни. Зблиски світла на аскетичному фасаді ротонди, натхненний хоровий і сольний спів, що розносився над історичним пагорбом, прониклива поезія, екуменічні молитви, синьо-жовті прапори, охоплені першими променями сонця – все це разом створило неповторну атмосферу і наповнило серця присутніх урочистим і піднесеним настроєм. Приємно, що ця духовно-патріотична акція вже стала візитівкою Ужгорода і транслюється на всію Україну.

А поки численні гості дійства, обмінюючись враженнями та вітаннями, розходилися, артисти поспішали до свого автобусу, адже цього ж дня на них чекали в іншому куточку Закарпаття. Такий подарунок на День Незалежності України влаштували у с. Біла Церква Рахівського району. І вже о 15.00 артисти Заслуженого академічного Закарпатського народного хору виступили з яскравою фольклорною програмою на відкритому майданчику одного з найпопулярніших тамтешніх комплексів відпочинку – «У Мойша». Побачити виступ відомого колективу, крім господарів закладу, зібралися Білоцерківський сільський голова Юрій Берінде з дружиною, Великобичківський селищний голова Йосип Божук, депутатка Закарпатської обласної ради Ірина Мацепура, представники місцевої інтелігенції, відпочивальники комплексу. Глядачі тепло вітали запальні закарпатські танці «Бубнарський», «Карічка», «Волошин», «Увиванець», колоритну вокально-хореографічну композицію «Червена ружа», жартівливі народні пісні, ще й залюбки підспівували.

Якщо врахувати, що в цій місцевості велику частину населення складають румуни, а також угорці, приємно було, що головне державне свято зібрало багато щирих патріотів. І справа не лише у вдягнених вишиванках, а в ставленні до головного державного свята, у любові до української пісні й танцю, до багатонаціонального мистецтва нашого краю. Полюбилися присутнім сольні виступи Василини Голянич, Андрія Свида, Ольги Свиди, Вікторії Тимко, Анни Кохан, Віталія Багіна. Звісно, в репертуарі Закарпатського народного хору завжди є твори румунської нацменшини. Зайве казати, що з особливим захватом публіка зустріла танець «Інвертіта», румунську пісню «Кобзар» у виконанні заслуженої артистки України Яни Садварій, а соло на тараготі в румунських награваннях «Мараморошські мелодії» у супроводі оркестру блискуче зіграв уродженець Солотвина Шандор Шрайнер. До слова, ще двоє музикантів оркестру мають «солотвинське» коріння – Сергій Донець (скрипка) та Юлія Шрайнер (флейта). Гадаємо, глядачам приємно було вітати на концерті своїх земляків, адже сам комплекс розміщено на межі двох населених пунктів, хоча й відносяться вони до різних районів – Тячівського й Рахівського.

На завершення концерту керівник колективу Наталія Петій-Потапчук щиро подякувала Василю Мойшу та його родині за запрошення, за нагоду виступити у такому мальовничому куточку Закарпаття, за щирий прийом і гостинність. Адже після виступу артистам влаштували смачний обід і надали можливість скористатися всіма принадами комплексу – купанням у басейнах з солоною і прісною водою, відвіданням соляної кімнати, відпочинком у численних альтанках, біля озера чи на спортивному майданчику, спогляданням прекрасних навколишніх краєвидів. До слова, виступ колективу відбувся з дотриманнях усіх карантинних вимог: величезна відкрита територія комплексу дозволяє зберігати соціальну дистанцію, залишаючи при цьому можливість і артистам, і глядачам почуватися легко й невимушено. Ось якими враженнями, зокрема, поділилася на своїй сторінці у соцмережі депутатка обласної ради Ірина Мацепура: «Святкове. Сьогодні в Білій Церкві відбувся концерт Закарпатського народного хору. Нестандартний формат – на відкритій площадці, створив дуже неформальну і невимушену атмосферу. Так зблизька наших корифеїв я ще не бачила…

Українські пісні і танцювальні композиції, румунські і угорські – все було прекрасно. За «Ой, Марічко, чичері» – окрема подяка».

Додам, що такі концерти надто важливі для мистецьких колективів в умовах карантину, коли їх творче життя значно обмежене. Тож керівництво Закарпатського народного хору щиро радіє таким запрошенням і налагодженню все нових і нових творчих контактів.

Таїсія Грись, ЗАЗНХ