На Іршавщині журналістка виявила горностаєву міль – шкідника плодових культур. Фото

Кореспондент «Карпатського об’єктива» виявила на Іршавщині горностаєву міль. Це шкідник, який пошкоджує сливу, аличу, вишню, черешню, терен, горобину, рідше яблуню.

Оселилася міль на кущі терену обабіч дороги, що веде до села Малий Раковець. Шкідник пошкодив листя терену і обплів гілки густою павутиною. Поруч росте черешня, горіх, дуб, граб, але до них міль не добралася.

Місцеві кажуть, що раніше не бачили так густо обплетених павутиною кущів та дерев. Що робити – не знають.

Що пише Інтернет про цього шкідника?

Зовнішній вигляд

Метелик з розмахом крил 18-22 мм, передні крила білі з 16-19 чорними крапками, розміщеними трьома неправильними рядами; задні крила попелястосірі. Яйце розміром 0,3 мм, жовтувате, округле. Гусениця завдовжки 14-16 мм, жовтуватосіра; голова, грудні ноги чорні. Лялечка – 8-11 мм, темножовта; голова, крилові зачатки й кремастер чорні. Кокон тонкий, білий.

Розвиток

Зимують гусениці першого віку під щитком. Наприкінці квітня вони виходять з-під щитків і відразу плетуть павутинні гнізда, з’єднуючи попарно листки. Розвиваються впродовж 35-45 діб. Заляльковуються в павутинному гнізді окремо одна від одної. Через 8-10 діб, наприкінці травня- на початку червня виходять метелики. Літ триває до середини серпня. Через 14-16 діб після виходу метелики спарюються, після чого на 5-6-ту добу розпочинають відкладання яєць. Самка відкладає по 15-40 яєць на гладеньку кору тонких гілок і заливає їх слизом, який швидко застигає на повітрі. Плодючість – 80- 100 яєць. Через 8-15 діб відроджуються гусениці, впадають у діапаузу і залишаються під вологонепроникним щитком до весни наступного року. Навесні гусениці пошкоджують листя і обплітають гілки густою павутиною. У разі значних пошкоджень знижується кількість і якість урожаю, зменшується приріст пагонів, порушується процес закладання плодових бруньок.

Заходи захисту

Під час масового виходу гусениць з-під щитків у фази відокремлення бутонів – рожевий бутон обприскування дерев системними інсектицидами. Після цвітіння можна застосовувати біопрепарати або інгібітори синтезу хітину.

Тетяна Грицищук, фото автора