Як у Малому Раківці царину і вінки для хрестів освячували

Щороку від Пасхи до Святої Трійці у церквах Закарпаття проводять обряд освячення царини. Освячують молоді колоски пшениці, жита, вівса для того, щоб уберегти урожай від буревію, грому, смерчу, сильних вітрів та від знищення шкідниками плодів городини.

У Малому Раківці на Іршавщині освячують не тільки колоски зернових культур, а і вінки для хрестів, які встановлені у селі: на території церкви, кладовищах, на своїх обійстях чи на розпуттях. Вінки-гірлянди жінки плетуть удома та біля церкви із сезонних квітів, зокрема із руж божих (піон), ірисів, лобторуж та ін.

Вчора, 17 травня, після недільного богослужіння та Вечірні обряд освячення провів настоятель церкви Покрови Пресвятої Богородиці отець Михаїл. Освячені рослини вірники понесли до своїх осель, до рідних, ближніх людей та друзів. Ставлять за ікони, несуть на городи, поля, беруть із собою в дорогу як оберіг. Бо колоски пшениці – це символ достатку, багатого урожаю, благодаті та родинного щастя.

Цікаво, що слово «царина» має декілька значень і може вимовлятися із наголосом на першому та другому складі. Десь кажуть «цАрина», десь – «царИна». Слово походить з румунської, що означає «нива», «рілля», «лан». Раніше освячували людські поля із зерновими культурами. Останніми роками обмежуються лише освяченням колосків у церквах.

У Малому Раківці вінками прикрашають хрести. Цього року їх було багато – нарахувала 60. У попередні роки було 30-40 каже Ганна Василівна. Хрести встановлені також на горі Китиця (висота 841 м над рівнем моря) та на горі Білоє каміння. Їх також прикрашають освяченими вінками.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото автора