В обласному центрі відбулася міжнародна конференція до 380-річчя від дня офіційного прийняття Ужгородської унії

У стінах Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Ужгородській унії 380 років: історичний феномен і культурна спадщина». На заході, ініційованому музеєм, 24 квітня зібралося близько 50 учасників, щоб спільно згадати знакову історичну подію, проаналізувати її багатогранний вплив на розвиток нашого краю та європейського соціокультурного середовища, а також підтримати толерантний міжконфесійний діалог.

До присутніх звернувся науковий співробітник відділу історії та краєзнавства Маріан Токар, який наголосив, що Ужгородська унія відкрила перед областю нові горизонти для інтеграції в європейські процеси. Директорка музею Ольга Шумовська додала, що Ужгородський замок сьогодні не просто зберігає історію, а й надихає нові покоління вивчати та гідно представляти нашу спадщину.

З вітальним словом виступили керуючий справами виконавчого апарату Закарпатської обласної ради Володимир Гнатківський і директор департаменту культури Закарпатської ОДА Євген Тищук.

Правлячий єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Теодор Мацапула та канцлер Мукачівської римо-католицької дієцезії Сергій Герзанич у своїх історичних ретроспективах звернулися до присутніх із роздумами, підкріпленими біблійними цитатами. Вони наголосили: річниця прийняття Ужгородської церковної унії – це гідна нагода озирнутися на спільну історію краю та відповідально підійти до викликів сучасності. На їхню думку, унія не лише має велике історичне значення, а й слугує нагадуванням про те, що взаєморозуміння та вірність Богові є потужною духовною силою.

Відтак учасників конференції привітала консулка Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Андрея Фюлеп. Вона зазначила, що для неї честь брати участь у події, актуальність якої підкреслює факт того, що саме 24 квітня 1646 року в церкві Святого Юрія в Ужгороді 63 православні русинські священники склали присягу на вірність Папі Інокентію X.

– Створеній таким чином греко-католицькій церкві було дозволено зберегти свій візантійський обряд, Святий Престол визнав обраного духовенством предстоятеля, а греко-католицьке духовенство отримало рівні права з римо-католицьким. Протягом наступних століть греко-католицькі парафії підпорядковувалися Егерській єпархії, аж поки не перейшли під юрисдикцію Мукачівської греко-католицької єпархії, яка була заснована в 1771 році.

Сьогоднішня конференція – це водночас данина пам’яті предкам і можливість для всіх, хто цікавиться історією й культурою Ужгорода, Закарпаття та становленням греко-католицької церкви. Важливо пам’ятати й досліджувати спільне минуле, яке пов’язує Угорщину з її східним сусідом – Україною, а цей край – з історією всієї Європи. Адже Закарпаття завжди було частиною єдиного культурного європейського простору. Церковні діячі зрозуміли це ще 380 років тому, долучившись не лише до католицької спільноти, а й до європейського світу культури, освіти та науки, – підкреслила дипломатка.

Вона запевнила, що Угорщина й надалі підтримуватиме історичні дослідження, а Ужгород може розраховувати на Генеральне консульство у справі збереження спільних європейських цінностей. Адже наші народи як добрі сусіди пов’язані тисячолітнім минулим, багатою культурною спадщиною, спільним корінням та взаємодопомогою в повсякденному житті.

Після привітань з лекцією про соціально-політичну та церковну ситуацію в північно-східній частині Угорського королівства в період укладення унії виступив кандидат історичних наук, доцент Ласло Зубанич. Далі робота конференції продовжилась у двох секціях. Усі доповідачі підтвердили, що Ужгородська унія 1646 року стала знаковим явищем, яке вплинуло на формування інтелектуальних, культурних та освітніх традицій Закарпаття й сусідніх регіонів. Науковці з різних дисциплін: історики, археологи, філософи, релігієзнавці, музейники, архівісти – наголосили, що унія відкрила нові можливості для інтеграції в європейські процеси, сприяла розвитку освіти, духовності та релігійної толерантності.

Серед гостей та учасників міжнародної конференції були державні службовці, громадські й церковні діячі, працівники бібліотек, музеїв та наукових установ із Пряшева, Старої Любовні, Списької Нової Весі (Словаччина), а також Ужгорода, Берегова, Харкова та Києва. У заході взяли участь, зокрема, викладачі, студенти та аспіранти Ужгородського національного університету.

Атмосфера конференції сприяла прицільній увазі до історичного досвіду й культурної спадщини, акцентуючи на важливості діалогу, взаєморозуміння та суспільної єдності. Модерували захід наукові співробітники обласного краєзнавчого музею Маріан Токар і Юрій Данилець.

У ході плідної роботи та наукових дискусій експерти висловили готовність до подальших спільних досліджень. Міжнародна науково-практична конференція в стінах Ужгородського замку стала ще одним кроком до глибшого розуміння нашої історії та її тривалого впливу на майбутнє краю.

Вікторія Рего/Rehó Viktória/Kárpátalja hetilap