Зміни-2020: що чекає на українців у новому році?

Опубліковано: | Переглядів: 308
  • Поділіться із друзями:

Таємнича комбінація цифр 2020 сьогодні спонукає багатьох астрологів та екстрасенсів «вангувати» українцям хто негаразди, а хто процвітання… Однак ми не будемо тут займатися пророкуванням чи футуризмом, а розглянемо ряд реальних законодавчих ініціатив і подій, котрі запрацюють та, ймовірно, матимуть вплив на життя українців наступного року.

Зарплати та пенсії

З 1 січня набув чинності новий бюджет країни, який Верховна Рада затвердила ще 14 листопада.

Отож розпочнемо із найголовнішого – зарплат та пенсій. Так, мінімальна зарплата, згідно з проєктом державного бюджету України на 2020 рік, збільшиться на 550 грн, до 4723 грн (4173 грн станом на грудень 2019 року). Мінімальний розмір оплати праці за 1 годину сягатиме 28,31 грн (було 25,13 грн).

Пенсії – кому підвищать?

Мінімальна пенсія з 1 січня 2020 року становитиме 1638 гривень – це до перерахунку. Він передбачений із 1 березня. Формулу перерахунку схвалили в жовтні 2017-го в рамках пенсійної реформи уряду Гройсмана.

Для Пенсійного фонду видатки бюджету заплановані в обсязі 172,6 мільярда гривень. За інформацією Мінсоцполітики, цього може виявитися замало – у 2020-му, імовірно, додатково знадобляться 23 мільярди гривень на виплату пенсій.

Однак з 1 січня цього року перерахують мінімальний розмір пенсійних виплат для непрацюючих пенсіонерів, які досягли віку 65 років та мають страховий стаж не менше 30 років для жінок і 35 – для чоловіків.

Прожитковий мінімум та податки

Прожитковий мінімум у січні збільшиться на 162 гривні – становитиме 2 027 гривень. Новий бюджет передбачає і зростання мінімуму до кінця року до 2 189 гривень: з 1 січня – 2027 гривень; з 1 липня – 2118 гривень; з 1 грудня – 2189 гривень.

Водночас у грудні Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт, який скасовує прив’язку показника прожиткового мінімуму до зарплат, штрафів та інших виплат. Прем’єр-міністр Олексій Гончарук пояснив, що це дозволить у подальшому збільшити мінімум до 4 200 гривень.

Розмір податків у 2020 році становитиме для I групи – 1249,26 грн/міс. (1039,06 грн ЄСВ + 210,2 грн єдиного податку), II групи – 1983,66 грн/міс. (1039,06 грн ЄСВ + 944,6 грн єдиного податку), III групи (з ПДВ) – 1039,06 грн/міс. + 3% від доходу + 20% ПДВ, III групи (без ПДВ) – 1039,06 грн/міс. + 5% від доходу для тих, хто не платить ПДВ. Загальна система оподаткування передбачає мінімум 1039,06 грн/міс., також стягуються 18% ПДФО та 1,5% військового збору.

Серед фінансових нововведень заплановано й такі: з 25 лютого в обігу з’являться оновлені банкноти номіналом 200 грн, а в середині 2020 року в обіг введуть монети номіналом 10 грн.

Субсидії – живими грошима

У 2020 році всі видатки на субсидії об’єднають. Із січня українці отримуватимуть пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, купівлю твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу лише грошима.

Обсяги фінансування також зміняться. Минулого року на субсидії виділили 58 мільярдів гривень, а 2020-го планують витратити на 10,4 мільярда гривень менше – 47,6.

Окрім того, почав діяти Закон «Про верифікацію та моніторинг державних виплат». На думку експертів, це спроба вдосконалити правила перевірки громадян щодо отримання ними соціальної допомоги на законодавчому рівні. Звісно, перевірка здійснюється й тепер, але проводиться вона по-різному, адже процедура не уніфікована. В ухваленому законі прописано три етапи перевірок: перший – коли людина лише подає документи; другий – у процесі отримання грошей, тобто досліджуватимуть правильність їх отримання; третій – після отри­мання коштів. Таким чином, цим документом узаконюється порядок етапів перевірки.

Зняття недоторканності та законодавчі обмеження для нардепів

Рада 9-го скликання ухвалила кілька законів, спрямованих на те, аби змусити депутатів не лише приходити в парламент, а ще й працювати та відповідати за порушення закону. Зокрема йдеться про Закон «Про внесення змін до статті 80 Конституції України» (стосовно недоторканності народних депутатів). Цим документом передбачено виключення зі статті 80 Конституції положення, яке гарантувало парламентаріям депутатську недоторканність, а також неможливість бути притягнутими до кримінальної відповідальності, затриманими або заарештованими без згоди парламенту.

Згідно з цим законом, погодження на слідчі дії, внесення кримінального провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань тощо надаватиме генпрокурор. Фактично основним запобіжником буде генпрокурор і його участь у розслідуваннях проти злочинів нардепів.

Водночас депутатам гарантуватиметься свобода політичної діяльності. Тобто жодних переслідувань за політичні рішення не буде.

З 1 січня 2020 року цей закон набуває чинності. Нагадаємо, документ ухвалили в перших числах вересня 2019-го. За відповідне рішення проголосували 373 нардепи. З них 252 – представники фракції «Слуга народу». З фракції «Європейська солідарність» за проголосували 24 представники, 3 – утримались. Пізніше народні обранці ухвалили внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обмеження недоторканності.

Ухвалив парламент і закон, який має змусити народних обранців не лише регулярно ходити на роботу, а й працювати. Ідеться про закон щодо припинення відшкодування депутату витрат, пов’язаних з виконанням його повноважень, у разі пропуску без поважних причин пленарних засідань Ради або засідань комітетів. У цьому документі зазначається: якщо депутат прогуляв понад половину засідань, йому не відшкодовуватимуть кошти, які видаються на виконання депутатських повноважень.

Покарання за незаконне збагачення

Необхідність відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення виникла через рішення Конституційного Суду України про визнання положень статті 368-2 Кримінального кодексу такими, що не відповідають Основному закону. Цю проблему парламент 9-го скликання планує вирішити, ухваливши закон щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів.

Згаданий закон спрямований на відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, а також на введення інституту стягнення в дохід держави необґрунтованих активів.

Відповідно до закону, злочином вважатиметься набуття активів, які перевищують доходи чиновника на понад 6,240 мільйона гривень. У такому разі за необґрунтоване збагачення чиновнику загрожує від 5 до 10 років ув’язнення з позбавленням права працювати на визначених посадах та займатися певною діяльністю.

Активи, вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року, які є предметом спору у справі про визнання необґрунтованими активів, передаються за письмовою згодою власника, а за її відсутності – судом Нацагентству з питань виявлення, розшуку та управління активами. Тобто статки стягуватимуться судом у цивільному порядку. Така конфіскація майна ще називається цивільною або речовою конфіскацією.

Новий Виборчий кодекс

З початку року набирає сили новий Виборчий кодекс, який був ухвалений з пропозиціями президента України. Головна зміна – відсутність мажоритарних округів. Відтепер вибори до Верховної Ради мають відбуватися виключно за пропорційною системою. Відповідно до нового Виборчого кодексу, парламентські вибори будуть проводити в єдиному загальнодержавному багатомандатному окрузі. Голосуватимуть у 27 виборчих регіонах, які переважно збігаються з областями.

Щоправда, у 2020 році не передбачено чергових виборів народних депутатів. Утім у нашій державі завжди можуть відбутися позачергові, наприклад, якщо президент розпустить парламент або в інших передбачених законодавством випадках. Не виключено також, що до моменту проведення виборів до ВРУ буде внесено зміни й у цей закон.

Місцева влада

Імовірно, восени 2020 року відбудуться місцеві вибори, на яких українці обиратимуть міських голів та голів ОТГ, депутатів місцевих та обласних рад. Водночас представники керуючої парламентської фракції «Слуга народу» заявляли, що по території України перші місцеві вибори будуть призначені тоді, коли повністю завершиться децентралізація. Вони запевняють, що вибори відбудуться саме наступного року. Тож наразі невідома хоча б приблизна дата проведення виборів. Можна сказати лише, що волевиявлення відбудеться за існуючою системою, яка була вперше випробувана у 2015 році.

Під питанням також залишається проведення виборів на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Згідно з угодами, які були досягнуті в Мінську, на Донбасі вибори мають пройти після повного припинення вогню, відведення військ, у тому числі російських, установлення контролю над кордоном. У Росії угоди трактують по-своєму – вимагають внести особливий статус Донбасу до Конституції України та провести вибори. Наразі дата виборів на Донбасі ще не відома, проте, ймовірно, її обговорять на наступному саміті у «нормандському форматі».

Генеральної прокуратури більше не буде

З нового року Генеральна прокуратура України перетворилася на Офіс генерального прокурора України, котрий 2 січня, після свят, розпочав свою роботу.

Такі зміни в назві відбулися внаслідок ухвалення закону про реформу Генпрокуратури. Генпрокурор Руслан Рябошапка анонсував 200 вакансій у штаті свого офісу, набір на які розпочнеться 20 січня.

Окрім того, ліквідовується Військова прокуратура, а чисельність прокурорських працівників скоротиться із 15 тисяч до 10 тисяч. Тим, хто залишиться, підвищать зарплату.

Перепис населення України

Наприкінці минулого року в уряді України остаточно узгодили терміни проведення всеукраїнського перепису населення, а саме в листопаді – грудні 2020-го. Кошти на це закладені в державному бюджеті.

Це другий всеукраїнський перепис населення України, проведення якого планується ще з 2011 року. За встановленою практикою і згідно з рекомендаціями OOH, переписи населення в більшості країн світу проводяться раз на 10 років.

Останній перепис населення в Україні відбувся у 2001 році. Кабінет Міністрів свого часу переніс проведення перепису на 2012 рік, а коли настав цей час – на 2013-й. У вересні 2013 року вже вкотре тодішній уряд Миколи Азарова переніс другий всеукраїнський перепис населення – вже на 2016 рік. За словами аналітиків, основними причинами цього став дефіцит коштів, організаційна неготовність, а також небажання ідеологічних загострень, що могли супроводжувати результати перепису (наприклад, тенденції зміни мовного й етнічного складу населення) перед запланованими президентськими виборами 2015 року. Відтак уже після Революції Гідності та початку війни, у грудні 2015 року, новий Кабінет Міністрів на чолі з Арсенієм Яценюком знову переніс перепис населення з 2016-го на 2020 рік. Експерти пояснювали це в першу чергу подіями революції та війни, мовляв, не до перепису було владі. Водночас деякі аналітики згадують той факт, що результати перепису могли тоді шокувати суспільство. Адже Україну за цей час покинуло багато біженців зі Сходу, а також заробітчан, масовий рух яких посилився з отриманням Україною безвізового режиму з Європейським Союзом.

Нагадаємо, за даними Державної служби статистики на кінець 2018 року чисельність населення в Україні становила понад 42 мільйони 200 тисяч людей. Однак ці дані багато експертів, звичайно, ставлять під сумнів. Насамперед через те, що тут не враховано мільйони трудових мігрантів та заробітчан, багато інших чинників.

Кешбек та нові правила роботи для ФОПів

Ухвалені ВРУ закони про кешбек та запровадження для ФОПів використання касових апаратів наробили чимало галасу серед підприємців, які працюють за спрощеною системою. Закони передбачають покарання за торгівлю без чеків і повернення грошей для пильних покупців.

Закон «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» змушує малий бізнес видавати чеки, які підтверджують надання послуг чи продаж товару. Також цим законом вводяться в обіг електронні чеки (PPO).

Чекають зміни й на облік товару. Так, представники малого бізнесу, які працюють на спрощеній системі оподаткування, повинні будуть обліковувати техніку, ліки, ювелірні вироби. Таким чином підприємцям стане значно складніше приховувати обсяги товарів. Украй проблематичною буде також торгівля сірим і контрабандним товаром. Не секрет, що його продає багато інтернет-магазинів.

А в законі щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі й послуг передбачена система перевірки чеків. Тобто кожен покупець зможе за номером чека перевірити його в спеціальній базі даних. Якщо ж чек не знайдеться в ній, споживач отримає кешбек. Ця новація стосується покупок від 850 гривень. Підприємці вже охрестили уважних покупців стукачами.

Хто має застосовувати РРО

З 1 жовтня 2020 року РРО в Україні мають застосовувати ФОП ІІ–IV групи, які належать до таких груп: реалізація товарів (надання послуг) через інтернет; реалізація лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; реалізація ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та напівдорогоцінного каміння; роздрібна торгівля уживаними товарами в магазинах (секонд-хенди); реалізація технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту; турагенства і туроператори; ресторани та кафе; готелі та подібні місця тимчасового розміщення, продаж текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів.

Використання пристрою РРО буде безкоштовним для платника, без плати за обслуговування або «прихованих платежів».

РРО не потрібні для ФОП І групи, якщо їхній дохід не перевищує 300 тисяч грн. А також фізичним особам, які реалізовують на ринках городину та вживані власні речі.

Глава податкової запевнив, що закон про РРО не поширюється на ФОП ІІІ групи, які отримують гроші з банківських рахунків. Стосовно переказів через Приват24 та Monobank, які покриті банківською таємницею, то податкова не має права їх контролювати. З цього випливає, що люди повинні самі визначити, чи підлягає їхній переказ оподаткуванню та чи потрібно його подавати в декларацію. Якщо так, то з коштів має бути сплачений податок у розмірі 18% + 1,5%.

Не треба застосовувати РРО та відправляти чек, якщо клієнт перерахував у касі банку кошти на підприємницький рахунок продавця.

Ринок землі

Наприкінці 2019 року обговорення можливості відкриття ринку землі надзвичайно загострилося і навіть призвело до сутичок у центрі столиці. За законопроєкт, який дозволить продаж земель с/г призначення, проголосували в першому читанні 13 листопада. У грудні депутати мали розглянути правки до документа й ухвалити його в цілому. Проте нардепи не дійшли згоди навіть на засіданні комітету. А під стінами Верховної Ради та в деяких областях України відбулися акції протесту проти впровадження ринку землі.

Через велику кількість внесених поправок, близько 2,5 тисячі, аграрний комітет має засідати близько 10–12 днів, і лише потім нардепи будуть розглядати документ у парламенті. За словами голови фракції «Слуга народу» Давида Арахамії, це відбудеться приблизно в лютому 2020 року. За інформацією інших нардепів, поправок до проєкту закону набагато більше.

Питання продажу аграрних земель надзвичайно гостре й неоднозначне. Сьогодні існують кардинально різні думки та підходи, багато плюсів та мінусів, пропозицій та поправок до існуючого законопроєкту. Тож у якому саме вигляді його приймуть та чи приймуть узагалі, сьогодні сказати важко. Однак тут ясно одне: навряд чи від нього відмовляться, і цього року епопея із землею триватиме. До того ж 1 січня 2020 року закінчився термін дії мораторію на продаж с/г земель, а нардепи не розглядали питання його продовження.

До РФ за закордонними паспортами

З 1 березня 2020 року українці їздитимуть до РФ за закордонними паспортами. Також зменшується час проходження прикордонного контролю. Для перевірки даних особи відомості закордонних паспортів зчитуються спеціальними приладами.

Зовнішньополітична турбулентність

2020 рік у сфері зовнішньої політики має всі шанси стати особливим. Майже всі держави, котрі є сусідами, друзями чи союзниками України, чекають на вибори. Так, цього року мають відбутися парламентські вибори в Словаччині, президентські вибори в Польщі (у травні), Молдові (у жовтні), Румунії (наприкінці року) … Грузія та Білорусь обиратимуть президента або парламент, і навіть в останній не все так очевидно із наслідками волевиявлення.

На виборчі дільниці підуть також громадяни таких держав – друзів України, як Литва та США, причому в Сполучених Штатах голосування може принести радикальні зміни. Президентські вибори у США, що відбудуться 3 листопада, поза сумнівом, стануть головною запланованою подією 2020 року. Обрання Дональда Трампа показало, як багато в міжнародній політиці може залежати від особи очільника Білого дому. Чи вдасться 45-му президенту США піти на другий термін, чи йому доведеться звільнити Білий дім? Досі невідомо навіть, хто з демократів стане суперником Дональда Трампа. Джо Байден хоч і має найвищу підтримку, але він вразливий через нинішній скандал, пов’язаний з Україною. Варто зауважити, що результати виборів у головного союзника нашої держави – США – можуть вплинути не тільки на загальну геополітичну ситуацію у світі, а й на обсяги американської допомоги Україні та збільшення чи зменшення санкційного тиску на РФ тощо.

Ціни на газ для населення зростуть

З 1 січня 2020 року змінюються умови на газовому ринку. Українці зможуть самі обирати постачальника газу на вигідних для себе умовах.

У громадян із 1 січня буде два варіанти, як платити за газ для дому: або за гарантованою (яка діятиме до кінця кварталу), або за ринковою ціною. Щоб захистити населення від коливання цін, Кабмін увів так звану «страхову ціну», тобто фіксацію ціни на певному рівні.

Страхова ціна «Нафтогазу» – 6 961 гривня за тисячу кубометрів з ПДВ. Ця сума визначена на підставі котирувань на найбільшій європейській газовій біржі і є на 7% меншою, ніж у першому кварталі 2019 року.

Однак кінцева вартість газу залежатиме від тарифів на транспортування, її встановлює Нацкомісія з тарифів. Якщо дивитися на тарифи в листопаді, то вартість газу може становити близько 8 тисяч гривень за тисячу кубометрів. Квартальна ціна діятиме автоматично для всіх споживачів.

Освіта

Крім державного замовлення у сфері вищої освіти, новоприйнятий закон вводить ще й регіональне. На законодавчому рівні закріплюється поняття тимчасово переміщеного закладу вищої освіти.

Водночас закон визначає, що рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації може бути скасоване вишем у разі виявлення фактів порушення студентом академічної доброчесності, зокрема академічного плагіату, самоплагіату, фабрикації, фальсифікації, у порядку, встановленому Кабміном. За цим законом, основними формами здобуття вищої освіти будуть: інституційна (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна (мережева) та дуальна. Остання передбачає поєднання навчання студентів у вишах з навчанням на робочих місцях на підприємствах, в установах та організаціях для набуття певної кваліфікації на основі договору. Навчання на робочому місці передбачає виконання посадових обов’язків відповідно до трудового договору.

Медреформа-2020

Принцип «гроші йдуть за пацієнтом» тепер переходить ще й на лікарні. 27 листопада уряд ухвалив Програму медичних гарантій, яка запрацює з 1 квітня 2020 року, давши старт другій хвилі трансформації системи охорони здоров’я.

Програма медичних гарантій для населення діятиме для всіх видів допомоги: первинної, спеціалізованої, високоспеціалізованої, екстреної, паліативної, медичної реабілітації та реімбурсації ліків.

Пріоритет – це лікування інсультів та інфарктів, ендоскопія для раннього виявлення раку, мамографія, пологи та лікування новонароджених. За ці послуги НСЗУ перераховуватиме медзакладам кошти за підвищеним тарифом.

Що стосується «вторинки», то в цій сфері тільки розпочинається реформа.

Тут варто розрізняти «первинку» (сімейні лікарі, педіатри, терапевти), де реформа триває, і «вторинку» (вузькі фахівці, лікарні), яку ще навіть не чіпали.

Загалом модель буде така. Є сімейний лікар. Від нього буде направлення. З ним пацієнт ітиме в лікарню чи поліклініку. На вході буде знак, чи є договір із Національною службою здоров’я. Якщо є, ми побачимо перелік послуг, які зможемо отримати в цій лікарні за кошти НСЗУ. Якщо прийдемо до лікаря через направлення, послуга буде безоплатною. Якщо «схочемо направити себе самі», доведеться платити лікарні чи поліклініці самотужки.

У Програмі медичних гарантій 2020 визначено пріоритетні напрями, за які спеціалізовані заклади отримуватимуть від НСЗУ підвищений тариф. Але для цього лікарні мають відповідати чітким вимогам. Завдання місцевої влади – зокрема, визначити послуги, потрібні громаді, та вкладати кошти саме в ті заклади, які можуть їх надати. Зробити такі лікарні привабливими і для пацієнтів, і для медиків.

Операції з трансплантації органів

Із 2020 року в Україні почнуть проводити операції з трансплантації органів. Попри різні чутки, запуск системи трансплантації не відтерміновується на рік. Переносять лише обов’язковість функціонування Єдиної державної інформаційної системи трансплантації. Це зроблено для того, аби не заблокувати проведення трансплантації взагалі, як це було на початку цього року. А єдина інформаційна система – по суті величезна база даних про реципієнтів, трансплант-координаторів, пацієнтів і тих, хто за життя відмовився бути донором, – діятиме в тестовому режимі з квітня 2020-го. А до 2021 року має запрацювати в робочому режимі.

Кримінальна відповідальність за водіння напідпитку

Із 1 січня 2020 року в Україні мав набути чинності закон, що впроваджує кримінальну відповідальність, замість адміністративної, за кермування в нетверезому стані. Але Верховна Рада ухвалила новий закон, який відтермінував запровадження цієї норми на 6 місяців – до 1 липня 2020 року. Так чи інакше, ця зміна законодавства чекає на українців наступного року.

Закарпаття у новому році очолить новий губернатор

А ось на закарпатців у новому році чекає новий губернатор. Нагадаємо, наприкінці минулого року глава держави досить несподівано заявив про звільнення Ігоря Бондаренка з посади голови Закарпатської обласної державної адміністрації. 26 грудня на сайті президента з’явився відповідний указ із формулюванням «згідно з поданою ним заявою». Володимир Зеленський під час виступу на засіданні Ради розвитку громад та територій, повідомивши присутніх про звільнення двох голів обласних адміністрацій (у тому числі Закарпатської), зокрема, зазначив: «Ми знаємо, яка складна ситуація у нас з кадровою політикою у нашій країні… Це виклик. Ми розуміємо, що ніхто з вас не бере хабарі, але ще потрібні конкретні результати…»

Щоправда, наразі невідомо, хто саме прийде на зміну Ігорю Бондаренку. Сьогодні навіть не названі потенційні кандидати. Однак область точно довго не залишатиметься без керівника, отож чекаємо на нового губернатора.

Які сюрпризи чекають на українців? Чи станеться наступного року економічне диво та на що сподіватися простим працівникам, підприємцям і пенсіонерам? Ми намагалися з’ясувати, що буде із соціальними виплатами, цінами на комуналку та що зміниться в законодавстві.

Підготували

Христина БІКЛЯН,

Руслан ФАТУЛА

«Карпатський об’єктив»

Залиште свій коментар

Анонси подій

Array

Останні новини

Переглянути всі Останні новини
city.uz.ua Globalistic crossword

    Ми в соцмережах:

Спецпроекти

Заробітчани

Життєві історії

Запитання юристу

  • Україна є Стороною декількох багатосторонніх конвенцій, які передбачають спрощену процедуру звернення для вирішення питання про стягнення аліментів на території Договірних держав[*] таких конвенцій: - Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном 1956 року (діє у відносинах з такими державами: Алжир, Аргентина, Австралія, Австрія, Барбадос, Бельгія, Болівія, Буркіна Фасо, Камбоджія, Кабо-Верде, Центрально-Африканська Республіка, Чилі, Колумбія, Хорватія, Республіка Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Еквадор, Домініканська Республіка, Ель Сальвадор, Куба, Ватикан, Естонська Республіка, Фінляндія, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Гватемала, Гаїті, Ватикан, Угорська Республіка, Ірландія, Держава Ізраїль, Італійська Республіка, Киргизька Республіка, Ліберія, Люксембург, Мексика, Монако, Марокко, Нідерланди, Нова Зеландія, Нігер, Пакистан, Філіппіни, Республіка Польша, Португальська Республіка, Республіка Молдова, Румунська Республіка, Сербія, Сейшели, Словацька Республіка, Словенія, Шрі-Ланка, Королівство Іспанія, Сурінам, Швеція, Щвейцарія, Македонія, Туніс, Великобританія, Уругвай)    - Гаазька конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року (діє у відносинах з такими державами: країни-члени Європейського Союзу /крім Данії та Ірландії/, Албанія, Республіка Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Гайана, Гондурас, Республіка Казахстан, Чорногорія, Нікарагуа, Норвегія, Турецька Республіка, Сполучені Штати Америки) - Мінська конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (діє у відносинах з державами-учасницями СНД: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан).

    19:1711.10.20190
  • «Добрий день.

    18:3311.12.20180
  • «Доброго дня, я офіційно одружилася з громадянином Словаччини, але в мене є дитина від іншого чоловіка – українця.

    12:1109.11.20180
  • Доброго дня! Нещодавно моє авто зупинили працівники поліції й змусили пройти перевірку на стан сп’яніння, при цьому ні мої права, ні процедуру проходження огляду мені не пояснили.

    18:0503.10.20180
  • Апостилювання – це один із правових режимів визнання юридичної чинності українських документів, які мають використовуватися за кордоном.

    17:0423.09.20180

Історія Закарпаття

Новини Закарпаття

Спортивні новини

Надзвичайні та кримінальні події