Підсумки року, що минає

Опубліковано: | Переглядів: 859
  • Поділіться із друзями:

2019-й для українців був роком здивувань, нових політиків, продовження розпочатих реформ та намагання завершити війну на Сході держави. «Карпатський об’єктив» підготував, на нашу думку, найбільш цікаві та знакові події 2019-го. Пропонуємо їх до вашої уваги.

Вибори

Цьогорічні вибори керманича держави здивували всіх новим підходом до ведення передвиборчої кампанії, війною компроматів та влучними гаслами, небаченою активністю в соцмережах, першими в Україні дебатами політичних опонентів та, звісно ж, введенням несистемних людей до політичної верхівки.

Усе розпочалося 1 січня 2019-го із заяви Володимира Зеленського, артиста і художнього керівника «Студії Квартал 95» про його участь у наступних виборах президента України. Це рішення українці сприйняли досить неоднозначно – дехто асоціював його політичну силу «Слуга народу» з однойменним серіалом, де він як головний герой, ставши президентом, бореться з корупцією та олігархією. Інші ж, переважно прихильники діючого на той момент президента Петра Порошенка, відкрито називали Зеленського клоуном та гумористом, нездатним керувати державою. Дехто ж підтримував Зеленського через сподівання на припинення військових дій на території нашої держави та бажання замінити старі обличчя у владній верхівці.

Які б цілі не переслідували мільйони наших співвітчизників, однак 23 квітня, через два дні після проведення другого туру президентських виборів, Центральна виборча комісія підрахувала 100% голосів. Володимир Зеленський отримав 73,22% голосів, а Петро Порошенко – 24,45%. Відрив між кандидатами сягав майже 49%.

Явка в другому турі президентських виборів становила близько 18,5 мільйона виборців (61,37%). За Зеленського свій голос віддали 13,5 мільйона українців – результат вражаючий. Колишній шоумен переміг у всіх областях, окрім Львівської. Там його обігнав чинний президент, якого підтримали 62,82% виборців.

Інавгурацію новообраного президента провели 20 травня, де він заявив про намір розпустити парламент. Уже наступного дня Володимир Зеленський підписав указ про дострокове припинення повноважень Верховної Ради VIII скликання. 24 травня до Конституційного Суду надійшло конституційне подання від 62 депутатів ВР щодо визнання цього указу неконституційним. Проте 19 червня суд підтвердив чинність указу про розпуск парламенту.

Конституцією України передбачено, що вибори в парламент можуть відбутися достроково протягом 60 днів з моменту підписання указу про припинення повноважень Ради. Так, позачергові парламентські вибори провели 21 липня 2019 року. У загальномандатному виборчому окрузі в Раду балотувалися 22 політичні партії (у списках зареєстрували 2728 кандидатів). У мажоритарних округах ЦВК допустила до парламентських виборів 3085 кандидатів, з них 1405 – представляли партії, 1680 осіб – самовисуванці.

Згідно з їхніми результатами, 5-відсотковий виборчий бар’єр подолали п’ять партій. «Слуга народу» набрала 43,16% голосів, тобто 254 мандати, що є безпрецедентною монобільшістю. «Опозиційна платформа – За життя» виборола 13,05% голосів українців, «Батьківщина» – 8,18%, «Європейська солідарність» – 8,10%, «Голос» – 5,82%.

Масштаби оновлення парламенту вражають. 75% народних обранців – новачки. Більшість фракцій минулого скликання покинули парламент. До ради не змогли пройти партії, до яких входило багато чинних міністрів та депутатів. Майже в шість разів скоротилося представництво провладної партії «Блок Петра Порошенка», перейменованої на «Європейську солідарність».

Мовний закон

Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної» став одним із останніх, підписаних президентом Петром Порошенком – він схвалив його 15 травня, за чотири дні до завершення своїх повноважень. Уже тоді стало зрозуміло: документ викличе протиріччя та може погіршити стосунки не тільки з країнами-сусідами, а й з Європою загалом.

Згідно з документом, єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська, її статус як єдиної державної мови зумовлений державотворчим самовизначенням української нації. Цей закон також регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя по всій території України.

Законом також визначаються особливості застосування державної мови у сфері культури, телебачення і радіомовлення, друкованих ЗМІ, у сфері обслуговування споживачів та інших галузях. Зокрема за 30 місяців всеукраїнські друковані ЗМІ, а через п’ять років і місцева преса повинні мати українську версію. При цьому закон дозволяє випускати версії й іншими мовами.

Разом з тим 21 червня до Конституційного Суду звернувся 51 народний депутат із вимогою визнати мовний закон неконституційним. На думку підписантів, документ порушує конституційне право громадян на використання рідної мови, створює атмосферу нетерпимості до мовного різноманіття в багатонаціональній Україні.

Європейський Союз одразу зреагував та наголосив на тому, що українська влада має надіслати закон про мову на розгляд Венеціанської комісії ще перед тим, як він набере сили. Закон набув чинності 16 липня.

Венеціанська комісія все-таки склала рекомендації для внесення змін в український закон про мову. Вона дійшла висновку, що прийнятий закон не витримує балансу між захистом української мови та гарантуванням прав мов меншин.

Так, на думку Венеціанської комісії, окремі положення закону про мову суперечать міжнародним зобов’язанням України. Експерти вважають, що Україна повинна втілити рекомендації та внести зміни до закону, «щоб уникнути міжетнічної напруженості через мовне питання».

Відкладення штрафів «євробляхерів»

Протягом 2019 року власники авто на іноземній реєстрації декілька разів збиралися на мітинги під стінами Верховної Ради, вимагаючи врегулювання правил розмитнення авто та зниження митної ставки на розмитнення вживаних автомобілів. У вересні народні депутати відтермінували введення штрафів для водіїв авто на єврономерах до кінця цього року. Але це не вирішує самої проблеми.

Здавалося б, ухвалення в листопаді 2018 року законопроєктів № 8487 і № 8488 про розмитнення автомобілів в Україні, мало б закрити це питання на тривалий час. Але наданого терміну, за який власники авто на єврономерах повинні перереєструвати свої транспортні засоби, виявилося недостатньо. Ложку дьогтю додали й штрафи, які мали набути чинності з травня 2019 року.

За даними ДФС, 25 листопада 2018 року в Україні перебувало близько 640 тис. авто, які потребували розмитнення. Так, з 25 листопада 2018 року до 22 лютого 2019 року, коли водіям надавалася 50-відсоткова знижка на акциз, митниці оформили понад 218 тис. транспортних засобів. Результат – 13,6 млрд грн сплачених податків. З 23 лютого, коли закінчився пільговий період із застосування пониженої ставки акцизного податку, по 18 серпня було оформлено ще 107,6 тис. авто. Від другої хвилі розмитнень бюджет отримав майже 7,7 млрд грн.

Нагадаємо, що за порушення умов розмитнення автомобілів в Україні передбачені такі штрафні санкції:

– у разі перевищення строку доставки транспортних засобів до кордону від 20 до 30 діб передбачено штраф у розмірі 85 тис. грн;

– якщо строк перевищено більш ніж на 30 діб, то розмір штрафу сягатиме 170 тис. грн або призведе до конфіскації таких авто.

Аналогічні розміри штрафів і при перевищенні строків тимчасового ввезення транспортних засобів особистого користування та комерційного призначення.

Крім цього, передбачено відповідальність за передачу «євробляхи» у володіння або розпорядження іншій особі, а також її використання в комерційних цілях. При такому порушенні доведеться сплатити штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 34 тис. грн.

Монетизація пільг

Починаючи з листопада 2019 року, українці отримують квитанції за комунальні послуги з повним розміром платежу – без урахування пільг та субсидій. Це пов’язано із новим механізмом нарахування пільг на оплату житлово-комунальних послуг, який набув чинності з 1 жовтня 2019 року. При цьому порядок призначення виплат залишився майже незмінним.

Нагадаємо, 2018-го набув чинності закон про житлово-комунальні послуги, згідно з яким у 2019 році Україна має перейти до надання пільг та субсидій у грошовій формі безпосередньо громадянам.

Суму пільги розраховуватимуть, виходячи з розміру знижки, на яку пільговик має право згідно із законом. Також на неї впливатимуть ціни й тарифи на житлово-комунальні послуги та державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування.

Новий механізм виплати пільг передбачає, що гроші передаватимуться людям, а не підприємствам – надавачам послуг, і включатиме два варіанти одержання допомоги:

– безготівкова монетизація – коли АТ «Ощадбанк» автоматично створює обліковий запис одержувача пільг, на який нараховуються кошти, а зекономлені гроші можна зняти за підсумками опалювального періоду раз на рік. У цьому випадку пільговик не докладає жодних зусиль, за нього все роблять органи соцзахисту;

– готівкова монетизація – коли одержувач пільги може відкрити рахунок в одному із 38 уповноважених банків (або через виплатні об’єкти Укрпошти) і кожного місяця отримувати «живі» гроші. Важливо, що заяву на відповідну послугу потрібно було подати до 15 жовтня! Якщо ви цього не зробили, то доведеться чекати аж до 15 квітня 2020 року – починаючи із цієї дати впродовж місяця матимете можливість подати в управління соцзахисту документи на подальше отримання пільги в готівці.

Монетизація пільг не вплине на розмір передбачених законом соціальних гарантій і дозволить заощаджувати кошти завдяки економному споживанню житлово-комунальних послуг і використовувати їх на власні потреби. Тобто, якщо домогосподарство спожило менше ресурсів, ніж передбачено в нормативі, то заощаджені гроші може залишити собі.

У разі отримання готівки пільговик має сплатити за спожиті послуги повністю. Інші пільговики сплачують, як і раніше, частину платежу, а суму пільги за них перерахує надавачу послуг АТ «Ощадбанк». За наявності даних про номер мобільного телефону пільговик отримає інформаційне повідомлення від банку про проведені платежі.

Скандал довкола Євробачення

Звісно, ми живемо не тільки політикою, однак вона закрадається практично у всі сфери життя нації. Не став винятком й пісенний конкурс «Євробачення», на якому Україна цьогоріч представлена не була. Одразу троє фіналістів із шести стали учасниками скандалів, пов’язаних із невизнанням російської агресії чи концертами в Росії.

Нагадаємо, що Україна бере участь у пісенному конкурсі вже 15 років поспіль і двічі перемагала. 2004-го перемогу нашій державі принесла співачка Руслана, а 2016-го – Джамала.

Для того щоб представляти Україну на пісенному конкурсі «Євробачення», переможець Національного відбору мав підписати контракт з НСТУ. Переможниця відбору MaruV одразу заявила, що готова відмовитися від запланованих гастролей у Росії, щоб поїхати на Євробачення-2019, проте наступного дня відмовилася від участі в конкурсі, пославшись на жорсткість контракту, запропонованого національним мовником. Зокрема контракт прописував повне узгодження з НСТУ виступу та спілкування з пресою під час конкурсу, а також штраф у розмірі 2 мільйонів гривень за порушення будь-якого пункту угоди.

Після цього UA:Суспільне мовлення звернулося до гуртів «Freedom Jazz» та «KAZKA», які посіли друге і третє місця відповідно, але вони відхилили їхні пропозиції. Згодом стало відомо, що UA:Суспільне мовлення ухвалило рішення взагалі відмовитися від участі в конкурсі цього року.

Підготувала Вікторія КОПИНЕЦЬ

«Карпатський об’єктив»

Залиште свій коментар

Анонси подій

Array

Останні новини

Переглянути всі Останні новини
city.uz.ua Globalistic crossword

    Ми в соцмережах:

Спецпроекти

Заробітчани

Життєві історії

Запитання юристу

  • Україна є Стороною декількох багатосторонніх конвенцій, які передбачають спрощену процедуру звернення для вирішення питання про стягнення аліментів на території Договірних держав[*] таких конвенцій: - Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном 1956 року (діє у відносинах з такими державами: Алжир, Аргентина, Австралія, Австрія, Барбадос, Бельгія, Болівія, Буркіна Фасо, Камбоджія, Кабо-Верде, Центрально-Африканська Республіка, Чилі, Колумбія, Хорватія, Республіка Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Еквадор, Домініканська Республіка, Ель Сальвадор, Куба, Ватикан, Естонська Республіка, Фінляндія, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Гватемала, Гаїті, Ватикан, Угорська Республіка, Ірландія, Держава Ізраїль, Італійська Республіка, Киргизька Республіка, Ліберія, Люксембург, Мексика, Монако, Марокко, Нідерланди, Нова Зеландія, Нігер, Пакистан, Філіппіни, Республіка Польша, Португальська Республіка, Республіка Молдова, Румунська Республіка, Сербія, Сейшели, Словацька Республіка, Словенія, Шрі-Ланка, Королівство Іспанія, Сурінам, Швеція, Щвейцарія, Македонія, Туніс, Великобританія, Уругвай)    - Гаазька конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року (діє у відносинах з такими державами: країни-члени Європейського Союзу /крім Данії та Ірландії/, Албанія, Республіка Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Гайана, Гондурас, Республіка Казахстан, Чорногорія, Нікарагуа, Норвегія, Турецька Республіка, Сполучені Штати Америки) - Мінська конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (діє у відносинах з державами-учасницями СНД: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан).

    19:1711.10.20190
  • «Добрий день.

    18:3311.12.20180
  • «Доброго дня, я офіційно одружилася з громадянином Словаччини, але в мене є дитина від іншого чоловіка – українця.

    12:1109.11.20180
  • Доброго дня! Нещодавно моє авто зупинили працівники поліції й змусили пройти перевірку на стан сп’яніння, при цьому ні мої права, ні процедуру проходження огляду мені не пояснили.

    18:0503.10.20180
  • Апостилювання – це один із правових режимів визнання юридичної чинності українських документів, які мають використовуватися за кордоном.

    17:0423.09.20180

Історія Закарпаття

Новини Закарпаття

Спортивні новини

Надзвичайні та кримінальні події