Вітряки на Боржаві: руйнація чи розвиток?

Опубліковано: | Переглядів: 749
  • Поділіться із друзями:

Там, де оксамитові схили гір торкаються неба, а несамовитий вітер розгулює своїми просторами, розкинулась унікальна екосистема Карпат – полонина Боржава.

Щороку сюди приїжджають тисячі туристів, аби на власні очі побачити це незаймане диво природи. Тож коли з’явилася інформація, що цей гірський хребет хочуть забудувати 140-метровими вітряками, суспільство вибухнуло обуренням.

Власне скандал навколо Боржави не вщухає й донині. Нагадаємо, близько року тому стало відомо, що на полонині Боржава турецькі інвестори планують звести мережу вітряків. Ідеться про 47 вітрогенераторів.

Селянам обіцяють за це зробити дороги та платити за оренду землі. Натомість екологи й активісти твердять: це занадто мала ціна за знищення цілої екосистеми та туризму.

Першими почали бити на сполох спортсмени-парапланеристи. Оскільки Боржава – це єдине місце в Україні, де можна тренуватися. Тому будівництво вітряків у горах поставило під загрозу існування цього виду спорту. З часом парапланеристів підтримала громадськість, деякі науковці, екологи, а ще низка чиновників, представників духовенства і навіть деякі мешканці прилеглих сіл.

Під час довгих та емоційних громадських слухань, які проходили у селах, дотичних до проекту, постало чимало незручних питань до інвестора.

Власне на низці цих заходів обговорювали ОВД (оцінку впливу на довкілля) – головний документ, який повинні були розробити фахові спеціалісти. Утім далеко не всі місцеві мешканці зраділи цьому проекту, особливо коли дізналися про безліч підводних каменів цього проекту. Приміром, Міжгірський район одразу відмовився від участі у цьому проекті, тому інвестор переробив проект на два райони: Воловецький та Свалявський. А в ході обговорення засумнівалися в доцільності та вигоді від цього проекту жителі ще кількох сіл на Свалявщині.

Боржава не для вітряків, вітряки не для Боржави

– Загалом розвиток вітрової енергетики – це позитивна тенденція для України. В Україні є гарні приклади будівництва ВЕС. Наприклад, Старосамбірська. Такі приклади нам імпонують, адже саме так мала би розиватися вітроенергетика в Карпатах. У Старому Самборі обрали ділянку, яка є депресивною. Це пустир, колишня промислова зона, де колись добували нафту. Тобто будівництво вітроелектростанції – це найкраще, що могло статися з тим краєм, – розповідає еколог Оксана Станкевич-Волосянчук. – Ситуація з Боржавою кардинально інша. Полонина Боржава – це один із головних високогірних хребтів Карпат. Це популярний туристичний об’єкт, а також об’єкт смарагдової мережі. Тобто представляє високу природоохоронну цінність. Тож створення на самому хребті промислової зони є незрозумілим і неприйнятним. Незрозумілою також є Оцінка впливу на довкілля.

Варто пояснити, що у цій праці йдеться про те, чи впливатимуть вітрогенератори своїм шумом та вібрацією на навколишнє середовище.

Як розповідає еколог, цей документ містить майже 2 тисячі сторінок! Чомусь інвестори подумали, що чим більше, тим краще. А ще там купа повторів, і частини наче вирвані з якихось інших контекстів. Звіт складається із шматків розрізнених матеріалів, які, вочевидь, готували різні люди.

– Ми з нетерпінням очікували звіту про оцінку впливу на довкілля, щоб можна було її проаналізувати. Є багато зауважень, які я згрупувала у три групи, – розповідає Оксана Станкевич-Волосянчук. – Перше: вплив на птахів і кажанів. Вітрова електростанція завжди має вплив на орнітофауну і кажанів. Методику, яку обрали для дослідження цього пункту науковці, характерна для берегових ВЕС, а в нас гірська. Дослідники не знають умов гір, не змогли адекватно вивчити літературу. Друге питання: унікальна субальпійська флора, як окремі види, так і цілі поселення, які збереглися на пригребневій смузі Боржави. Саме там планують розмістити найбільшу кількість вітроустановок. Визначили тільки 14 червонокнижних видів, насправді є 21 вид. Зокрема ті, які оберігаються саме Смарагдовою мережею. Ця цінність, яка є важливою для Європи, України, оберігається різними документами. Кажуть, що земляні роботи, які будуть проводитися на гребні, не вплинуть. Треба буде зрізати цілі частини гребнів, щоб зробити майданчик. Якщо ми заліземо туди, ми знищимо це…

Третя річ стосується здоров’я та людського життя. Безпека життя і здоров’я людей, які перебувають на полонині Боржава у зимовий період. У звіті цьому розділу не надано належної уваги.

Наша рекомендація – мають бути знайдені альтернативні місця для вітроелектростанції. Вибір місця вкрай невдалий, і Боржавські полонини мають бути збережені.

Схожу думку висловив і директор Міжнародного інституту людини і глобалістики «Ноосфера» Олег Лукша. Він вважає, що втрати від економіки туризму і рекреації набагато перевищують доходи від промисловості, який обіцяють інвестори.

– Будівництво масштабне і передбачає забруднення джерел водопостачання, ерозію крутосхилів, обмеження парапланеризму, гірськолижного спорту, – зазначає науковець. – А також порушення міжнародно-правових угод та державних інтересів. Крім того, не менше 4 заказників прямо прилягають до цієї території…

Коли гроші говорять, правда мовчить

Проте є й інша думка про доцільність будувати саме на Боржаві вітроелектростанцію. Представник забудовника Святослав Жмуцький розповідає, що згідно з оцінкою експертизи, боржавські вітри найбільше підходять для роботи вітроустановок. Крім цього, місцина була вибрана з міркувань максимальної безпечності розташування вітряків для довкілля. Так, під час будівництва не будуть пошкоджені дерева, бо ліси знаходяться на значній відстані, а робота ВЕС не турбуватиме місцевих мешканців – найближчі будинки розташовані за 2 км від місця майбутньої ВЕС.

Прихильників будівництва ВЕС на Боржаві виявилося чимало й серед науковців. Майже всі вони підкреслюють фінансовий бік справи.

Степан Поп, доктор фізико-математичних наук, професор, розповідає, що мова про потужні інвестиції, а також розвиток регіону.

– Ідеться про вітроелектростанцію на 120 МВт встановленої потужності, по 3,4 МВт. Загальна вартість проекту становить 120 млн євро. Це відновлювальні джерела енергії, це розвиток, – зазначив професор. –

Я був розробником екомережі Закарпаття, вся Боржавська полонина є екомережею, це сполучна територія для міграції птахів, тварин, рослин. І жодній з них вітряки заважати не будуть. Тому, щоб вибрати ці локалітети, передували дворічні дослідження, були вибрані точки, де є вітрове поле. Потім вибрані шляхи вже наявні, щоб не робити нові дороги. І ми відійшли від хребта з тим розрахунком, щоб мінімізувати вплив на рельєф. Ніякого зрізання хребтів не буде.

Ще один ярий прихильник проекту – Воловецька РДА. Як тільки починався проект, Воловецька райрада зайняла активну позицію щодо пропагандування будівництва ВЕС.

Депутат Воловецької районної ради та розробник проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду Олександр Соломко каже, що Воловеччина від проекту тільки виграє.

– Нам необхідні інвестори, щоб ми почали нормально жити. Існує єдине питання, яке ніколи не буде вирішене: це естетичний вигляд. Про це ми говорили і на зустрічі з депутатами в Баварії. Там дуже багато вітряків, і ми питали, як люди це сприймають. Нам відповіли, що все добре, що одним подобаються, а іншим – ні. І це є нормально, – зазначає депутат.

За його словами, у 2018 році Воловецька селищна рада отримала 636 563 грн за 11,6 га землі від інвесторів.

На вагомій фінансовій складовій цього проекту наголошують і фахівці Інституту регіонального розвитку. Мовляв, економіка Воловецького району з приходом нового проекту відчує вхід грошей.

– У чому велике фінансове зерно? У першу чергу від зеленої енергії. Доходи вступають у відносини держбюджету, це 300 млн євро протягом 25 років проекту, тобто 10 млрд. грн. має надійти у держбюджет. На сьогодні надходження у бюджет Воловецького району на рік 41 млн. грн., Воловця – 10 млн. грн. У процесі децентралізації кошти перейдуть місцевій громаді. Крім того, цей проект – це антена інвестицій, і він є бюджетоутворюючим проектом, – пояснив науковець. – Це маркер інвестиційного клімату, зазначають експерти, який сприятиме приходу інших потужних інвестицій.

Сфальшовані звіти

Цікавим витком у справі щодо будівництва ВЕС на Боржаві стала заява екологів, що замовники надали громадськості сфальшований звіт оцінки впливу вітроелектростанції на довкілля.

Найбільше екологів обурило те, що експерти, які надали ці висновки про можливість будівництва електростанції на Боржаві, скопіювали свої попередні висновки, які стосувалися оцінки впливу на довкілля Сиваської вітрової електростанції.

– Боржава – це гірський хребет, а Сиваш – один із лиманів Азовського моря. Це зовсім різні умови і мають досліджуватися за зовсім різними методиками. Наприклад, у звіті про Боржаву чомусь детально описують Джарилгацька затоку та прибережні охоронні зони морів, – говорить екологиня МБО «Екологія-Право-Людина» Катерина Полянська.

Екологиню та її колег обурює те, що особи, які зробили роботу абияк, сподіваються, що ніхто не помітить їхньої фальсифікації.

Голова Бюро екологічних розслідувань Дмитро Скрильніков зазначив, що ніхто не виступає проти альтернативної енергетики.

– Але, на жаль, в Україні інвестор отримує надприбутки від «зеленого тарифу». Насправді ця вітроенергетика плюсує енергію для тих, хто кладе кошти із «зеленого тарифу» собі в кишеню. Для тих інвесторів, які, користуючись зараз надмірно високим «зеленим тарифом», який потім накладається на ціну електроенергії та оплачується нами, і яку потім олігархи продають за кордон, – каже він.

Натомість українцям залишають знівечену природу. Хоча цю електростанцію можна побудувати й в іншому місці, де вона не призведе до таких збитків.

Наразі на Боржавському хребті ще нічого не будують. Закарпатська обласна адміністрація вирішує, дозволити або заборонити там розміщувати вітрову електростанцію. Екологи сподіваються, що таки заборонить. А науковців, які недобросовісно виконали свою роботу та надали фальшиві висновки, будуть покарані.

Тож бути чи не бути вітрякам на Боржаві, повинна вирішувати влада області. А ось громадськість до останнього триматиме руку на пульсі. Адже рішення дійсно важливе й повинно бути дуже добре обміркованим…

Христина БІКЛЯН

«Карпатський об’єктив»

Залиште свій коментар

Loading...

Анонси подій

Березень 2019
ПнВтСрЧтПтСбНд
« Лют   Кві »
     1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31

Останні новини

Переглянути всі Останні новини
city.uz.ua Globalistic crossword

    Різне:

  • ТБ програма

  • Гороскоп

  • База крадених велосипедів

  • Рецепти

  • Погода

    • Ужгород

      Невеликий дощ сьогодні вночі.

      • Невелика Хмарність

        Зараз: 15.92°C/1019.03гПа

      • Хмарно

        Об 14 годині: 12.82°C/1018.52гПа

      • Хмарно

        Об 15 годині: 11.78°C/1018.3гПа

      • Сильна Хмарність

        Об 16 годині: 11.07°C/1018.04гПа

      • Сильна Хмарність

        Об 17 годині: 10.53°C/1017.61гПа

    • Мукачеве

      Невеликий дощ сьогодні вночі.

      • Хмарно

        Зараз: 16.68°C/1018.86гПа

      • Хмарно

        Об 14 годині: 13.46°C/1018.41гПа

      • Хмарно

        Об 15 годині: 12.38°C/1018.25гПа

      • Сильна Хмарність

        Об 16 годині: 11.62°C/1018.05гПа

      • Сильна Хмарність

        Об 17 годині: 11.03°C/1017.67гПа

    • Берегове

      Туман завтра вранці.

      • Хмарно

        Зараз: 16.9°C/1018.81гПа

      • Хмарно

        Об 14 годині: 13.21°C/1018.27гПа

      • Хмарно

        Об 15 годині: 12.23°C/1018.06гПа

      • Хмарно

        Об 16 годині: 11.47°C/1017.82гПа

      • Сильна Хмарність

        Об 17 годині: 10.8°C/1017.43гПа

    Ми в соцмережах:

Спецпроекти

Заробітчани

Життєві історії

Запитання юристу

Історія Закарпаття

Новини Закарпаття

Спортивні новини

Надзвичайні та кримінальні події