122770
15:36 31.122021

Василь Брензович: «Наші фонди діють і надають допомогу тисячам закарпатців»

Життя 9627

2021-й був одним із найбільш складних політичних років як в Україні, так і на Закарпатті. У вирі подій, що відбулися, значне місце зайняли й закарпатські політики та політика.

Отож про політичні тенденції в державі та нашому краї поділився з «Карпатським об’єктивом» своїми думками відомий закарпатський політик Василь Брензович, голова ГО «Товариство угорської культури Закарпаття» (ТУКЗ-КМКС), народний депутат України минулого скликання та депутат Закарпатської обласної ради багатьох скликань.

Як відомо, уже третій рік тривають кримінальні провадження проти благодійних фондів та організацій, котрі ви очолюєте. Яка ситуація з цими справами нині?

– Як ви знаєте, були проведені обшуки працівниками СБУ в моєму помешканні та в офісах благодійних фондів, котрі я очолюю. Зокрема БФ імені Едмунда Еде та ін. Але слідство триває, а звинувачення досі не висунуто. Водночас є інформація, що справа й надалі відкрита. І тому моє повернення на Закарпаття досі неактуальне з різних причин.

Але, як бачимо, подібними методами влада діє й щодо інших політичних сил. Дуже цікавим є той факт, що справи проти фондів «КМКС» були відкриті за президентства Петра Порошенка. А зараз він і сам зустрівся зі схожим. Різниця тільки в тому, що проти нього вже висунуті обвинувачення та озвучено суму застави в мільярд гривень, а проти нас ще ні.

Існує думка, що таким чином просто нейтралізують окремих політиків. Ви як вважаєте?

– Звичайно, це тиск на політичні сили… Просто видавлюють із держави або з політичного життя. Це непоодиноке явище в Україні останнім часом. Щоправда, позитивним є те, що наші фонди, проти яких відкриті кримінальні справи, і надалі діють та надають допомогу тисячам закарпатців і платять дуже серйозні податки в державний бюджет.

Які незручності відчуваєте як політик і як людина у зв’язку із цією ситуацією?

– Ми до таких незручностей звикли останнім часом. Я є головою організації, офіс якої було спочатку спалено, а потім підірвано. Наразі ведеться слідство проти організацій, котрі я очолюю. Звичайно, це неприємно… Адже кожному хочеться жити на своїй Батьківщині, займатися нормальною роботою, працювати спокійно… Але зараз це не на часі. Однак я думаю, що і це мине. Ситуація нормалізується. Якщо глибоко проаналізувати, у цьому зацікавлені всі.

Закінчується 2021 рік. Яким, на вашу думку, він був для України та Закарпаття?

– Звичайно, найголовнішим є питання миру й стабільності Української держави. Як бачимо, воно й цього року не просунулося вперед. На мою думку, ми маємо зрозуміти, що наразі іншого шляху, аніж виконувати Мінські домовленості, просто не існує. Адже це єдиний такий документ, де Росія зобов’язалася відновити територіальну цілісність України. Цього вимагає й міжнародна спільнота. Однак позитивних зрушень у цьому напрямі немає. Навпаки, фактично в кінці року нагнітається воєнна істерія. Міжнародна преса пише про напад Росії на Україну.

Ми з вами говоримо про такі речі, про які люди на цій території не говорили вже дуже давно. Про те, що може початися великомасштабна війна з ядерною державою. І це дуже насторожує. Думаю, керівництво нашої країни, європейська та вся міжнародна спільнота мали б докласти максимум зусиль, аби не допустити повномасштабної війни. Але щось не видно цієї роботи. Здається, це взагалі не сприймається всерйоз. З одного боку, всі кажуть про війну, там у Києві вже ділять бомбосховища, а з іншого – усі спокійно пішли відпочивати на Новий рік. Якось це все не можна скласти докупи.

Окрім того, дуже важкий економічний стан, зростання цін на газ, на паливо… Як у давні часи, у нашу державу все приходить зненацька. Ніхто не знав навесні, що прийде осінь чи зима, що потрібне буде вугілля, що потрібен буде газ. А тут знов, раз і нема, і давайте терміново купувати щось у Америки чи в Угорщини. Тож ми бачимо, що підготовка до зими не сприймається всерйоз керівництвом держави. Великих економічних зрушень також немає. Економіка стагнує або падає.

Є певні позитивні речі, зокрема «Велике будівництво», де прокладаються і ремонтуються дороги. Але я думаю, що на перспективу цього замало.

А як щодо відносин України та Угорщини?

– Не покращуються й українсько-угорські відносини. Зрушень великих немає. Хоча по деяких серйозних питаннях, наприклад по газу, все-таки вдалось домовитися. І тепер Угорщина поставляє Україні газ у досить великих обсягах.

Але я думаю, що процес перемовин 2022 року продовжиться або, можливо, сторони почекають до наступних виборів, які відбудуться в Угорщині у квітні.

Угорщина й надалі надає допомогу Закарпаттю. Це, зокрема, і вакцини від COVID-19 та інших хвороб тощо. Але, на жаль, важливі питання, котрі наразі є проблемними між Україною та Угорщиною, досі залишаються невирішеними.

Не змінилася і гуманітарна політика нашої держави. І тепер населення, зокрема національні спільноти, уже відчуває на собі ці речі. Плануються ще деякі кроки, які стосуються мовної політики. Адже всі згодні з тим, що люди, котрі перебувають на керівних посадах, повинні володіти державною мовою. З цим ніхто не сперечається. Але те, що зараз готують для керівників шкіл та дошкільних навчальних закладів, що вони повинні складати мовний іспит на знання української мови на рівні Ц1 (найвищий рівень), – це абсурд! Так досконало українською мовою не володіє й половина етнічних українців, не кажучи вже про представників національних меншин.

І напевно, після великої кризи або закриють очі на це, або щось придумають, аби вирішити питання. Інакше напруга тільки зростатиме. Я не розумію, навіщо це було робити. Адже якщо зараз узяти пересічного українця, котрий має середню освіту, і дати йому написати тест до рівня Ц1, то в більшості не вийде. І в цій ситуації ще роблять штучно такі проблеми!

Є певні зрушення в питанні про подвійне громадянство. Ви знаєте, що ми (КМКС) щодо цього вже років 10 говоримо: Конституція України не забороняє подвійне громадянство. Якщо кажуть про «єдине громадянство» (записане в Конституції), то це означає, що всередині держави не може бути закарпатського, харківського чи кримського громадянства, а тільки українське. Але протягом останніх 10 років керівники держави та деякі політики говорили про те, що ось, «це заборонено Конституцією…» Були списки «Миротворця», котрі виставляли на показ тих людей, які буцімто мають подвійне громадянство. А зараз президент подав законопроєкт, у якому без внесення змін до Конституції йдеться про те, що легалізується подвійне громадянство. Якщо без змін до Конституції, то це означає, що подвійне громадянство не суперечить їй. І навіщо тоді про це було говорити 10 років поспіль.

І все було би добре, але, з іншого боку, ці законопроєкти дуже серйозно обмежують права українців, котрі мають подвійне громадянство. Забирається право бути обраним, і це також абсурд. Річ у тім, що це одне із основних прав громадян, котрі гарантує Конституція України, – право обирати і бути обраним. Ці права не можна розділити на дві частини. Тим паче, якщо людина з подвійним громадянством знаходиться на території України, до неї закони нашої держави застосовуються як до громадянина України. І ніяких інших прав і обов’язків вона не може мати. Ця особа військовозобов’язана, а від неї хочуть забрати ті основоположні права.

Крім того, останнім часом навколо цього питання з’явилося багато суперечливих публікацій, дають різні коментарі керівники держави, що створило певну плутанину. Це також є дуже небезпечним для стабільності Української держави.

Ми повинні робити все для того, щоб люди залишалися жити в Україні. Ми знаємо, що за 30 останніх років кількість населення зменшилась як мінімум на 20%. Це 10 мільйонів людей. І це надзвичайно багато. А подібні кроки робляться зовсім не в тому напрямі, аби таку тенденцію стабілізувати й громадяни України могли гідно жити у власній державі. Те ж саме – крок щодо постановки на військовий облік жінок. Навіщо сіяти неспокій серед людей? Вони думають, що жінки віком до 60 років стануть військовозобов’язаними і врятують нас від ядерної війни? У наш час, коли війни – це вже висока технологія. Але це питання, хоча й неозброєним оком видно його абсурдність, усе одно тривожить людей, створює зайвий дискомфорт для наших жінок, у котрих і без того чимало клопоту.

Стосовно Закарпаття, то бачимо, що політичне життя останнім часом було нестабільним. Виникали конфлікти в керівництві області й між депутатами облради. А це призвело до повної зміни влади. Як ви знаєте, однією з причин конфлікту стало те, що наша фракція була проти того, аби Закарпатську обласну раду очолював політик, який не є уродженцем нашого краю. Це взагалі вперше в історії таке трапилося. Ніколи такого не було, щоб головою обласної ради став не місцевий, котрий не розуміє ситуацію в нашому краї.

Але минув рік, і ви бачите, що ситуація змінилася. Думаю, цей процес, хоча й нелегкий, але правильний. Голова обласної ради Володимир Чубірко є досвідченою людиною. Він уже був свого часу головою Закарпатської облради. Непогано себе на цій посаді показав. Ми дійсно тоді співпрацювали і мали хороший результат. Тепер бачимо, що прийняття бюджету, прийняття рішень також більш-менш на останній сесії пройшло вдало. А це означає, що більшість депутатів шукають якийсь консенсус.

Відбулися зміни й щодо керівництва обласної державної адміністрації. Знову ж таки очолює її молода людина, котра родом і працювала на Закарпатті. І має певний досвід, хоча не в цій роботі, але в юридичному напрямі.

Сподіваюся, що наступного року політичні сили шукатимуть компроміс і працюватимуть на благо нашого краю. Адже проблеми нікуди не зникли, їх треба вирішувати.

Щодо нашої організації, то вона цьогоріч робила свою справу… Досить вдало, незважаючи на те, що на нас здійснюється тиск. Усі програми, які ми запланували цього року, виконані. Ми зараз не є в коаліції в Закарпатській обласній раді, хоча коаліція формально й не була створена. Але ми готові із цими політичними силами працювати в інтересах нашого краю.

Які плани на майбутнє?

– Ми і 2022-го хочемо працювати в інтересах і на благо угорців Закарпаття та всіх інших мешканців нашого краю, продовжити ті програми, якими займалися цього року. Конструктивно працювати в органах місцевого самоврядування і докласти максимум зусиль для розвитку Закарпаття, покращення відносин між Угорщиною та Україною. Ми, звичайно, бачимо, що це буде нелегко. Але і раніше не було легко. Проте я думаю, що треба сподіватися й працювати. І хочу з цими позитивними думками привітати всіх закарпатців з Новим роком та Різдвом Христовим, побажати щастя і здоров’я, миру і процвітання всім мешканцям нашого краю.

Розмовляв

Руслан ФАТУЛА

telega
Підписуйся на наш телеграм канал!

Підпишись на наш телеграм канал де кожна новина виводиться відразу після публікації. Будь першим у курсі подій.

Підписатися
Слідкуйте за нами у соцмережах
Головне