Авто з історією: в Ужгороді відбулася виставка ретро-автомобілів. ФОТО

До Дня автомобіліста в обласному центрі Закарпаття відбулася мінівиставка раритетних авто. Організував її відомий у місті колекціонер антикваріату Юрій Руснак. 

З десяток автівок вишикувалися на розі вулиць Ольбрахта та Анкудінова. Саме там на них чекали ужгородці, які з неприхованою цікавістю розглядали ексклюзивні автомобілі.

– У мінівиставці взяли участь кілька колекціонерів, які радо представили нині свої авто. Усі машини – з приватних колекцій. Це варто побачити! Вони у відмінному стані. Автолюбителі дійсно добре зберегли ці авто, завдяки цьому вони донині на ходу. Особисто я представляю машину 1932 року –  NSU-FIAT 508 «Balilla», – розповідає Юрій Руснак. – Придбав я її досить давно у Мукачеві. З роками, потихеньку я її зробив. Вона абсолютно оригінальна. Тож ми вирішили організувати таку виставку до Дня автомобіліста, аби люди трохи відпочили, прийшли з дітьми і подивилися на автівки. Адже це є наша історія!

Ужгородець Олег представив на виставці одразу дві автівки зі своєї колекції: Volkswagen Käfer (модель 1947 року) та Москвич-408 1967 року.

– Цей Москвич – моя дитяча мрія. Це, мабуть, остання радянська машина, де спереду не два крісла, а диван. І передача перемикається на кермі. Концепція машини така, що вона подібна до ракети. Гляньте, які крила! – показує Олег. – Коли я був дитиною, то на такій машині я приїхав в Ужгород із Волині. Тоді ми проїхали майже 5 тис. км через Молдавію, Придністров’я, Феодосію. Відтоді це була моя маленька мрія – мати таку машину. 

Ще одна цікава машина, яка просто не могла не залишитися без уваги, – ЗИМ (ГАЗ-12) 1956 року. 

– Це радянська класика. Я придбав її у 2000 році, трошки відремонтував і так вона доповнила мою колекцію, – розповідає Микита Богдан. – Іноді я їжджу на виставки раритетних авто. Щоправда не маю багато часу на це хобі. А машинки потребують не тільки часу, але й матеріальних витрат. Адже це – недешеве задоволення. 

Містяни із задоволенням розглядали автівки та фотографували. Тож сподіваємося, що такий цікавий івент стане хорошою традицією в Ужгороді, а товариство колекціонерів із роками тільки збільшуватиметься.

Христина БІКЛЯН